Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.03.2019 року у справі №0740/978/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 0740/978/18

провадження № К/9901/7724/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року (суддя Ващилін Р. О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року (судді Большакова О. О., Макарик В. Я., Глушко І. В. ),

Суть спору та встановлені судами фактичні обставини справи.

1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - ГУ НП в Закарпатській області), в якому просила:

1.1 визнати незаконним та скасувати п. 3 наказу № 954 від 14.05.2018 ГУ НП в Закарпатській області;

1.2 визнати незаконним та скасувати наказ № 163 о/с від 02.08.2018;

1.3 визнати незаконним та скасувати наказ № 175 о/с від 21.08.2018 ГУ НП в Закарпатській області в частині, якою звільнено зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1. (0073110), заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУ НП в Закарпатській області, з 20 серпня 2018 року;

1.4 зобов'язати ГУ НП поновити ОСОБА_1 (0073110), підполковника поліції, на посаді заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУ НП в Закарпатській області, код ІНН НОМЕР_1, та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період незаконного звільнення.

2. У справі встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на службі в органах Національної поліції на посаді заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУ НП в Закарпатській області.

3.09 квітня 2018 року о 15:35 год. до ГУНП в Закарпатській області надійшло анонімне повідомлення про те, що в с. Гать Берегівського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участі службового автомобіля марки "Scoda-Oktavia" д. н. з. НОМЕР_2.

4. За наслідками виїзду на місце події працівників ВІОС УКЗ ГУНП, Закарпатського управління ДВБ Національної поліції України та слідчо-оперативної групи Берегівського ВП ГУНП встановлено, що 09.04.2018 приблизно о 15:35 год. старший інспектор відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУ НП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2, кермуючи службовим автомобілем марки "Scoda-Oktavia" д. н. з. НОМЕР_2 та рухаючись у напрямку м.

Берегово при в'їзді в с. Гать Берегівського району на різкому повороті не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив зіткнення на узбіччі дороги з деревом та з'їхав у кювет.

5. Пасажирами зазначеного автомобіля були: на передньому сидінні - старший інспектор відділу дільничних офіцерів поліції УПД ГУ НП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_4., на задньому сидінні - заступник начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУ НП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_1

6. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, рваної рани лівої кисті та дисторсії шийного відділу хребта. ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляду струсу головного мозку, рваної рани обличчя, забою шийного відділу хребта, забою грудної клітини та тупої травми черевної порожнини. ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини.

7. На момент автопригоди зазначені особи перебували на службі на підставі плану-завдання на проведення перевірки працівниками УПД ГУ НП організації несення служби нарядів СРПП Берегівського ВП ГУНП та Виноградівського ВП ГУ НП, затвердженого начальником УПД ГУ НП полковником поліції ОСОБА_5.06.04.2018.

8. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Scoda-Oktavia" д. н. з. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.

9. Наказом ГУ НП в Закарпатській області "Про призначення судового розслідування" від 12.04.2018 № 739 призначено службове розслідування за фактом даної дорожньо-транспортної пригоди.

10. Відповідно до висновків службового розслідування, за допомогою камер зовнішнього спостереження, які розміщенні на шляху слідування службового автомобіля "Scoda-Oktavia", д. н. з. НОМЕР_2 з м. Ужгорода до Берегівського району (при в'їзді в с. Ракошино Мукачівського району) було встановлено, що ОСОБА_2 під час керування службовим автомобілем грубо порушував вимоги Правил дорожнього руху. Зокрема, всупереч вимог п. п 3.1, 14.6 "в", 34.1 Правил дорожнього руху України не виконавши невідкладного службового завдання, рухався з проблисковими маячками, в с. Ракошино на вул. Центральній здійснив обгін автомобілів ближче, ніж за 50 м перед пішохідним переходом, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки. Своїми діями ОСОБА_2 створив аварійну обстановку транспортним засобам, які рухались в протилежному напрямку на зустрічній смузі руху, внаслідок чого змусив транспортні засоби різко гальмувати, змінювати напрямки руху та вживати заходи щодо забезпечення особистої безпеки.

11. Під час визначення ступеня вини позивача враховано також ту обставину, що ОСОБА_1 і раніше допускала порушення службової дисципліни (зокрема, 07.02.2017 притягнута до дисциплінарної відповідальності у виді зауваження за порушення транспортної дисципліни) і заходи профілактичного впливу стосовно останньої не дали відповідних результатів.

12. За результатами проведеного службового розслідування складено Висновок від
08.05.2018, затверджений начальником ГУ НП в Закарпатській області, відповідно до якого відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, визнано такими, що підтвердилися.

13. За неналежне виконання службової дисципліни, порушення вимог п.п. 1, 2, 4 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі-Закон №580-VIII) ст.ст. 1,2,7,8 Закону України від 22.02.2006 № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", ст. 14 Закону України "Про дорожній рух ", п.п. 3.1, 14.6 "в", 34.1 Правил дорожнього руху України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що проявилося у неприпиненні протиправних дій ОСОБА_2 під час керування службовим автомобілем, яке призвело до тяжких наслідків та набуло значного суспільного резонансу, і як наслідок негативно вплинуло на авторитет та імідж ГУ НП в Закарпатській області та поліції в цілому, заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_1., відповідно до п. 8 ст. 12 Закону України від
22.02.2006 № 3460-ІV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", звільнити зі служби в поліції.

14. Наказом ГУ НП в Закарпатській області від 14.05.2018 № 954 за неналежне виконання службової дисципліни, порушення вимог п.п. 1, 2, 4 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", ст.ст. 1,2,7,8 Закону України від 22.02.2006 № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", п.п. 3.1, 14.6 "в", 34.1. Правил дорожнього руху України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що проявилося у неприпиненні протиправних дій ОСОБА_2 під час керування службовим автомобілем, яке призвело до тяжких наслідків та набуло значного суспільного резонансу, і як наслідок негативно вплинуло на авторитет та імідж ГУНП в Закарпатській області та поліції в цілому, заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУ НП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_1., відповідно до п. 8 ст. 12 Закону України від
22.02.2006 №3460-ІV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", звільнено зі служби в поліції.

15. Наказом ГУ НП в Закарпатській області від 02.08.2018 № 163 о/с, відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) підполковника поліції ОСОБА_1., заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУ НП в Закарпатській області, з 03 серпня 2018 року.

16. Наказом ГУ НП в Закарпатській області № 175 о/с від 21.08.2018 на підставі довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського № 386, виданої ДУ ТМО МВС України по Закарпатській області 04.07.2018, довідки про лікування №196, виданої Ужгородською міською поліклінікою 06.08.2018 та довідки про лікування № 880, виданої Ужгородським центром первинної медико-санітарної допомоги 17.08.2018, п. наказу ГУ НП в Закарпатській області від 02.08.2018 № 163 о/с в частині звільнення з 03.08.2018 зі служби в поліції ОСОБА_1 частково змінено. Вважати звільненою зі служби в поліції з 20.08.2018.

17. Не погодившись з правомірністю звільнення ОСОБА_1 звернулася з цим адміністративним позовом до суду.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

18. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 06 листопада 2018 року позов задовольнив повністю.

19. Визнав протиправним та скасував п. 3 наказу ГУ НП в Закарпатській області № 954 від 14.05.2018 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Закарпатській області".

19.1. Визнав протиправним та скасував наказ ГУ НП в Закарпатській області № 163 о/с від 02.08.2018 "По особовому складу".

19.2. Визнав протиправним та скасував наказ ГУ НП в Закарпатській області № 175 о/с від 21.08.2018 "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1. (0073110), заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУ НП в Закарпатській області, з 20.08.2018.

19.3. Поновив ОСОБА_1 (0073110) на посаді заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції в Закарпатській області з 20.08.2018.

19.4. Стягнув з ГУ НП в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 19302,66 грн. з відрахуванням податків та зборів.

19.5. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній та стягнення заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 7547,84 грн. суд допустив до негайного виконання.

20. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 лютого 2019 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.

21. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що відповідальним за порушення правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом є водій, а не пасажир, який, окрім того, не може нести відповідальності за дії водія.

22. Зауважили, що позивач як пасажир автомобіля, перебуваючи на його задньому сидінні, об'єктивно була позбавлена можливості здійснювати повноцінний контроль за дорожньою ситуацією, зокрема, визначити швидкість автомобіля, встановити правильність маневрування на дорозі, або встановити наявність включених проблискових маячків під час руху автомобіля.

23. Суди попередніх інстанцій зазначили також, що порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху не доведено належними та допустимими доказами.

24. Доводи відповідача про те, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння суди відхилили, зазначивши, що такі спростовуються результатами проведеної судово-токсикологічної експертизи крові осіб, причетних до вказаної події, в тому числі й позивачки, відповідно до яких у крові вказаних осіб не виявлено метилового, етилового, пропілового, бутилового, алілового спирту та їх ізомерів. Крім того, ОСОБА_2 при звільненні й не ставили за провину перебування за кермом автомобіля у стані алкогольного сп'яніння. Зважаючи на це необґрунтованими є звинувачувати позивачку у тому, що вона як старша за званням і керівник ОСОБА_2 допустила його до кермування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.

Касаційне оскарження.

25. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

26. Зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків в цій справі, адже не врахували, що позивач була не просто пасажиром автомобіля; вона як старший за званням офіцер поліції перебувала у складі екіпажу працівників галузевої служби (управління превентивної діяльності), безпосереднім завданням якої є забезпечення безпеки дорожнього руху. Переконує, що в день, коли сталася дорожньо-транспортна пригоду, виїзд екіпажу у складі ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на патрулювання був безпідставним, затвердженого плану-завдання не було і для виїзду службового автомобіля керівник ГУ НП дозволу теж не давав.

27. Зазначив також, що суди безпідставно відхилили відеозаписи з камер спостереження як докази на підтвердження того, що службовий автомобіль, в якому була позивач, неодноразово порушував правила дорожнього руху. З приводу того, що в день, коли сталася дорожньо-транспортна пригода весь екіпаж перебував у стані алкогольного сп'яніння, то це підтверджується актами медичного огляду Берегівської ЦРЛ від 09.04.2018 № 89,90, яких суди попередніх інстанцій теж не врахували.

28. Відповідач вважає, що при прийнятті спірного наказу діяв правомірно і підстав для задоволення позовних вимог не було. Наголосив, що ця справа має значний суспільний резонанс, адже дорожньо-транспортна пригода за участі поліцейських ГУ НП у Закарпатській області у стані алкогольного сп'яніння та зловживання службовим становищем була предметом обговорення на багатьох інтернет-ресурсах, що негативно позначилося на авторитеті не тільки відповідача, але органів Національної поліції в цілому.

29. Позивач подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити оскаржені судові рішення без змін. Зазначила, що висновки судів правильні та обґрунтовані, доводи відповідача їх не спростовують.

30. Крім того зазначила, що судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини 5 статті 238 та частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Релевантні джерела права.

31. Відповідно до статті 3 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - ~law30~) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

32. Відповідно до ~law31~ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

33. Відповідно до ~law32~ поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

34. Відповідно до ~law33~ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

35. Відповідно до пункту 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law34~ до приведення законодавства України у відповідність із ~law35~ акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить ~law36~.

36. Пунктом 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від
23.12.2015 № 901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут).

37. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

38. Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

39. Дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

40. Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

41. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

42. Особи рядового і начальницького складу не несуть дисциплінарної відповідальності в разі, якщо шкода завдана правомірними діями внаслідок сумлінного виконання наказу начальника або виправданого за конкретних умов службового ризику.

43. У статті 7 Дисциплінарного статуту зазначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

44. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

45. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

46. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

47. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

48. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

49. Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні встановлюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230 (далі - Інструкція).

50. Пунктом 2.1 Інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Висновки Верховного Суду.

51. У справі встановлено, що позивачку звільнили зі служби в органах поліції за неналежне виконання службової дисципліни, що проявилося у неприпиненні протиправних дій ОСОБА_2 під час керування службовим автомобілем, яке призвело до тяжких наслідків та набуло значного суспільного резонансу. Так зазначено у спірному наказі від 14.05.2018 № 954, який є предметом оскарження.

52. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідальність за порушення Правил дорожнього руху несе водій, а не пасажир транспортного засобу. Звідси суди, проаналізувавши обстановку, за якої трапилася дорожньо-транспортна пригода, зробили висновок, що позивачка як пасажир (яка, перебувала на задньому сидінні) об'єктивно не могла припинити протиправних дій (порушення правил дорожнього руху) ОСОБА_2, який був за кермом службового автомобіля марки "Skoda-Oktavia", д. н. з.

НОМЕР_2.53. Колегія суддів не може погодитися з таким підходом судів попередніх інстанцій до з'ясування обставин справи та правовою оцінкою спірних правовідносин.

54. Насамперед треба підкреслити, що дорожньо-транспортна пригода сталася
09.04.2018 зі службовим автомобілем марки "Skoda-Oktavia", д. н. з. НОМЕР_2, в якому були три працівники ГУ НП у Закарпатській області, серед них - підполковник поліції ОСОБА_1 (на задньому сидінні). У справі встановлено, що за кермом автомобіля був ОСОБА_2, інший працівник поліції ОСОБА_4 сидів на місці пасажира поруч з водієм.

55. За змістом пояснень відповідача, а також відтворених у його касаційній скарзі, з-поміж іншого, пояснень самої ОСОБА_1, того дня (09.04.2018) зазначені працівники поліції виїхали на службовому автомобілі марки "Skoda-Oktavia", д. н. з. НОМЕР_2 з м. Ужгорода у Берегівський район на підставі плану-завдання на проведення перевірки працівниками УПД ГУНП організації несення служби нарядів СРПП Берегівського ВП ГУНП та Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП, затвердженого начальником УПД ГУНП полковником поліції ОСОБА_5

56. Беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи, участь працівника поліції ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, про яку зазначено вище, потрібно досліджувати та оцінювати не тільки у вимірі її участі та/чи причетності до порушень Правил дорожнього руху, які судячи зі встановлених в цій справі обставин були істотними та спричинили, у підсумку, до тяжких наслідків, але й зважати при цьому на те, що позивачка є працівником поліції, у день, коли сталася аварія, була в службовій машині саме як працівник поліції, яка виконувала службові обов'язки.

57. Колегія суддів не заперечує того, що відповідальність за порушення Правил дорожнього руху несе водій, а не пасажир. Водночас для правильного вирішення цього спору, на думку колегії суддів, того факту, що позивачка була пасажиром службового автомобіля, який потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, і не могла припинити порушень, які допускав водій, за описаних вище обставин, недостатньо, адже йдеться про дисциплінарний проступок.

58. Якщо розглядати цей спір у вимірі дотримання позивачем як посадовою особою органу поліції службової дисципліни, що власне слугувало підставою для її звільнення з органів поліції, то поряд з тим, що наведено вище, мали б бути з'ясовані такі обставини як-от: наявність затвердженого/погодженого плану-завдання, на підставі та на виконання якого ОСОБА_1 та двоє інших працівників поліції виїхали (09.04.2018) на службовому автомобілі марки "Skoda-Oktavia", д. н. з. НОМЕР_2; наявність дозволу чи інших офіційних документів, на підставі яких використовувався вказаний службовий автомобіль; дотримання вимог внутрішніх відомчих документів щодо порядку формування груп для патрулювання/чергування.

59. На необхідності дослідження цих обставин звернув увагу відповідач і колегія суддів з його аргументами погоджується.

60. Служба в органах поліції передбачає неухильне дотримання вимог законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

61. Служба в органах поліції передбачає високий рівень відповідальності насамперед перед суспільством. Поведінка, вчинки поліцейського (особливо під час виконання посадових обов'язків), які є порушенням вимог законодавства, не узгоджуються із завданнями Національної поліції та/чи підривають її авторитет за певних обставин, умов можуть унеможливлювати подальше перебування в органах поліції (залежно, зокрема, від тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно).

62. Ці та низка інших чинників беруться до уваги при визначенні виду дисциплінарного стягнення, найсуворішим з яких є звільнення з органів поліції.

Обирати вид дисциплінарного стягнення є прерогативою органу Національної поліції, працівник якого вчинив проступок. Суд, який вирішує спір, за певних обставин може втрутитися та змінити обраний вид стягнення, якщо з'ясує, що він очевидно не співмірний із тяжкістю проступку, який вчинив поліцейський, або ж за наявності інших вагомих обставин, які впливають на вид стягнення.

63. Проте, в контексті обставин цієї справи питання про застосований до позивачки вид дисциплінарного стягнення колегія суддів оцінювати не може з огляду на неповноту з'ясованих обставин справи.

64. З приводу зауважень позивача про те, що ця справа належить до категорії малозначних (відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), тому не підлягає касаційному перегляду, треба зауважити, що касаційне провадження в цій справі відкрито з тих мотивів, що справа становить значний суспільний інтерес (підпункт "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС), адже дорожньо-транспортна пригода за участі працівників поліції, про яку йдеться в цій справі, спричинила хвилю обурення громадськості, її висвітлювали на різних інтернет-ресурсах і засобах масової інформації, що з огляду на учасників дорожньо-транспортної пригоди негативно позначилося на авторитеті ГУ НП у Запорізькій області та Національної поліції в цілому.

65. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law41~) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law42~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law43~.

66. Згідно з частинами 1 , 2 статті 341 КАС (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності ~law44~) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

67. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

68. Переглянувши оскаржені судові рішення в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 341 КАС, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не встановили в повному обсязі усіх фактичних обставин, які мають важливе значення для правильного вирішення справи, що відповідно до частини 2 статті 353 КАС є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області задовольнити частково.

2. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року в цій справі скасувати, справу № 0740/978/18 направити на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова