Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа №803/1650/16

адміністративне провадження №К/9901/15297/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконбуд» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року (головуючий суддя - Мачульський В.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Довгополов О.М., судді Ільчишин Н.В., Святецький В.В.) в адміністративній справі за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконбуд» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 10 листопада 2016 року Державна служби України з безпеки на транспорті звернулась в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконбуд» про стягнення коштів в сумі 25935,29 грн., що еквівалентно 897,60 євро, плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення 12 травня 2016 року документального габаритно-вагового контролю посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Волинській області встановлено факт перевезення автомобілем IVECO Trakker AD410T44, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 згідно договору оренди транспортного засобу №1 від 01 лютого 2016 року - орендар ТзОВ «Реконбуд», вантажу із перевищенням вагових обмежень, визначених Правилами дорожнього руху України, без дозволу, виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. У зв`язку із чим, було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0006432 від 12 травня 2016 року на підставі якого проведено Розрахунок №1 від 12 травня 2016 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 897,60 євро. В свою чергу, відповідно до вимог Порядку №879, якщо рух транспортного засобу здійснюється без вищевказаних документів контролюючим органом стягується плата за проїзд. 06 жовтня 2016 року Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області відповідачу було направлено лист про необхідність сплати грошових коштів в розмірі 897,60 євро, проте, відповідач дані кошти добровільно не сплатив.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, адміністративний позов Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконбуд» про стягнення коштів було задоволено.

3.1 Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконбуд» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, 5-й Мікрорайон, будинок 13, офіс 2, код ЄДРПОУ 35826032) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті кошти в сумі 25 935,29 грн. (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять гривень двадцять дев`ять копійок), що еквівалентно 897,60 євро (відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку), в дохід державного бюджету України.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючим органом згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №1 від 12 травня 2016 року нараховано відповідачу плату за проїзд в сумі 897,60 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку складає 25 935,29 грн. Враховуючи, що ТзОВ «Реконбуд» плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в добровільному порядку не сплачено, суд доходить висновку про наявність підстав для її стягнення.

5. Стосовно доводів відповідача, що ОСОБА_2 повинен нести відповідальність за заподіяну шкоду під час перевезення вантажу, суд враховує правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року №6-688цс15 у якій суд дійшов висновку про те, що лише правочин про відчуження або передачу у користування (найм) транспортного засобу може бути належним доказом вибуття його з законного володіння позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів (заперечень)

6. 02 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Реконбуд» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року.

7. В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Реконбуд», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що судами неповно з`ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також суд порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

9. Крім того, скаржник зазначив, що співробітники Управління Укртрансбезпеки у Волинській області протиправно здійснили зупинку, перевірку і зважування транспортного засобу на пересувному пункті габаритно-вагового контролю, оскільки не було встановлено будь-яких тимчасових знаків, що дають можливість учасникам дорожнього руху ідентифікувати пункт габаритно-вагового контролю. А встановлений на причепі автомобіля перевіряючих знак «Проїзд без зупинки заборонено» є знаком пріоритету, а не тимчасовим знаком, передбаченим Правилами дорожнього руху та Порядком здійснення габаритно-вагового контролю, і встановлюється лише для регулювання перехресть доріг. Також відповідач зазначає, що акт, у якому вказувалось про відсутність дозволу на рух автомобільними дорогами у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень був безпідставно складений відразу після зупинки автомобіля та перевірки документів у водія, оскільки даний акт ґрунтувався лише на відомостях товарно-транспортної накладної, згідно якої перевозився вантаж масою брутто 24,8 т, що не перевищує нормативні показники.

10. Позивачем по справі надані заперечення на касаційну скаргу, в яких він просив залишити касаційну скаргу ТзОВ «Реконбуд» без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, обґрунтовуючи її тим, що відповідачем не оскаржено та не сплачено розрахунок плати за проїзд №1 від 12.05.2016 року.

11. Відповідачем надано Суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір за позовом Укртрансбезпеки до ТОВ «Реконбуд» про стягнення з нього плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку в дохід Державного бюджету України, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позаяк не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.

12. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року зазначену касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. 12 травня 2016 року на автомобільному шляху національного значення Н-22 «Устилуг - Луцьк - Рівне на 40км+500м а/д Н-22» посадовими особами управління Укртрансінспекції у Волинській області було зупинено вантажний автомобіль марки IVECO Trakker AD410T44, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору оренди транспортного засобу №1 від 01 лютого 2016 року - орендар ТзОВ «Реконбуд» та проведено габаритно-ваговий контроль.

14. За результатами зважування даного транспортного засобу встановлено, що перевезення вантажу здійснюється з перевищенням вагових обмежень навантаження на здвоєну вісь 23,3 тонн при допустимих 16 тонн, що відображено в акті про перевірку від 12 травня 2016 року та акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0006432 від 12 травня 2016 року.

15. У зв`язку з чим складено розрахунок №1 від 12 травня 2016 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким відповідачу нараховано 897,60 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку складає 25935,29 грн.

16. Відповідно до п. 26 Порядку №1567, власника транспортного засобу марки IVECO Trakker AD410T44, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , повідомленням №10/16 від 27 травня 2016 року запрошено розглядати справу на 06 червня 2016 року.

17. У відповідь на запрошення Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, ФОП ОСОБА_1 листом №б/н від 01 червня 2016 року повідомила, що усі транспортні засоби, які належать останній на праві приватної власності передані в оренду іншим суб`єктам господарювання.

18. На підставі листа ФОП ОСОБА_1 та договору оренди транспортного засобу №1 від 01 лютого 2016 року повідомленням №38/16 від 07 червня 2016 року ТзОВ «Реконбуд» було запрошено розглядати справу на 20 червня 2016 року.

19. У відповідь на запрошення Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, ТзОВ «Реконбуд» листом №40 від 14 червня 2016 року повідомило про відсутність правових підстав прибуття на розгляд справи.

20. Листом №682/24/-16 від 23 червня 2016 року Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, повторно запросило ТзОВ «Реконбуд» розглядати справу на 11 липня 2016 року.

21. У відповідь на запрошення Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, ТзОВ «Реконбуд», листом №42 від 01 липня 2016 року надіслав клопотання про перенесення розгляду справи на 14 липня 2016 року.

22. Листом №772/24-16 від 07 липня 2016 року Управління Укртрансбезпеки у Волинській області повідомило ТзОВ «Реконбуд», що справа про порушення розглядається не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Даний лист був направлений простою кореспонденцією та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отриманий відповідачем згідно автоматичного повідомлення про отримання, надісланого з електронної адреси ТзОВ «Реконбуд».

23. Постановою №015679 від 11 липня 2016 року до перевізника застосовано адміністративного-господарський штраф в сумі 1700,00 грн. та припис №028989 від 11 липня 2016 року, яким зобов`язано ТзОВ «Реконбуд» усунути виявлені порушення.

24. Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області, за наслідком розгляду справи про порушення транспортного законодавства від 12 травня 2016 року, рекомендованим листом з повідомленням №797/24-16 від 12 липня 2016 року на адресу відповідача направлено копію постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу та припису. Даний лист адресат отримав 15 липня 2016 року згідно відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення.

25. Листом №1562/20-16 від 06 жовтня 2016 року Управління Укртрансбезпеки у Волинській області повідомило ТзОВ «Реконбуд» про заборгованість в розмірі 897,60 євро.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

26. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

27. Частина перша статті 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

28. Пункт 1 частини першої статті 4 КАС України: адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

29. Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України: публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

30. Пункти 1, 5 частини першої статті 19 КАС України: юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

31. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

32. Абзац 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»: утворено Укртрансбезпеки, реорганізувавши шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

33. Пункт 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (Далі - Положення): Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

34. Підпункт 15, 27 пункту 5 Положення: Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

35. Частина 4 статті 50 КАС України: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

36. Частина 2 статті 21 КАС України: вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

37. Пункт 1 частини першої статті 238 КАС України: суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

38. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

39. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

40. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

41. Колегія суддів зазначає, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

42. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

43. Отже, нормами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

44. За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

45. При цьому, ані Конституцією України, ані законами України позивача (Укртрансбезпеки) не наділено правом звернення саме до адміністративного суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів.

46. Разом з тим, законодавцем наведено вичерпний перелік випадків, у яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб`єктів владних повноважень. До компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень, у яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи, в чітко визначених законами України випадках (ч.4 ст.50 КАС України).

47. Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

48. Аналіз зазначених вище правових норм та суб`єктний склад сторін свідчить про те, що спір за позовом Укртрансбезпеки про стягнення плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.

49. Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних відносинах містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 820/1203/17.

50. В силу вимог частини першої статті 354 КАС України, зазначене є підставою для скасування судових рішень із закриттям провадження у справі незалежно від доводів касаційної скарги.

51. На підставі пункту 5 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

52. За правилами частини першої статті 354 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

53. З огляду на викладене, враховуючи те, що позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскаржувані постанова Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року підлягають скасуванню, із закриттям провадження у справі, а касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконбуд» - частковому задоволенню. При цьому, клопотання відповідача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

54. Керуючись статтями 341, 343-345, 349-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

55. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконбуд»- задовольнити частково.

56. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконбуд» про закриття провадження у справі - задовольнити.

57. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року скасувати, провадження у справі закрити.

58. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н.В. Шевцова