Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа №0870/11700/12

адміністративне провадження №К/9901/5674/18, К/9901/5672/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року (колегія у складі суддів: Туркіної Л.П., Проценко О.А., Дурасової Ю.В.) у справі № 0870/11700/12 за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» (надалі позивач, Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що з урахуванням строків для виправлення помилок у податковій звітності ним правомірно включено суму 99 190 грн до податкового кредиту за серпень 2011 року по господарських операціях з ТОВ «ВКФ «Локомотив».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 29 листопада 2012 року № 0000960025, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, на загальну суму 148 785,00 грн, в тому числі за основним платежем - 99 190,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 49 595,00 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням строків для виправлення помилок у податковій звітності, які встановлені чинним законодавством (1095 днів), позивачем правомірно включено суму 99 190,00 грн до податкового кредиту за серпень 2011 року по операціях з ТОВ « ВКФ «Локомотив».

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції. Позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000960025 від 29 листопада 2012 року в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов`язання, що складає 49 595 грн.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є правомірним у частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання із податку на додану вартість на 99190,00 грн, проте є протиправним застосування відповідачем до платника податків штрафу у розмірі 50%, оскільки повідомлення-рішення від 16 жовтня 2012 року №000086025, яке було підставою для застосування таких штрафних санкцій, постановою суду, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в який наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу податковий орган зазначає, що первинне формування податкового кредиту не повинно перевищувати 365 днів з моменту складення податкових накладних, просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині скасування штрафних санкцій та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив позивача на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 21 листопада 2012 року податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2011 року Товариства, результати якої оформлено актом №500/25-0/01056273 від 21 листопада 2012 року.

Відповідач в акті вказує, що при перевірці формування податкового кредиту уточнюючого розрахунку з ПДВ за серпень 2011 року встановлено порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за серпень 2011 року у розмірі 99 190,00 грн. Перевіркою встановлено, що Товариство уточнюючим розрахунком від 26 жовтня 2012 року включено до складу податкового кредиту за серпень 2011 року суми ПДВ за накладними на суму 99 190 грн, які виписані за межами 365 календарних днів.

Висновками акту перевірки встановлено заниження суми податкового зобов`язання, виявленої в уточнюючому розрахунку з ПДВ за серпень 2011 року та відповідальність платника, передбачену пунктом 123.1 статті 123 розділу Податкового кодексу України.

29 листопада 2012 року податковим органом із посиланням на порушення п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, пп.4.6.1, 4.6.8 пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, прийнято по відношенню до позивача податкове повідомлення-рішення №0000960025, яким збільшено суму грошового зобов`язання із податку на додану вартість на 99190,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 49595,00 грн.

Податковий кредит у серпні 2011 року по операціях з ТОВ «ВКФ «Локомотив» сформовано на підставі податкових накладних від 03.08.2011 №2, від 26.08.2011 №51, від 31.08.2011 №62, від 17.08.2011 №27, від 31.08.2011 №63, від 23.08.2011 №46, від 30.08.2011 №60, від 17.08.2011 №28, від 25.08.2011 №50, від 19.08.2011 №37, від 10.08.2011 №11, від 15.08.2011 №15, від 31.08.2011 №42, від 03.08.2011 №1, від 31.08.2011 №61, від 25.08.2011 №49 на загальну суму 99 189,76 грн.

27 жовтня 2011 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9009558021 за серпень 2011 року, яким було виключено суму 2 778,00 грн з податкового кредиту за серпень 2011 року по господарським операціям з ТОВ «ВКФ «Локомотив».

27 жовтня 2011 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9009558054 за вересень 2011 року, яким включено суму 2 778,00 грн до податкового кредиту за вересень 2011 року по господарським операціям з ТОВ «ВКФ «Локомотив».

2 листопада 2011 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9009880347 за серпень 2011 року, яким виключено суму 96 412,00 грн з податкового кредиту за серпень 2011 року по господарським операціям з ТОВ «ВКФ «Локомотив».

11 квітня 2012 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9018112379 за вересень 2011 року, яким виключено суму 2 778,00 грн з податкового кредиту за вересень 2011 року по господарським операціям з ТОВ «ВКФ «Локомотив».

26 жовтня 2012 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9066552364 за серпень 2011 року, яким включено суму 99 190,00 грн до податкового кредиту за серпень 2011 року по господарським операціям з ТОВ «ВКФ «Локомотив».

Вказані обставини не є спірними між сторонами.

Пунктом 198.6 статті 198 податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент подання уточнюючого розрахунку) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що уточнюючий розрахунок може лише змінювати показники звітності в частині податкових зобов`язань та податкового кредиту, які попередньо вже були задекларовані платником податку, в строк 1095 днів. Однак первинне формування податкового кредиту за податковими накладними не повинно перевищувати 365 днів з моменту складення таких накладних

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6, пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковий орган обґрунтував нарахування позивачу штрафу в розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов`язання тим, що податковим повідомленням-рішенням від 16 жовтня 2012 року №000086025 позивачу нараховувався штраф за аналогічне порушення в розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов`язання.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та не поставлено під сумнів доводами касаційної скарги податкового органу, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року по справі № 0870/101441/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року, визнані неправомірними та скасовані податкові повідомлення-рішення №000086025 та №0000890025 від 16 жовтня 2012 року.

З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність застосування податковим органом до Товариства штрафу у розмірі 50% за податковим повідомленням-рішенням №0000960025 від 29 листопада 2012 року, оскільки повідомлення-рішення від 16 жовтня 2012 року №000086025, яке було підставою для застосування подвійних штрафних санкцій, постановою суду, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано.

Таким чином, доводи касаційних скарг не знайшли свого підтвердження.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року у справі № 0870/11700/12 залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду