Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.09.2018 року у справі №826/1238/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/1238/16

адміністративне провадження № К/9901/60003/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л. В.,

суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уінні-К1" (далі - ТОВ "Уінні-К1") на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року (прийняте судом у складі судді Каракашьяна С. К. ) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Земляної Г. В., суддів: Мельничука В. П., Лічевецького І. О.) у справі за позовом ТОВ "Уінні-К1" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_1, про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року ТОВ "Уінні-К 1" звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати постанову № 9/16/10/26-5/1201/02/04 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.01.2016, винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Пустовойтенком М. О.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 13 квітня 2018 року відмовив у задоволення позову.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 липня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що факт розроблення позивачем проектної документації з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, встановлено.

При цьому, суди зазначили, що реконструйований об'єкт було прийнято в експлуатацію та зареєстровано на нього право власності, оскільки станом на час здійснення перевірки та винесення оскаржуваної постанови, зазначені обставини не настали.

Також є помилковими твердження позивача про те, що за результатами проведених робіт не було збільшено загальну площу квартири, оскільки відповідно до договору купівлі-продажу квартири 11.08.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, житлова площа квартири складає 72,2 кв. м та загальна площа 159,2 кв. м. Водночас відповідно до Плану квартири після реконструкції, шляхом приєднання приміщень піддахового простору приміщення № 7, № 9, № 10, загальна площа квартири склала 166,9 кв. м.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23 серпня 2018 року ТОВ "Уінні-К1" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У скарзі зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права.

Суд проігнорував доводи позивача щодо відсутності складу правопорушення в діях позивача та щодо порушення відповідачем вимог пунктів 19-21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, складені відповідачем акт, протокол та постанова ґрунтуються на результатах перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності третьою особою.

У відзиві на касаційну скаргу ДАБІ просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 серпня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Анцупова Т. О., судді: Стародуб О. П., Кравчук В. М.

Верховний Суд ухвалою від 03 вересня 2018 року відкрив касаційне провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року № 742/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Рибачук А. І., Стеценко С. Г., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

На підставі звернення ОСОБА_3 та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві у присутності уповноваженої особи ОСОБА_1 (замовника будівництва) ОСОБА_4 (за довіреністю) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_1".

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 07.12.2015, в якому зазначено виявлені в ході перевірки порушення.

Так, актом перевірки було встановлено, що замовником будівництва подано декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція Квартири АДРЕСА_1" від 03.03.2015 № КВ 082150620539. За інформацією, зазначеною замовником будівництва, проектна документація розроблена проектною організацією ТОВ "УІННІ-К1" під керівництвом головного архітектора проекту - ОСОБА_5 та затверджена наказом замовника від 19.02.2015 № 3/02.

Актом перевірки встановлено, що проектом, розробленим позивачем, передбачається збільшення загальної площі квартири шляхом приєднання приміщень піддахового простору (приміщення № 7, № 9, № 10 згідно експлікації приміщень проекту), які не належать власнику квартири (замовнику будівництва).

На підставі вищезазначеного акта перевірки посадовою особою позивача було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.01.2016 № 9/16/10/26-5/1201/02/4, якою постановлено визнати позивача винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 124 020 грн.

Вважаючи дану постанову протиправною, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law8~), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ~law9~ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

У даному випадку позапланова перевірка проводилася згідно зі зверненням гр.

Колодій від 10.11.2015 №10/26-К-1011/17.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат (проектна організація).

Як встановили суди, "Проект реконструкції квартири АДРЕСА_1" (коригування проекту) затверджувальна частина (вихідні дані пояснювальна записка основні креслення АБ).

Дана записка містить пояснення, що "проектом передбачається реконструкція квартири з переплануванням, закриття одного виходу на терасу. В приміщеннях піддахового простору передбачити підсилену гідроізоляцію, утеплення приміщення та електро-підігрів підлоги тераси за можливості / та ефективне водовідведення".

З огляду на зазначені посилання, що містяться в проекті, суди дійшли висновку, що позивачем було здійснено проектування зміни простору під дахом виходу на терасу, який не є власністю третьої особи.

Як вбачається з порівняння планів квартири до проектування та проекту, наданого позивачем, до загальної площі квартири (159 кв. м) до реконструкції не входила площа приміщень 7,9 та 10 площею 11,13 кв. м, 4,6 кв. м, 5,7 кв. м відповідно.

Таким чином, сума площі даних приміщень (21,43 кв. м) та площі тераси (16,3 кв. м), яка становить 37,73 кв. м перевищує площу тераси до реконструкції - 29 кв. м, у зв'язку з чим убачаються зміни площі квартири.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначаються Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), у відповідності до пункту 2 якого, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).

Враховуючи встановлені у справі обставини та правове регулювання, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність та обґрунтованість відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на встановлення факту розробленої позивачем проектної документації з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації.

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків попередніх судів у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів та не спростовують їх правильності.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 342, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уінні-К1" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді: А. І. Рибачук

С. Г. Стеценко