Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.03.2019 року у справі №826/18517/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2020 року

Київ

справа №826/18517/16

провадження №К/9901/5081/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи - Одеської митниці ДФС, про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року, ухваленого у складі колегії суддів: головуючого - Пащенка К. С., суддів: Чудак О. М., Шейко Т. І., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Аліменка В. О., суддів: Безименної Н. В., Кучми А.

Ю.

І. Суть спору

1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), за участю третьої особи - Одеської митниці ДФС, про визнання протиправним та скасування наказу ДФС України від 28 жовтня 2016 року № 186-ДС "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що починаючи з листопада 2017 року обіймає посаду першого заступника начальника Одеської митниці ДФС.

2.1. Однак, наказом ДФС України від 28 жовтня 2016 року № 186-ДС "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" на підставі статей 65, 66 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 899-VIII (далі-Закон № 899-VIII) позивачу оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків, організацію роботи та контроль за діяльністю підпорядкованих підрозділів, зокрема, при перевірці правильності визначення митної вартості товарів під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів

2.2. Стверджує, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани є безпідставним, адже, за твердженням позивача, митне оформлення здійснено у відповідності до вимог чинного митного законодавства.

2.3. Вважаючи, що наказ від 28 жовтня 2016 року № 186-ДС, яким застосовано до позивача дисциплінарне стягнення, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про його скасування.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Відповідно до наказу ДФС від 17 листопада 2015 року № 3642-о ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника начальника Одеської митниці ДФС.

4. Наказом начальника Одеської митниці ДФС від 26 січня 2016 року № 23 "Про розподіл обов'язків між керівництвом Одеської митниці ДФС" установлено розподіл обов'язків по керівництву роботою структурних підрозділів Одеської митниці ДФС, в якому зазначено, що заступник начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 координує роботу: митного поста "Одеса-порт ", митного поста "Іллічівськ", митного поста "Григорівка ", митного поста "Одеса-аеропорт", митного поста "Одеса-спеціалізований ", митного поста "Відкритий митний простір", управління боротьби з митними правопорушеннями, управління адміністрування митних платежів.

5. На підставі акту перевірки від 30 березня 2016 року № 483/99-99-14-01-02-20, доповідної записки Департаменту внутрішнього аудиту від 13 квітня 2016 року, акту про ненадання пояснень ОСОБА_2 від 13 квітня 2016 року, ДФС України видано наказ від 27 квітня 2016 року № 385 "Про результати перевірки", в якому зазначено, що на виконання розпорядження ДФС України від 14 березня 2016 року № 66-р "Про проведення тематичної перевірки", робочою групою проведено перевірку стану організації роботи Одеської митниці ДФС з окремих питань організації роботи.

6. В ході проведення перевірки виявлено ряд порушень та недоліків в організації роботи Одеської митниці ДФС у зв'язку з чим пунктом 2 наказу ДФС України від 27 квітня 2016 року № 385 попереджено першого заступника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 про недопущення недоліків та порушень при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями, зокрема в обсягах, визначених за результатами застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, та щодо відпрацювання отриманих від уповноважених органів орієнтувань, незабезпечення ефективної організації роботи підпорядкованих структурних підрозділів у подальшій роботі.

7. Пунктом 4 наказу ДФС України від 27 квітня 2016 року № 385 зобов'язано керівництво Одеської митниці ДФС, зокрема забезпечити усунення в повному обсязі виявлених недоліків та порушень, вжити заходів для недопущення їх у подальшій роботі.

8. Згідно з розпорядженням ДФС України від 31 травня 2016 року № 128-Р "Про проведення перевірки" з метою перевірки стану виконання вимог наказів ДФС України від 05 квітня 2016 року № 281 "Про результати позапланового аудиту Одеської митниці ДФС", від 26 квітня 2016 року № 378/ДСК "Про результати перевірки", від 27 квітня 2016 року № 385 "Про результати перевірки Одеської митниці ДФС", зокрема, щодо усунення порушень та недоліків в організації роботи Одеської митниці ДФС, встановленими попередніми перевірками та з інших питань, зобов'язано Департамент внутрішнього аудиту з 01 червня 2016 року по 30 червня 2016 року провести перевірку Одеської митниці ДФС.

9. Так, за результатами перевірки складено акт про результати перевірки Одеської митниці ДФС від 03 червня 2016 року № 893/99-99-06-01-20, яким встановлено відсутність заходів щодо усунення порушень в організації роботи Одеської митниці ДФС, зокрема, при організації митного контролю й митного оформлення товарів, боротьби з контрабандою та протидії митним порушенням, що призвело до невиконання вимог наказу ДФС України від 24 квітня 2016 року № 385 "Про результати перевірки Одеської митниці ДФС".

10.07 червня 2016 року Одеською митницею ДФС направлено заперечення до акту вих. № 934/8/15-70-00-01.

11. Свою чергою, директор Департаменту внутрішнього аудиту листом від 06 липня 2016 року № 22908/7/99-99-06-01-17, повідомив начальника Одеської митниці ДФС, що за результатами перевірки, проведеної на виконання вимог розпорядження ДФС від 31 травня 2016 року № 128-р "Про проведення перевірки" про необхідність надати пояснення особисто та забезпечити надання пояснень, на ім'я Голови ДФС України, першим заступником начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 щодо порушень та недоліків, виявлених в ході проведення перевірки. Скановані копії пояснень надіслати до Департаменту внутрішнього аудиту засобами MS Outlook (МДЗУ1401 Горячко) до 11 липня 2016 року, оригінал поштою у триденний строк.

12. Департаментом внутрішнього аудиту складено акт про ненадання пояснень від 14 липня 2016 року № 1170/99-99-06-01-20, в якому зазначено, що на вимогу листа від 06 липня 2016 року № 22908/7/99-99-06-01-17, станом на 18.00 год. 14 липня 2016 року першим заступником начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 не забезпечено надання пояснень щодо встановлених порушень.

13. Листом від 14 липня 2016 року № 23973/7/99-99-06-01-17 директор Департаменту внутрішнього аудиту на ім'я начальника Одеської митниці, просив, з метою збору інформації про обставини, які слугували підставою для ініціювання дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1, для забезпечення вимог статей 73-75 Закону 899-VIII, в межах компетенції надати до Департаменту внутрішнього аудиту відповідні матеріали. Зазначив, що, зокрема, необхідні пояснення на ім'я Голови ДФС України з метою передачі дисциплінарній комісії, для формування дисциплінарної справи та визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку. Скановані копії матеріалів у строк до 16 липня 2016 року необхідно надіслати до Департаменту внутрішнього аудиту засобами MS Outlook (МДЗУ1401 Горячко), оригінал поштою у триденний строк.

14.18 липня 2016 року Департаментом внутрішнього аудиту складено акт про ненадання пояснень № 1181/99-99-06-01-20, в якому зазначено, що на вимогу листа від 14 липня 2016 року № 23973/7/99-99-06-01-17, станом на 12.00 год. 18 липня 2016 року першим заступником начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 не надано відповідних пояснень щодо встановлених порушень, а начальником Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 не забезпечено надання таких пояснень, відповідних матеріалів та інформації.

15. Крім того Департаментом внутрішнього аудиту на ім'я Голови ДФС Насірова Р.

М. складено доповідну записку від 01 липня 2016 року № 1087/99-99-06-01-20, в якій зазначено, що за результатами перевірки встановлено відсутність заходів щодо усунення порушень та недоліків організації роботи Одеської митниці ДФС при організації митного контролю й митного оформлення товарів, транспортних засобів, боротьби з контрабандою та протидії митним правопорушенням, збережені та розпорядженні вилученим майном та з інших питань, що призвело до невиконання вимог наказу ДФС України від 24 квітня 2016 року № 385 "Про результати перевірки Одеської митниці ДФС".

16. Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ, направлено Голові ДФС України Насірову Р. М. подання від 24 жовтня 2016 року № 1923/99-99-06/ДК, яким вирішено рекомендувати на підставі ~law35~ застосувати до заступника начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов'язків, незабезпечення належної організації роботи та контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, що призвело до невиконання наказів ДФС України та Міністерства фінансів України, в частині визначення митної вартості при митному оформленні.

17. На підставі доповідної записки Департаменту внутрішнього аудиту від 01 липня 2016 року № 1087/99-99-06-01-20, подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 24 жовтня 2016 року № 1923/99-99-06/ДК та акту відмови від надання пояснень від 14 липня 2016 року № 1170/99-99-06-01-20 відповідачем видано наказ від 28 жовтня 2016 року № 186-ДС "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким на підставі ~law36~ оголошено догану першому заступнику начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов'язків, організацію роботи та контроль за діяльністю підпорядкованих підрозділів, зокрема, при перевірці правильності визначення митної вартості товарів під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, порушення вимог Положення про Одеську митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 27 серпня 2014 року № 81, підпункту 4.10 пункту 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

18. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, в позові відмовлено.

19. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем як першим заступником начальника Одеської митниці ДФС, який координує роботу підпорядкованих підрозділів та відповідає за стан організації та роботи підпорядкованих підрозділів, не забезпечено усунення в повному обсязі виявлених недоліків та порушень, вжиття заходів для недопущення їх у подальшій роботі, що передбачено в пункті 4 наказу ДФС України від 27 квітня 2016 року № 385, в якому вказано про зобов'язання керівництва Одеської митниці ДФС за результатами застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризику (АСАУР) забезпечити повне та якісне здійснення визначених митних формальностей для відпрацювання ризиків, зокрема щодо перевірки вагових та кількісних характеристик товарів, їх ідентифікації. Таким чином, враховуючи, що перевіркою усунення порушень, встановлено не проведення належної роботи з метою недопущення подібних недоліків, внаслідок чого при здійсненні митного контролю та митного оформлення посадові особи продовжують допускати факти неналежного опрацювання обов'язкових форм контролю, згенерованих АСАУР, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани.

20. Зазначена позиція була підтримана і Шостим апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

IV. Касаційне оскарження

21. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

22. В обґрунтування касаційної скарги вказує на ненадання судами першої та апеляційної інстанцій правової оцінки доводам позивача стосовно відсутності в дисциплінарній справі документів, які відповідно до ~law37~ є необхідними для визначення ступеню вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку.

21.1. Наголошує, що порівняння рівня митної вартості оцінюваного товару з рівнями митної вартості оформлених ідентичних/подібних (аналогічних) товарів не передбачено статтею 54 Митного кодексу України. Тим більше, визначення різниці в митних платежах, які підлягали б сплаті із застосуванням такого підходу є, на думку позивача, повністю незаконним.

22. Водночас представники ДФС України та Одеської митниці ДФС у своїх відзивах вказують на безпідставність касаційної скарги і просять залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

23. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

24.08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

25. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

26. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

27. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Правовий статус позивача, в тому числі підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності врегульовано Законом 889-VІІІ, за змістом статті 61 якого обумовлено, що службова дисципліна забезпечується шляхом:

1) дотримання у службовій діяльності вимог Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку;

2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України;

3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців;

4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.

30. Відповідно до ~law44~ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених ~law45~ та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому ~law46~.

31. Згідно з ~law47~ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених ~law48~ та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

32. Пунктом 5 частини другої цієї ж статті визначено, що дисциплінарними проступками є: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

33. Відповідно до ~law49~ до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

34. При цьому, ~law50~ передбачено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених ~law51~, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

35. Водночас згідно з ~law52~ дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

36. В силу ~law53~ для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

37. За правилами ~law54~ з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

38. За змістом ~law55~ дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця.

Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

VI. Позиція Верховного Суду

39. Аналіз наведених норм законодавства щодо порядку притягнення державних службовців до відповідальності за дисциплінарні проступки дає підстави для висновку, що дисциплінарне провадження передбачає порушення дисциплінарної справи, розслідування обставин проступку, прийняття рішення за наслідками такого розгляду.

40. За змістом ~law56~ для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

41. Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (~law57~).

42. Як встановлено судами, на підставі доповідної записки Департаменту внутрішнього аудиту від 01 липня 2016 року № 1087/99-99-06-01-20, подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 24 жовтня 2016 року № 1923/99-99-06/ДК та акту відмови від надання пояснень від 14 липня 2016 року № 1170/99-99-06-01-20 відповідачем видано наказ від 28 жовтня 2016 року № 186-ДС "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким на підставі ~law58~ оголошено догану першому заступнику начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов'язків, організацію роботи та контроль за діяльністю підпорядкованих підрозділів, зокрема, при перевірці правильності визначення митної вартості товарів під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, порушення вимог Положення про Одеську митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 27 серпня 2014 року № 81, підпункту 4.10 пункту 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631.

43. Так, ~law59~ закріплені обов'язки державного службовця, зокрема, безпосереднє виконання службових обов'язків з додержанням Конституції України та інших актів законодавства України.

44. Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, якими передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема:

21.1.1. дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Конституції України та іншими законами України, іншими нормативними актами;

21.1.2. забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;

21.1.3. забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.

45. Відповідно до пункту 21.2 статті 21 Податкового кодексу України, за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

46. Пунктом 11 Положення про Одеську митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС від 27 серпня 2014 року № 81 обумовлено, що заступники начальника Митниці забезпечують виконання повноважень відповідно до затвердженого розподілу обов'язків.

47. Наказом Одеської митниці ДФС від 26 січня 2016 року № 23 "Про розподіл обов'язків між керівництвом Одеської митниці ДФС" визначено, що перший заступник начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 координує роботу: митних постів "Одеса-порт ", "Іллічівськ ", "Григорівка ", "Одеса-аеропорт", " Одеса-спеціалізований ", "Відкритий митний простір", управління по боротьбі з митними порушеннями; управління адміністрування митних платежів.

48. Отже, ОСОБА_1 як перший заступник начальника Одеської митниці ДФС координує роботу підпорядкованих підрозділів та відповідає за стан організації та роботи підпорядкованих підрозділів.

49. Слід зазначити, що в акті про результати перевірки Одеської митниці ДФС, який фактично слугував підставою для порушення дисциплінарного провадження відносно позивача, в частині контролю митної вартості використано підхід порівняння митної вартості товарів по оформленим митним деклараціям з митними вартостями ідентичних/аналогічних товарів попередніх митних оформленнях відповідного імпортера, а також з митними вартостями ідентичних/подібних товарів згідно з Єдиною автоматизованою інформаційною системою ДФС (ЕАІС ДФС).

50. Проте, у відповідності до частини 3 статті 64 Митного кодексу України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень частини 3 статті 64 Митного кодексу України;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

51. Тобто зазначений підхід щодо визначення митної вартості товарів, зафіксований у акті про результати перевірки, є необ'єктивним та таким, що суперечить законодавству України з питань митної справи, оскільки положення щодо визначення митної вартості товарів урегульовані розділом ІІІ Митного кодексу України.

52. При цьому норми Митного кодексу України, які регулюють контроль правильності визначення митної вартості, є нормами прямої дії і не передбачають їх розширення або тлумачення будь-яким нормативно-правовим актом.

53. Так, контроль правильності визначення митної вартості відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України обмежується наступними діями органу доходів і зборів:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених частини 5 статті 54 Митного кодексу України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені частини 5 статті 54 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених частини 5 статті 54 Митного кодексу України, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному частини 5 статті 54 Митного кодексу України, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені частини 5 статті 54 Митного кодексу України форми митного контролю.

54. Таким чином, виконання такої митної формальності як перевірка правильності визначення митної вартості, регламентованої підпунктом 4.5.10 пункту 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, обмежується діями, передбаченою частиною 5 статті 54 Митного кодексу України.

55. Крім того згідно з частиною 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

56. Слід зауважити, що коригування митної вартості посадовими особами контролюючого органу лише з позиції порівняння рівня митної вартості оцінюваного товару з рівнями митної вартості оформлених ідентичних/подібних (аналогічних) товарів не передбачено приписами статті 54 Митного кодексу України.

57. Крім того, на підставі зазначеного порівняння без перевірки документів, які підтверджують заявлену митну вартість та аналізу кон'юнктури світових ринків відповідних товарів, розрахована ймовірна різниця митних платежів та ймовірні додаткові платежі по оформленим митним деклараціям, а рівень митної вартості товарів за однаковими товарними підкатегоріями може відрізнятись у зв'язку з тим, що на формування митної вартості товарів впливають різні чинники та фактори, такі як: умови поставки товару згідно із зовнішньоекономічними контрактами; доставка товару різними видами транспорту; виробник товару; країна виробництва; країна походження; пакування товару; кількість товару; наявність страхових та інших витрат, які базуються на міжнародних стандартах та визначені Митним кодексом України; кон'юнктури ринку, тощо.

58. Слід зазначити, що запит додаткових документів можливий виключно з підстав, визначених частинами 3 -4 статті 53 Митного кодексу України, які зводяться до наявності розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують митну вартість, або наявність обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем вплинув на заявлену митну вартість.

59. Слід констатувати, що в жодному з наведених в акті випадків, не вказано хоча б одну з вищезазначених підстав, у зв'язку з чим неможливо встановити факти неналежного опрацювання посадовими особами Одеської митниці ДФС обов'язкових форм контролю, згенерованих АСАУР при здійсненні митного контролю та митного оформлення, та як наслідок необґрунтоване застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

60. Однак, як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій, відмовляючи в позові, не проаналізували належним чином обставини, що склались у спірних правовідносинах, через призму вимог Митного кодексу України, що призвело до помилкового висновку про правомірність оскаржуваного наказу ДФС від 28 жовтня 2016 року № 186-ДС.

61. З огляду на приписи статті 242 КАС України, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

62. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

63. З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 КАС України, Верховний Суд вважає необхідним їх судові рішення скасувати та задовольнити позов.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі № 826/18517/16 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення у справі № 826/18517/16 про задоволення позову.

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 28 жовтня 2016 року № 186-ДС "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова