Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

м. Київ

справа №804/2975/17

адміністративне провадження №К/9901/35194/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017р. (суддя - Дурасова Ю.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета ОІЛ» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними наказу та припису,

встановив:

У травні 2017р. ТОВ «Мета ОІЛ» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними наказ ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про призначення позапланової перевірки від 10.04.2017р. №674-П та припис від 18.04.2017р. №133/4.1-13-96.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис провідного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Лазарєва І.М. від 18.04.2017р. №133/4.1-13-96.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017р. апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишено без руху у зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області не погодилось з ухвалою апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обгрунтована тим, що при постановленні оскаржуваної ухвали апеляційним судом зроблено помилковий висновок про те, що пільги щодо сплати судового збору, передбачені Законом України «Про судовий збір» поширюються виключно на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержавнням законодавства про працю, яким є Державна служба України з питань праці.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (вредакції до 15.12.2017р.) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 цього Кодексу, до апеляційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Залишаючи апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області без руху, суд апеляційної інстанції виходив з її невідповідності вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України щодо необхідності надання документа про сплату судового збору, заявнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги. При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що дія приписів пункту 20 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» на Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області не поширюється.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі є безпідставними та висновки суду апеляційної інстанції не спростовують, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що апеляційна скарга не відповідала вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України; пункт 20 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», на який посилався відповідач як на підставу звільнення від сплати судового збору, не передбачає подвійного трактування в частині звільнення від сплати судового збору територіальних органів Держпраці як таких, які в силу приписів пункту 7 Положення № 96, реалізовують повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю - Державної служби з питань праці України, а тому апеляційний суд обгрунтовано прийняв рішення про залишення апеляційної скарги без руху.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.11.2018р. (справа № 809/365/17).

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук