Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа №352/286/17

адміністративне провадження №К/9901/34623/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тисменицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області в складі судді Струтинського Р.Р. від 13.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Рибачука А.І., Ніколіна В.В., Кушнерика М.П. від 17.08.2017 у справі №352/286/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов`язання призначити пенсію,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тисменицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - управління), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови призначити йому пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) та зобов`язати відповідача призначити йому таку пенсію з 01 жовтня 2016 року.

Позов обґрунтовував посиланням на те, що він має право на отримання пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, оскільки з 17 лютого 1987 року по 12 березня 1987 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, про що ним були надані управлінню відповідні підтверджуючі документи.

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі посилається на те, що безпосередня участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження не підтверджена, оскільки у військовому квитку не вказано місце перебування в період участі в ліквідації аварії на ЧАЕС, подані архівні довідки про участь позивача у ліквідації аварії на ЧАЕС не підтверджені первинними документами.

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 .

Згідно копії паспорта дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після досягнення 52 - річного віку ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років, відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.

Листом відповідача від 31 жовтня 2016 року № 4748/03 йому було відмовлено в призначенні такої пенсії у зв`язку з неможливістю підтвердити факт його участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким і погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем надано достатньо доказів, що підтверджують його участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що дає йому право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення, зокрема, чоловіками 60 років.

Відповідно до статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років.

Згідно з абзацом сьомим підпункту "ґ" пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XII).

Отже, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідно до статті 15 Закону № 796-XII є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач в період 17 лютого 1987 року по 12 березня .1987 року виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується записом у військовому квитку.

Згідно архівної довідки від 04 серпня 1993 року № 24/18250, виданої управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу, позивач з 17 лютого 1987 року по 12 березня 1987 року в складі військової частини № 43187 в с. Димарка Іванківського району Київської області виконував завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, а з 18 лютого 1987 року по 24 лютого 1987 року, 26 та 28 лютого 1987 року, з 02 березня 1987 року по 05 березня 1987 року, з 07 березня 1987 року по 09 березня 1987 року працював безпосередньо на промисловій зоні ЧАЕС;

Згідно архівної довідки від 20 січня 2016 року № 371/03, позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 17 лютого 1987 року (наказ № 47) по 08 березня 1987 року (наказ № 66) та зазначено отримані ним дози радіоактивного опромінення.

Колегія суддів приходить до висновку, що небезумовне співпадання відомостей щодо участі позивача в ліквідації аварії на ЧАЕС свідчить на користь позивача, оскільки загалом підтверджується необхідне чотирнадцятиденне перебування його в зоні відчуження у 1987 році, що дає право на призначення пенсії за зниженням пенсійного віку на 8 років.

Відсутність запису у військовому квитку про місце ліквідації аварії на ЧАЕС не може свідчити про те, що позивач не брав участі в ліквідації аварії на ЧАЕС, оскільки єдиним належним підтверджуючим документом є посвідчення, яке містить відмітку "Перереєстровано".

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач безпідставно відмовив у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до частини першої статті 55 Закону № 796-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тисменицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

Л.В. Тацій