Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2018 року

Київ

справа №820/3059/17

адміністративне провадження №К/9901/46381/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 (суддя - Бадюков Ю.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 (судді: Калитка О.М. (головуючий), Бондар В.О., Калиновський В.А.) у справі №820/3059/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково -виробниче підприємство "Укрінтех" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та накладення арешту на кошти шляхом зупинення видаткових операцій,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрінтех" (далі - відповідач, ТОВ "НВП "Укрінтех") про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "НВП Укрінтех", застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 21.07.2017, накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "НВП Укрінтех", відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що платником податків всупереч вимогам закону фактично відмовлено контролюючому органу у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, у зв'язку з чим, заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області 21.07.2017 було прийнято рішення про застосування до платника податків умовного адміністративного арешту його майна, а тому, у відповідності до приписів статті 94 ПК України, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що на час розгляду справи, рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача фактично припинило свою дію, у зв'язку зі спливом 96 годин для визнання арешту обґрунтованим. Окрім того, позивач звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти не у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу та відсутністю майна для погашення такого боргу, а у зв'язку з не допуском працівників контролюючого органу до проведення перевірки. Будь-яких доказів, що на час виникнення спірних правовідносин у відповідача був податковий борг позивач не надав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.07.2017 позивачем було видано наказ № 3203 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Трейд Векс» за жовтень 2016 року, ТОВ «Компані «Плазма» за січень - червень 2016 року, ТОВ «Стакстрой» за листопад 2016 року, ПП «АЄДИРН» за грудень 2016 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників, відображення здійснених фінансово господарських операцій у податковій звітності.

Вказаний наказ позивачем було видано на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пункту 41.1 статті 41, п.61.1, 61.2 статті 61, п.п.62.1.3 п.62.1 статті 62, п.п.75.1.2 п. 75.1 статті 75, п.п.78.1.1, п.78.1 статті 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України з огляду на ненадання ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ» пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит ГУ ДФС у Харківської області від 12.05.2017 №5063/10/20-40-14-11-18 протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня його отримання. Посадовим особам позивача було виписані направлення на перевірку від 18.07.2017 № 4915 та №4917 та останніми було здійснено вихід на адресу ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ», де було пред'явлено уповноваженому представнику відповідача вищевказані направлення та наказ.

Відповідачем було відмовлено у допуску уповноважених осіб контролюючого органу до перевірки, про що позивачем було складено відповідний акт від 18.07.2017 №1572/20-40-14-11.

Вказана відмова, у силу приписів статті 94 ПК України, стала підставою для прийняття 21.07.2017 рішення №10758/10/20-40-14-11-18 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким було вирішено: 1. застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ», що знаходиться за адресою: 61064, м. Харків, Жовтневий р-н., вул. Воложанівська, б.43, кв.72. надіслати рішення з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ».

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено відповідачем, та вказує на безпідставність недопуску відповідачем посадових осіб позивача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що в свою чергу обумовило прийняття рішення про застосування умовного арешту майна відповідача на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та як наслідок необхідність підтвердження його обґрунтованості та накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі контролюючим органом не вказано, у чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником не наведено.

9. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10 Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин)

10.1 Стаття 20

10.1.1 Пункт 20.1

10.1.1. 1 Підпункт 20.1.33

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

10.2 Стаття 94

10.2.1. Підпункт 94.2.3. пункту 94.2

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

10.3. Пункт 94.3

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

10.4 Пункт 94.6

10.4.1 Підпункт 94.6.2 пункту 94.6

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

10.5. Пункт 94.10

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

10.6 Пункт 94.19

10.6.1 Підпункт 94.19.1

Адміністративний арешт майна платника податків припиняється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в позовній заяві та апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

14. Судами встановлено, що з позовом про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ», застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 21.07.2017, позивач в порядку ст. 183-3 КАС України не звертався.

Натомість ГУ ДФС в Харківській області звернулось із позовом у загальному порядку 21.07.2017, отже, у суду були відсутні підстави для застосування скорочених строків розгляду, передбачених ст. 183-3 КАС України, а тому, було застосовано загальні процесуальні строки, передбачені КАС України, в рамках розгляду даної справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2017 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 18.08.2017 року. Фактично, розгляд даної справи здійснювався вже після спливу 96 годин на підтвердження обґрунтованості накладення арешту.

При встановленні обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків, перевірці підлягає накладення арешту саме в межах вказаного 96-ти годинного строку, та у випадку його пропуску арешт вважається припиненим. Такі висновки судів попередніх інстанцій є цілком обґрунтованими, та у повній мірі відповідають вимогам підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України.

Відтак, Суд погоджується з правовими висновками судів, що оскільки з моменту застосування рішення про накладення адміністративного арешту майна відповідача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, тому застосований адміністративний арешт є припиненим, відповідно до вимог підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги податкового органу в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

15. Положеннями норм податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об'єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов'язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв'язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

16. Законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В той же час, для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках товариства, відкритих в банківських установах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

18. При розгляді та вирішенні справи суди першої та апеляційної інстанції, з огляду на обраний спосіб судового захисту надав аналіз підставам звернення з відповідними позовними вимогами, та по суті правильно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статтю 20, 94 Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 у справі №820/3059/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду