Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.06.2019 року у справі №804/11/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2019 року

Київ

справа №804/11/16

адміністративне провадження №К/9901/1704/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №804/11/16

за позовом ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого Чепурнова Д. В., суддів Поплавського В. Ю., Сафронової С. В. )

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 11 листопада 2015 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у виконавчому провадженні № ВП 49181315;

- визнати неправомірним та скасувати акт опису та арешту майна від 04 грудня 2015 року, складений державним виконавцем Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.

2. На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження не отримувала, у зв'язку з чим була позбавлена можливості виконати виконавчий документ у добровільному порядку, а тому винесення постанови про стягнення виконавчого збору є передчасним. Крім того, враховуючи, що акт опису та арешту майна було складено за відсутності власника (боржника) і без огляду квартири, а розміри квартири та кімнат не відповідають дійсності, такий акт також підлягає скасуванню.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами розгляду заяви позивачки про відкладення виконавчих дій, 11 січня 2016 державним виконавцем було винесено постанову про відкладення виконавчих дій до 16 січня 2016 року. Таким чином, ОСОБА_1 після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, скористалася своїм правом на відкладення виконання виконавчих дій та можливістю добровільного виконання виконавчого напису, однак станом на час розгляду справи добровільно не виконала зобов'язання за виконавчим написом нотаріуса №13965 від 11 жовтня 2015 року. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивачки на добровільне виконання виконавчого напису нотаріуса №13965 від 11 жовтня 2015 року не було порушено, а постанова від 11 листопада 2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № ВП 49181315 була прийнята відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо вимоги про скасування акту опису та арешту майна від 04 грудня 2015 року, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні таких вимог, оскільки відповідачем не було допущено порушень вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 при винесенні вказаного документу.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 11 листопада 2015 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у виконавчому провадженні №ВП 49181315 скасовано та прийнято нове судове рішення про задоволення позову в цій частині. Постанову державного виконавця Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 11 листопада 2015 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у виконавчому провадженні № ВП 49181315 визнано незаконною та скасовано. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року залишено без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про незаконність постанови державного виконавця Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 11 листопада 2015 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у виконавчому провадженні № ВП 49181315, у зв'язку з тим, що строк для добровільного виконання боржником виконавчого документу до 10 листопада 2015 року є нереальним, оскільки доказів обізнаності боржника про відкриття виконавчого провадження відповідачем не надано, а судом не встановлено.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Довгинцівський відділ Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції подав касаційну скаргу. Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанову про стягнення виконавчого збору з боржника в сумі 106 425,43 грн винесено в межах та відповідно до вимог статті 28 Закону України "Про виконавче провадження". Зазначає, що навіть після відкладення виконавчих дій, за клопотанням позивача, боржник рішення не виконав та суму боргу не сплатив. Чинним, на час прийняття спірної постанови, законодавством чітко визначено момент, коли у державного виконавця виникає обов'язок (а не право) винести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору - при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після спливу строку, встановленого для самостійного виконання рішення суду, за умови невиконання боржником рішення самостійно у встановлений для цього строк. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, скасувавши постанову про стягнення виконавчого збору №49181315 від 11 листопада 2015 року, фактично звільнив боржника від сплати виконавчого збору, сума якого є досить значною - 106 425,43 грн.

IV. Позиція інших учасників справи

6. ОСОБА_1 подала до суду заперечення на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

7. Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Олексієнка М. М. від 21 червня 2016 року прийнято до провадження касаційну скаргу Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року та відкрито в справі касаційне провадження.

8.04 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Білоус О. В. (головуючого судді), Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.

9. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 30 травня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О. В. (головуючого судді), Радишевській О. Р., Уханенку С. А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н. Богданюк від 30 травня 2019 року №524/0/78-19.

10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 13 червня 2019 року касаційну скаргу Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції прийнято до провадження.

11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 04 грудня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 06 грудня 2019 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 11 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. видано виконавчий напис №13965 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, на загальну суму 1 064 254,25 грн.

13.30 жовтня 2015 року до Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції звернувся представник ПАТ "Альфа-Банк" із заявою про примусове виконання вказаного виконавчого документу.

14.04 листопада 2015 року державним виконавцем Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Казаковою М. Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49181315, відповідно до якої боржнику надано строк для добровільного виконання виконавчого напису до 10 листопада 2015 року. Копія вказаної постанови направлена ОСОБА_1 за вих. №17660 від 04 листопада 2015 року за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією реєстру відправлень кореспонденції, яка знаходиться в матеріалах справи (а. с. 91).

15. Одночасно з відкриттям виконавчого провадження, 04 листопада 2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 99,100).

16.11 листопада 2015 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 106 425,43 грн, яку за вих. №18865 від 11 листопада 2015 року направлено боржнику за адресою, яка вказана у заяві стягувача - АДРЕСА_1.

17.04 грудня 2015 року державним виконавцем складено акт, в якому зафіксовано, що за адресою АДРЕСА_1 двері в квартиру не відчинили, потрапити до квартири для опису не вдалося (а. с.101).

18. Цього ж дня, 04 грудня 2015 року державним виконавцем було складено акт опису та арешту майна боржника, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 без участі боржника, однак за участю представника стягувача та двох понятих за технічною документацією на дану квартиру. Після проведення опису державним виконавцем було направлено копію акта опису й арешту майна боржникові за вих. №13488.

19.24 грудня 2015 року позивач отримала копії документів виконавчого провадження при ознайомленні з виконавчим провадженням ВП №49181315 та 29 грудня 2015 року звернулась із клопотанням про відкладення проведення виконавчих дій у зв'язку з невчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження.

20. За результатами розгляду заяви, 11 січня 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про відкладення проваджений виконавчих дій до 16 січня 2016 року, яку направлено сторонам виконавчого провадження за вих. № 136 від 11 січня 2016 року.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

21. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Стаття 1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частини перша та друга статті 25. Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частина перша статті 31. Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

Частина перша статті 28. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV.

Частина третя статті 28. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

VІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для скасування постанови державного виконавця Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 11 листопада 2015 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у виконавчому провадженні № ВП 49181315.

24. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що державний виконавець зобов'язаний прийняти виконавчий документ, який відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі ~law19~) та протягом трьох робочих днів винести постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій визначити строк для добровільного виконання - до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Стягнення виконавчого збору є саме тим заходом, який застосовується державним виконавцем у випадку невиконання боржником рішення суду в строк, що ним встановлений. Винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у разі першого надходження виконавчого документа до державного виконавця та за умови спливу терміну для добровільного (самостійного) виконання боржником виконавчого документа також є обов'язком.

25. Разом з тим, передумовою прийняття рішення про стягнення з боржника виконавчого збору, зокрема є вчинення державним виконавцем наступних дій: прийняття рішення по відкриття виконавчого провадження; надання боржнику строку для добровільного виконання визначеного у виконавчому документі; повідомлення боржника про ці рішення; встановлення фактів: повідомлення боржника про прийняті рішення та невиконання останнім у встановлений строк визначеного у виконавчому документі.

26. Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, рекомендоване поштове відправлення (постанова державного виконавця від 04 листопада 2015 року про відкриття виконавчого провадження №49181315) подано для оформлення поштового відправлення відділенню поштового зв'язку №86 м. Кривого Рогу 04 листопада 2015 року, проте дані про вручення адресату відсутні.

27. За правилами ~law20~ копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження надсилається учасникам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

28. ~law21~ встановлено стягнення виконавчого збору після спливу строку для самостійного виконання рішення. Приймаючи постанову про стягнення виконавчого збору, державний виконавець не переконався в належному отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

29. Таким чином, прийняття державним виконавцем Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції оскаржуваної постанови від 11 листопада 2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору, є передчасним.

30. Наведені обставини спростовують твердження касатора про законність постанови державного виконавця Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 11 листопада 2015 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у виконавчому провадженні № ВП
49181315.

31. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішень відсутні.

IХ. Судові витрати

33. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року в справі №804/11/16 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко