Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа №751/4365/17

адміністративне провадження №К/9901/17390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2017 року (головуючий суддя - Овсієнко Ю.К.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Мацедонська В.Е., судді - Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі

за позовом Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області

про скасування постанови щодо стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 18 липня 2017 року Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить скасувати постанову ВП № 5238494 від 06.07.2017 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 66 грн. 40 коп.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України виконало судове рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, до відкриття виконавчого провадження. Крім того, позивач вважає, що дана постанова є необґрунтованою, а фактичне здійснення витрат виконавчого провадження документально не підтверджено.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2017 року в задоволенні адміністративного позову Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України відмовлено.

4. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано суду доказів добровільного виконання постанови суду без участі відповідача, а тому винесена відповідачем постанова є такою, що ґрунтується на Законі. Мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5, при цьому Закон не покладає на державного або приватного виконавця обов`язок документально фіксувати здійснення витрат виконавчого провадження та надавати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України залишено без задоволення. Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2017 року залишено без змін.

6. Підтримуючи висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що в матеріалах справи наявні копії листів Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 07 жовтня 2016 року №16929/06 та від 14 грудня 2016 року №23418/06 щодо виконання виконавчого листа №751/5588/16-а, однак жодних належних та допустимих доказів направлення та отримання вказаних листів відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівський області позивачем надано не було. Суд зауважив, що посилання апелянта на порушення державним виконавцем норм Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження не може бути підставою для скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, яка може бути винесена державним виконавцем як на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, так і після закінчення виконавчого провадження. Суд врахував наявні в матеріалах справи докази проведення державним виконавцем відповідних виконавчих дій, що призвели до формування витрат виконавчого провадження, зокрема, користування автоматизованою системою виконавчого провадження АРМ «Виконавець» та АРМ «Діловод ДВС», друк документів та направлення рекомендованого листа стягувачу у виконавчому провадженні, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого надана відповідачем. В той же час, виконання боржником судового рішення у добровільному порядку, як вказав суд, не звільняє його від обов`язку відшкодовувати витрати, що були понесені під час виконавчого провадження з виконання виконавчого документу. Також суд зазначив, що посилання апелянта на заборону використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не може свідчити про протиправність оскаржуваної постанови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

7. 15 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, в якій позивач просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що в спірному виконавчому провадженні відсутній факт примусового виконання виконавчого документу, оскільки такий був виконаний в добровільному порядку, у зв`язку з чим і стягнення виконавчих витрат з позивача є безпідставним. Також посилається на неприпустимість використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

9. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 серпня 2016 року Новозаводським районним судом м. Чернігова видано виконавчий лист №751/5588/16-а, яким зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_1 з 01 травня 2016 року перерахунок пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 86% заробітної плати державного службовця відповідної посади за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013, згідно довідки, виданої Новозаводською районною у м.Чернігові радою від 27 квітня 2016 року №С-274.

11. Вказаний виконавчий лист подано на примусове виконання у відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

12. 28 вересня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52387494 з примусового виконання виконавчого листа Новозаводського районного суду м. Чернігова №751/5588/16-а від 29 серпня 2016 року.

13. 06 липня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б. винесено постанову ВП №52387494 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, згідно якої, керуючись ст.42 Закону України «Про виконавче провадження», стягнуто з боржника - Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України витрати на проведення виконавчих дій у сумі 66,40 грн.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

14. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ): виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

16. Пункт 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ: виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

17. Стаття 42 Закону №1404-VІІІ: кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

18. Пункт 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5): витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.

У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

19. Розділ І Наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження»: види та розміри витрат виконавчого провадження: 1) виготовлення документів виконавчого провадження (папір; копіювання, друк документів; канцтовари), 2) пересилання документів виконавчого провадження (конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку), 3) послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій (експертів; зберігачів; перекладачів; суб`єктів оціночної діяльності-суб`єктів господарювання; суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій), 4) послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум, 5) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини, 6) послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці, 7) банківські послуги при операціях з іноземною валютою, 8) сплата судового збору, 9) плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження, 10) інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

20. Пункт 1-6 розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження»: розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу І Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта». Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 9 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до встановленого Міністерством юстиції України розміру оплати. Відповідні структурні підрозділи (спеціалісти) Міністерства юстиції України, головних територіальних управлінь юстиції, що відповідають за закупівлю товарів і послуг, протягом п`яти робочих днів з дати укладання договору про закупівлю товарів і послуг, визначених пунктами 1, 2, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, повідомляють Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції та відділи державної виконавчої служби про вартість закупівлі одиниці товару і послуги. На підставі наданої інформації державний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження. Розміри витрат виконавчого провадження, які стягнуті до проведення процедури закупівлі відповідних товарів і послуг, визначаються на підставі вартості раніше придбаних товарів і послуг.

21. Пункт 1 наказу Міністерства юстиції України від 29 грудня 2016 №3917/5 «Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями»: установити, що розмір плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження (далі - Система) органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями становить 51 грн 00 коп. (з урахуванням ПДВ) за кожне відкрите виконавче провадження.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

25. Колегія суддів зазначає, що постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься або на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», а також у випадку повернення виконавчого документа стягувачу або при закінченні виконавчого провадження.

26. Посилання скаржника на обставини добровільного виконання виконавчого документу Суд оцінює критично, оскільки в матеріалах справи наявні докази проведення державним виконавцем відповідних виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №52387494 з примусового виконання виконавчого листа Новозаводського районного суду м. Чернігова №751/5588/16-а від 29 серпня 2016 року.

27. Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для формування державним виконавцем витрат виконавчого провадження, зокрема, за користування автоматизованою системою виконавчого провадження АРМ «Виконавець» та АРМ «Діловод ДВС», друк документів та направлення рекомендованого листа стягувачу у виконавчому провадженні.

28. Судами попередніх інстанцій вірно враховано, що в оскаржуваній постанові наведено розрахунок здійснених державним виконавцем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5. При цьому, закон не покладає на державного або приватного виконавця обов`язку документально фіксувати здійснення витрат виконавчого провадження та надавати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.

29. Крім того, Суд погоджує висновки судів щодо того, що виконання боржником судового рішення у добровільному порядку не звільняє його від обов`язку відшкодовувати витрати, що були понесені під час виконавчого провадження з виконання виконавчого документу.

30. Посилання скаржника на неприпустимість використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», також не може свідчити про протиправність оскаржуваної в цій справі постанови.

31. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

32. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

34. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

35. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду , -

п о с т а н о в и в :

36. Касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення.

37. Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року - залишити без змін.

38. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

Н.В. Шевцова