Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 26.02.2018 року у справі №806/477/17 Ухвала КАС ВП від 26.02.2018 року у справі №806/47...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2018 року у справі №806/477/17

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2019 року

Київ

справа №806/477/17

провадження №К/9901/23746/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Данилевич Н. А.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про зобов'язання надати довідку-розрахунок та дозвіл на перереєстрацію автомобіля, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Черняховича І. Е., та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Кузьменко Л. В., суддів: Іваненко Т. В., Франовської К. С.

І. Суть спору

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Департамент ПСЗН Житомирської ОДА), в якому просив:

1.1. поновити строк для подання заяви на викуп автомобіля "ЗАЗ 110307" 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1;

1.2. зобов'язати Департамент ПСЗН Житомирської ОДА надати ОСОБА_1 довідку - розрахунок з розрахунковою сумою для викупу автомобіля марки "ЗАЗ 110307" 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та дозвіл на перереєстрацію з покійної дружини ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1 вказаного автомобіля зі сплатою його залишкової вартості.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 01 серпня 2008 року його дружині - ОСОБА_4 як інваліду ІІ групи захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, надано автомобіль марки "ЗАЗ 110307", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з правом передачі керування автомобілем позивачу.

2.1. У зв'язку зі смертю дружини ІНФОРМАЦІЯ_1 року, позивач звернувся до Департаменту ПСЗН Житомирської ОДА із заявою про намір викупити автомобіль, однак листом від 16 січня 2017 року за № 228/02 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відмову останньому у наданні дозволу на переоформлення автомобіля марки "ЗАЗ 110307", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким була забезпечена ОСОБА_4 - дружина позивача з підстав визначених пунктом 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (далі - Порядок № 999).

2.2. Позивач стверджує, що про можливість викупу автомобіля він дізнався лише в грудні 2016 року та без жодних зволікань звернувся із заявою до відповідача. При цьому строк для подання заяви на викуп автомобіля був пропущений з поважних причин, оскільки позивач є людиною похилого віку та після смерті дружини загострилась хвороба, що підтверджується медичною довідкою та медичною карткою амбулаторного хворого.

2.3. У зв'язку з тим, що позивач не міг самостійно пересуватися, про необхідність звернення з відповідною заявою протягом шести місяців з дня смерті дружини не був обізнаний, крім того Департаментом ПСЗН Житомирської ОДА автомобіль не вилучався протягом 7-ми років, а тому позивач помилково вважав, що ніяким терміном він не обмежений, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про поновлення строку для надання дозвoлу на перереєстрацію вказаного автомобіля з покійної дружини на ім'я позивача зі сплатою його залишкової вартості.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 являється чоловіком померлої ОСОБА_4 інваліда ІІ групи захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, якій відповідно до Порядку № 999, акта приймання-передачі транспортного засобу серії НДЦ № 414289 від 15 серпня 2008 року на пільгових умовах (доплата 7 % від вартості транспортного засобу), надано автомобіль марки "ЗАЗ 110307", 2008 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3, яким вона користувалась до дня смерті.

4. Згідно з свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

5. 26 грудня 2016 року позивач звернувся із заявою до Департаменту ПСЗН Житомирської ОДА щодо надання дозволу на переоформлення даного автомобіля на себе відповідно до положень пункту 16 Порядку № 999.

6. Листом Департамента ПСЗН Житомирської ОДА від 16 січня 2017 року за №228/02 позивачу відмовлено в переоформленні автомобіля, в мотивування якої вказано, що відповідно до пункту 16 Порядку № 999, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений органами соціального захисту, залишається іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживав та був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації та у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом. У зв'язку з тим, що з дня смерті дружини позивача пройшло більше шести місяців, тому у Департаменті ПСЗН Житомирської ОДА відсутні правові підстави надати дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля та на його переоформлення.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

7. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено.

7.1. Продовжено ОСОБА_1 шестимісячний термін, встановлений законодавством, для сплати розрахункової суми для викупу автомобіля марки "ЗАЗ 110307", 2008 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого на ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

7.2. Зобов'язано Департамент ПСЗН Житомирської ОДА надати ОСОБА_1 розрахунок з розрахунковою сумою для викупу автомобіля марки "ЗАЗ 110307", 2008 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 та дозвіл на перереєстрацію з покійної дружини ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1 зі сплатою його залишкової вартості.

8. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року скасовано в частині задоволення позову щодо продовження ОСОБА_1, шестимісячного строку для сплати розрахункової суми для викупу автомобіля марки "ЗАЗ 110307", 2008 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрованого на ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

8.1. В решті - постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року залишено без змін.

9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач володіє сукупністю усіх необхідних для переоформлення автомобіля підстав, а поважність причин пропуску шестимісячного терміну подачі заяви до Департаменту ПСЗН Житомирської ОДА про переоформлення автомобіля обґрунтовується тим, що позивач відповідно до виписок з медичної карти, з історії хвороби тривалий час хворів та не мав можливості звернутись до вищевказаного органу.

10. Зазначена позиція підтримана Житомирським апеляційним адміністративним судом. Водночас, скасовуючи в частині продовження шестимісячного строку для сплати розрахункової суми для викупу автомобіля, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання Департаменту ПСЗН Житомирської ОДА визначити розрахункову суму для викупу спірного автомобіля та видати такий розрахунок.

IV. Касаційне оскарження

11. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.

12. Свою касаційну скаргу мотивує неврахуванням судами попередніх інстанції, що в спірних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень та в спосіб, визначений законом, з урахуванням всіх фактичних обставин. Відповідачем надавалась можливість ОСОБА_1 викупити автомобіль, однак такою можливістю позивач не скористався. Доводи позивача не свідчать про протиправність поведінки Департаменту ПСЗН Житомирської ОДА. Будь-які фактичні дані, які вказували б на порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача в спірних правовідносинах не встановлені.

13. Водночас, позивач у запереченні вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

14. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

15. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. За приписами статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

19. Умови та порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, спеціального автотранспорту інвалідів, регулюються правовими нормами Закону України "Про реабілітацію інвалідів в України" та Порядком № 999, в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

20. Статтею 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в України" передбачено, що інвалід - це особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав.

21. Згідно зі статтею 26 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в України" держава забезпечує розробку, виробництво, закупівлю технічних та інших засобів реабілітації, спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.

22. Відповідно до частини третьої статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

23. Пунктом 16 Порядку № 999, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який:

мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті;

був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його реєстрації;

не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

24. Відповідно до пункту 3 Порядку № 999 до членів сім'ї інваліда належать громадяни України, які проживають разом з ним, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки або піклування над неповнолітніми дітьми, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, та місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.

VI. Позиція Верховного Суду

25. З матеріалів справи вбачається, що позивач є чоловіком померлої ОСОБА_4 інваліда ІІ групи захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, якій в силу закону надано на пільгових умовах автомобіль марки "ЗАЗ 110307", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким вона користувалась до дня смерті.

26. Виходячи з наведених правових норм, а також враховуючи, що у позивача відсутній інший автомобіль, у тому числі отриманий через Головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції, Верховний Суд констатує, що позивач володіє сукупністю усіх необхідних законних підстав для переоформлення вказаного автомобіля.

27. При цьому аналіз наведених обставин справи дає підстави для висновку, що судами попередніх інстанцій надано детальну оцінку спірним правовідносинам крізь призму частини другої статті 2 КАС України із урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.

28. В статті 3 Конституції України закріплено, що головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

29. Таким чином, саме на відповідача, який виконує державні функції в соціальній сфері, покладено обов'язок запропонувати позивачу скористатись правом, яке виникло в нього після смерті його дружини, вказавши спосіб його реалізації із наданням довідки-рахунку за формою, що затверджується Мінсоцполітики, як це визначено пунктом 16 Порядку № 999.

30. Враховуючи, що позивач після смерті дружини тривалий час перебував на лікуванні, внаслідок чого не зміг скористатись гарантованим державою правом, Верховний Суд вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача є саме зобов'язання Департаменту ПСЗН Житомирської ОДА визначити розрахункову суму для викупу спірного автомобіля та видати такий розрахунок.

31. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

32. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

33. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року в нескасованій частині та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Н. А. Данилевич

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати