Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.07.2020 року у справі №540/326/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 540/326/20

адміністративне провадження № К/9901/15158/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 540/326/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року (головуючий суддя: Пекний А. С. ) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Кравця О. О., суддів: Домусчі С. Д., Коваля М. П. )

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у зв'язку з відмовою позивачу провести перерахунок та виплати пенсії, встановлених ч. 3 ст. 59 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, - неправомірною;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести позивачу, починаючи з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату щомісячних пенсій, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно частини 3 статті 59 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи", без застосування формули, зазначено в Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 зі змінами та доповненнями), з урахуванням раніше проведених виплат.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року відмовлено у відкритті провадження.

3. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що існує спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Крім того, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 540/1403/19 набуло законної сили.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 21 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права. Так, судами не враховано, що задоволені вимоги, вказані в рішенні суду від 12 серпня 2019 року по справі 540/1403/19 не співпадають з предметом позову, поданого після цього рішення, так як в рішенні суду відсутня вимога нарахування пенсії без урахування формули, вказаної в постанові Кабінету міністрів України від 26 червня 2019 року за № 543, що має принципове значення.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 22 червня 2020 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.

7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 червня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

8. Ухвалою Верховного суду від 07 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 08 грудня 2020 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

11. За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

12. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

13. Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

14. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

15. Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

16. Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом спору в справі є:

- визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у зв'язку з відмовою позивачу провести перерахунок та виплати пенсії, встановлених ч. 3 ст. 59 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, - неправомірною;

- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести позивачу, починаючи з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату щомісячних пенсій, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно частини 3 статті 59 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи", без застосування формули, зазначено в Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 зі змінами та доповненнями), з урахуванням раніше проведених виплат.

17. Поряд з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 540/1403/19, яке набрало законної сили 18 грудня 2019 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, викладену у листі від 18 червнч 2019 року № 389/П-99-1, щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, відповідно до ч. 3 ст. 59 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до положень ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII, з урахуванням проведених виплат.

18. Згідно наявного в матеріалах справи листа ГУ ПФУ в Херсонській області від 30 січня 2020 року № 167-145/П-02/8-2100/20, перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено з 01 липня 2019 року на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, із змінами та доповненнями, за формулою, встановленою вказаним Порядком № 1210.

19. Отже, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та зі змісту позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 540/1403/19, що набрало законної сили, а саме позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії із застосуванням формули, встановленої Порядком № 1210 з 01 липня 2019 року, однак позивач вважає протиправними строки перерахунку пенсії та застосування при перерахунку пенсії формули, встановленої цим Порядком.

20. Таким чином, при розгляді даного позову суди мають повторно дослідити і встановити наявність/відсутність протиправності дій відповідача, підстав для перерахунку і виплати позивачу пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що вже було здійснено при розгляді справи № 540/1403/19.

21. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позовні вимоги у цій справі та у справі № 540/1403/19 хоч і є дещо відмінними, проте предмет адміністративних справ є тотожним, оскільки позивач, звертаючись до суду з цим позовом, фактично оскаржує порядок виконання відповідачем судового рішення у справі № 540/1403/19, а саме розрахунок відповідачем розміру його пенсії.

22. Колегія суддів також вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

23. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/433/18.

24. Згідно ч. 2, 4, 5 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено ч. 2, 4, 5 ст. 372 КАС України.

25. Згідно ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

26. Згідно ч. 1, 4, 5 ст. 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

27. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - ~law24~).

28. За ~law25~ виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ~law26~, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених ~law27~, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до ~law28~ та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до ~law29~ підлягають примусовому виконанню.

29. Згідно з ~law30~ виконавець зобов'язаний вживати передбачених ~law31~ заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

30. Суд критично ставиться до посилань скаржника на те, що задоволені вимоги, вказані в рішенні суду від 12 серпня 2019 року по справі 540/1403/19 не співпадають з предметом позову, поданого після цього рішення, так як в рішенні суду відсутня вимога нарахування пенсії без урахування формули, вказаної в постанові Кабінету міністрів України від 26 червня 2019 року за № 543, що має принципове значення, оскільки рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 540/1403/19, яке набрало законної сили, вже вирішеного спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

31. Обраний позивачем спосіб захисту стосується порядку виконання вказаного судового рішення, не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

32. Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постановох Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 816/2016/17 та від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

33. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що станом на день звернення до суду із позовом у цій справі були такі, що набрали законної сили, судові рішення у справах між тими ж самими сторонами, про той саме предмет і з тих самих підстав, у зв'язку з чим існували підстави для відмови у відкритті провадження у справі, згідно з вимогами пункту 2 частини 2 статті 171 КАС України.

34. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

35. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

36. Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

37. Згідно Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, серед іншого, звертається увага, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

38. Водночас, відповідно до даного Висновку згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, від різних правових положень, звичаїв, доктринальних принципів, а також ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

39. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; п. 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; п. 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; п. 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

40. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а тому ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року слід залишити без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець Л. В. Тацій