Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.09.2018 року у справі №804/7052/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2020 року

Київ

справа №804/7052/17

адміністративне провадження №К/9901/62726/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів: Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування припису, провадження в якій відкрите

за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року ухвалену у складі головуючого судді Коренева А. О. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року ухвалену у складі головуючого судді Прокопчук Т. С., суддів Кругового О. О., Чепурнова Д. В.,

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

1. У жовтні 2017 року публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 23/3.6 від 09.10.2017 року.

2. На обґрунтування позову зазначає про протиправність оскарженого припису.

ІІ. Встановлені судами обставини справи

3. У період з 20 червня 2017 року по 04 липня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області на підставі наказу №934-П від 15.06.2017 та направлення на перевірку №273/3-Н від 15.06.2017 року була проведена позапланова перевірка структурних підрозділів прокатного департаменту металургійного виробництва ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, у зв'язку з настанням нещасного випадку зі смертельним наслідком з вальцювальником стану гарячого прокату безперервно-заготовочного стану 730/500 дільниці №1 цеху блюмінг прокатного департаменту металургійного виробництва ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", за результатами якої був складений акт перевірки № 16/3.6 від 04 липня 2017 року.

4.11.07.2017 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області був винесений припис 11/3.6 щодо усунення виявлених порушень, зазначених у акті перевірки №16/3.6 від 04.07.2017 року, яким наданий строк для усунення порушень до 01.09.2017 року.

5. Акт перевірки № 16/3.6 від 04 липня 2017 року та припис від 11.07.2017 року №11/3.6 суб'єктом господарювання не оскаржувався.

6. Листом №7-79 від 01.09.2017 на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області позивач просив подовжити терміни усунення порушень, вказаних у приписі №11/3.6 від 11.07.2017 року, а саме п. п. 28,29, п. п. 30,31, п. п. 36,37,38, п. 44, до 01.12.2017 року; п. 45 до 01.10.2017.

7. З метою перевірки виконання вимог припису від 11.07.2017 року №11/3.6 відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області у період з 20.09.2017 по 03.10.2017 проведено позапланову перевірку щодо усунення порушень вимог законодавства.

8. За результатами перевірки складено акт від 03.10.2017 року №29/3.6 та видано припис № 23/3.6 від 09.10.2017 року із встановленим терміном усунення порушень до 09.12.2017 року.

9. Не погоджуючись із вказаним приписом, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

10. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

11. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про правомірність винесеного відповідачем припису.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін

12. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржених судових рішень, неправильне застосування судами норм матеріального права просить скасувати оскаржені судові рішення і прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

13. На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає про допущені відповідачем порушення при складанні та врученні оскаржуваного припису, непогодження встановлених термінів усунення порушень та помилковість висновків щодо визначених в акті перевірки та приписі порушень.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

14. За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Відповідно до статті 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

16. Згідно із статтею 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

17. За приписами частини 1 статті 38 Закону України "Про охорону праці" державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

18. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу з питань праці (далі Положення).

19. Пунктом 1 Положення визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

20. Одним із основних завдань Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 3 Положення).

21. Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, видає в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, фондам загальнообов'язкового державного страхування, виконавчим органам міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад, а також центральним органам виконавчої влади обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства (підпункт 50 пункту 4 Положення).

22. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №1021-р на Державну службу з питань праці покладено функції і повноваження Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, що припиняється.

23. Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

24. Згідно з абзацом 4 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

25. Частинами 7, 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

26. Відповідно до частини 9 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:

дату складення;

тип заходу (плановий чи позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

термін усунення порушень;

посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення;

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;

прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

27. Постановою КМУ від 26.04.2017 №295 затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, пунктами 19,23,24,25 і 26 якого встановлено наступне.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об'єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

У разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.

Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

VI. Позиція Верховного суду

28. Як зазначалося вище, Держпраці, реалізуючи свої повноваження у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сфері охорони праці, здійснило позапланову перевірку ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в частині перевірки виконання раніше виданого припису, у результаті чого винесла припис, яким в частині неусунених в раніше виданому приписі порушень встановила новий строк для їх усунення.

29. Надаючи правову оцінку правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи, Суд відзначає, що в силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

30. Так, з огляду на викладені приписи законодавчих норм та встановлені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що винесений відповідачем припис № 23/3.6 від 09.10.2017 складений у межах повноважень та відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

31. При цьому, доводи касаційної скарги, що оскаржений припис оформлений відповідно до Додатку №4 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженому наказом N826 від 11.08.2011, яке втратило чинність є безпідставними та не приймаються Судом, оскільки з оскаржуваного припису, копія якого міститься в матеріалах справи, не убачається його прийняття на підставі вказаного Положення і таких доказів позивачем не надано.

32. Також з припису не убачається його прийняття на підставі затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №390 від 02.07.2012 бланку припису, про невідповідність якому позивач зазначає в касаційній скарзі.

33. При цьому, Суд уважає за необхідне зазначити, що затверджений наказом Міністерства соціальної політики України №390 від 02.07.2012 бланк припису, є додатком до Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів.

Відповідно до абзацу 6 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 10.09.2014 №442, було вирішено утворити Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

34. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо невідповідності оскаржуваного припису вимогам діючого законодавства є безґрунтовними, оскільки припис винесений Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці у межах повноважень та відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та містить всі визначені частиною 9 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відомості.

35. Щодо посилань касаційної скарги на порушення порядку вручення припису і погодження термінів усунення недоліків, надання двох екземплярів припису замість одного, Суд зазначає, що пунктом 26 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю передбачене надання двох примірників припису до канцелярії суб'єкта господарювання у зв'язку з неможливістю особистого вручення керівнику чи уповноваженому представнику об'єкта відвідування для повернення одного підписаного примірника інспектору, підписання якого і є погодженням установлених термінів усунення порушень.

36. Водночас обґрунтування щодо незгоди з встановленими приписом строками для усунення порушень позивачем не наведені та відповідні їм докази в матеріалах справи відсутні.

37. Крім того, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що листом №7-79 від
01.09.2017 року позивач просив відповідача подовжити йому термін виконання припису №11/3.6 від 11.07.2017 в частині порушень передбачених пунктами 30,31,44 припису №11/3,6 від 11.07.2017 до 01.12.2017, а оскарженим приписом відповідачем встановлено строк виконання зазначених порушень до 09.12.2017.

38. Щодо неусунених у встановлені терміни порушень вказаних в пунктах 44,47 припису №11/3.6 від 11.07.2017 Суд констатує, що судом першої інстанції здійснено аналіз спірних пунктів припису на відповідність вимогам чинного законодавства, на підставі поданих учасниками доказів та пояснень представників сторін, і встановлено їх правомірність.

39. Дніпропетровський апеляційний адміністративний переглянув оскаржуване рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та правильно відзначив, що позивачем не наведено обставин, які б спростували висновки суду першої інстанції, або свідчили про необґрунтованість чи незаконність судового рішення та, як наслідок, підтверджували незаконність пунктів припису.

40. За таких обставин, Суд, на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та наявних у ній доказів, дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам процесуального закону, є законним та обґрунтованими.

41. Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи Судом, є аналогічними доводам викладеним в позові та апеляційній скарзі, не спростовують висновків судів і зводяться до переоцінки встановлених судами першої й апеляційної інстанцій фактичних обставин справи.

42. Беручи до уваги правильність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, Суд дійшов висновку, що судові рішення в цій справі відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

43. На підставі пункту 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

44. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

45. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

46. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

47. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення.

48. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

СуддіС. А. Уханенко О. В. Кашпур О. Р. Радишевська