Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року

Київ

справа №818/2093/14

адміністративне провадження №К/9901/6002/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до завідуючого сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики у Сумській області Безносохіна Костянтина Костянтиновича, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Донець Л.О., Бартош Н.С., Мельнікової Л.В. від 12 січня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

05.08.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - відповідач), завідуючого сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики у Сумській області Безносохіна Костянтина Костянтиновича, в якому просить, після зміни, визнати бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду листів № 23 від 17.03.2014 року, № 26 від 18.03.2014 року; зобов'язати відповідача повторно розглянути листи позивача від 17.03.2014 року № 23 та від 18.03.2014 року № 26 та надати відповідь у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Cумського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 року по справі № 818/2093/14 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики щодо неналежного розгляду в частині звернення від 17.03.2014 року в частині - з технічної точки зору, якими нормами чи правилами регламентується необхідність перегляду загальної потужності всього архітектурного об'єкту, підстанції, міста та області при підключенні обладнання потужністю 0,35 кіловат, що дає підставу ПАТ "Сумиобленерго" вимагати від ОСОБА_2 дії не передбачені Правилами та зобов'язання повторно розглянути дану частину звернення від 17.03.2014 року ОСОБА_2.

В цій частині прийнято нову постанову, якою позов задоволено:

визнано протиправною бездіяльність щодо неналежного розгляду Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики частини звернення від 17.03.2014 року ОСОБА_2 на питання - з технічної точки зору, якими нормами чи правилами регламентується необхідність перегляду загальної потужності всього архітектурного об'єкту, підстанції, міста та області при підключенні обладнання потужністю 0,35 кіловат, що дає підставу ПАТ "Сумиобленерго" вимагати від ОСОБА_2 дії не передбачені Правилами;

зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики повторно розглянути частину звернення ОСОБА_2 від 17.03.2014 року на питання - з технічної точки зору, якими нормами чи правилами регламентується необхідність перегляду загальної потужності всього архітектурного об'єкту, підстанції, міста та області при підключенні обладнання потужністю 0,35 кіловат, що дає підставу ПАТ "Сумиобленерго" вимагати від ОСОБА_2 дії не передбачені Правилами.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 року по справі № 818/2093/14 залишено без змін.

Приймаючи рішення про часткове задоволення апеляційної скарги, Харківський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що відповідачем не надана відповідь на питання позивача, викладене у зверненні від 17.03.2014 року, а саме: з технічної точки зору, якими нормами чи правилами регламентується необхідність перегляду загальної потужності всього архітектурного об'єкту, підстанції, міста та області при підключенні обладнання потужності 0,35 кіловат, що дає підставу ПАТ "Сумиобленерго" вимагати від позивача дії не передбачені Правилами.

Судом першої інстанції зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльність щодо неналежного розгляду відповідачем частини звернення від 17.03.2014 року позивача на питання - з технічної точки зору, якими нормами чи правилами регламентується необхідність перегляду загальної потужності всього архітектурного об'єкту, підстанції, міста та області при підключенні обладнання потужністю 0,35 кіловат, що дає підставу ПАТ "Сумиобленерго" вимагати від позивача дії не передбачені Правилами, та зобов'язати відповідача повторно розглянути частину звернення позивача від 17.03.2014 року на відповідне питання.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2015 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що комісією в межах наданої чинним законодавством компетенції та на підставі інформації наведеної у зверненні позивача, було розглянуто зазначені запити ОСОБА_2, за результатами чого, у строк, передбачений Законом України «Про звернення громадян», листом НКРЕ від 16.04.2014 року № 2314/26/27-14 було надано вичерпну відповідь. Вважає, що незгода позивача зі змістом відповіді, на думку комісії, не може кваліфікуватись судом як бездіяльність відповідача.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2015 року відкрито касаційне провадження у справі №818/2093/14, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

На підставі розпорядження керівника апарату Вищого адміністративного суду України від 21.11.2016 року за № 1253 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ у зв'язку із ухваленням Верховною Радою України постанови «Про звільнення суддів» від 08 вересня 2016 року №1515-VIII щодо звільнення з посади судді Вищого адміністративного суду України Чалого С.Я. (головуючого по справі).

Згідно протоколу повторного автоматизований розподіл судових справ від 23 листопада 2016 року справу передано на розгляд головуючому судді Єрьоміну А.В.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.

У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 06 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.

Ухвалою Верховного Суду у складі-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.В. від 28.03.2018 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до завідуючого сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики у Сумській області Безносохіна Костянтина Костянтиновича, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.

Від учасників, які беруть участь у справі у встановлений касаційним судом термін (до 18 квітня 2018 року) відзиву на касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до відповідача із зверненням № 23 від 17.03.2014 року, в якому просив надати відповідь на таке питання: якими нормами чи правилами регламентується необхідність перегляду загальної потужності всього архітектурного об'єкту, підстанції, міста та області при підключенні обладнання потужністю 0.35 кіловат, що дає підставу ПАТ "Сумиобленерго", вимагати дії не передбачені Правилами; чи має підстави ПАТ "Сумиобленерго" в значенні статті 19 Конституції України, згідно з якими, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством крім вимог статті 1.3 Правил, вимагати виконання вимог Закону України "Про архітектурну діяльність", враховуючи що електропередавальна організація не має права відмовити в приєднанні до її мереж електроустановки замовника за умови дотримання вимог, отримати технічні умови в зв'язку зі збільшенням потужності всього об'єму; чи має право ПАТ "Сумиобленерго" відмовити в виданні технічних умов оформленою в листі № 56/1455 від 10.02.2014 року та зверненні № 27 від 18.03.2014 року, в якому просив про негайне призупинення дії пункту 3 статті 1.6 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 року № 32.

Відповідач своїм листом № 2314/26/47-14 від 16.04.2014 року надав відповідь позивачу, яка стала підставою звернення до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2015 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

У відповіді відповідача зазначено, що позиції викладені у листі позивача від 18.03.2014 року № 26, будуть розглянуті та в разі доцільності будуть враховані під час перегляду положень Правил та відповідних нормативно-правових актів.

З приводу питань, поставлених у зверненні від 17.03.2014 року відповідач роз'яснює про те, що відповідно до положень пункту 6.49 постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України «Про затвердження Правил користування електричною енергією» (далі - ПКЕЕ; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), тимчасове безоблікове користування електричною енергією за заявою споживача може бути дозволено постачальником електричної енергії:

на строк до 30 діб у разі, якщо у замовника відсутня технічна можливість встановити розрахункові засоби обліку електричної енергії через відсутність пристосованого для цього приміщення;

на строк до 1 року у разі, якщо встановлення розрахункових засобів обліку електричної енергії недоцільне внаслідок використання електричної енергії для електроустановки потужністю до 0,1 кВт.

Строк тимчасового безоблікового користування електричною енергією може продовжуватись на такий же період, якщо споживач не менше ніж за 2 робочих дні до закінчення терміну дії домовленості звернувся щодо продовження цього строку до постачальника електричної енергії відповідно до умов договору.

Тимчасове безоблікове користування електричною енергією дозволяється, якщо споживачем:

проведено оплату в розмірі, визначеному згідно з кошторисом електропередавальної організації (основного споживача) за тимчасове підключення електроустановок замовника до діючої електричної мережі та за відключення його електроустановок від електричної мережі після закінчення терміну безоблікового користування електричною енергією;

надано електропередавальній організації (основному споживачу) необхідні протоколи вимірювання відповідно до вимог ПУЕ.

Тимчасове безоблікове користування електричною енергією здійснюється споживачем на підставі договору про тимчасове безоблікове користування електричною енергією (Додаток 4 до ПКЕЕ) між споживачем та постачальником електричної енергії.

Підключення струмоприймачів споживача у разі укладення договору про тимчасове безоблікове користування електричною енергією здійснюється власником електричної мережі.

Окремо необхідно звернути увагу, що постачальники електричної енергії на закріпленій території не мають права відмовити споживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору про постачання електричної енергії, зокрема, договору про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку (у тому числі, у разі приєднання струмоприймачів до електричних мереж власника мереж (основного споживача) у разі, якщо у замовника відсутня технічна можливість встановити розрахункові засоби обліку електричної енергії через відсутність пристосованого для цього приміщення) за умови дотримання споживачем вимог ПКЕЕ та Додатка 4 до ПКЕЕ.

Крім того, пунктом 6.49 ПКЕЕ закріплено право споживача на продовження терміну дії договору про тимчасове безоблікове користування електричною енергією. НКРЕ вважає, що у разі виникнення необхідності продовження терміну дії договору та за умови виконання споживачем вимог підпункт 2.2.6 типового договору (Додаток 4 до ПКЕЕ), на підставі звернення споживача (не менше ніж за 2 робочих дні до закінчення терміну дії) постачальник електричної енергії має продовжити термін дії договору на такий же період, впродовж якого діяв цей договір.

На сьогодні, відносини, які виникають під час приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників (крім когенераційних установок) до електричних мереж, регулюються Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженими постановою НКРЕ від 08.02.2013 № 32, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.02.2013 за № 236/22768 (далі - ППЕЕМ).

Згідно з положеннями пункту 1.3 ППЕЕМ, електропередавальна організація не має права відмовити в приєднанні до її мереж електроустановки замовника за умови дотримання ним вимог ППЕЕМ.

Приєднання електроустановок замовників до електроустановок власних потреб підстанцій або електростанцій не допускається.

До магістральних та/або міждержавних електричних мереж можуть бути приєднані виключно електроустановки ліцензіата з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та/або електроустановки, призначені для виробництва електричної енергії.

Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із заявою про приєднання електроустановки певної потужності (додаток 2 до ППЕЕМ) та пред'являє паспортний документ.

До заяви про приєднання електроустановки певної потужності додаються:

ситуаційний план із зазначенням місця розташування електроустановки та викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 із зазначенням місця розташування електроустановки, земельної ділянки або прогнозованої точки приєднання;

копія документа, який підтверджує право власності чи користування цим об'єктом або, за відсутності об'єкта, право власності чи користування земельною ділянкою;

копія належним чином оформленої довіреності чи іншого документа на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори (за потреби).

При цьому, частиною першою статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

Порядок повернення електропередавальною організацією замовнику заяви про приєднання після розгляду згідно з положеннями ППЕЕМ не встановлений.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач лише роз`яснив позивачу, що згідно з положеннями пункту 3.4.1 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 13.06.96 року № 15/1, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.08.96 року за № 433/1458, ліцензіат повинен діяти у відповідності до законодавства України.

Викладені вище обставини справи дають можливість зробити висновок про те, що відповідачем не надана відповідь на питання позивача, викладене у зверненні від 17.03.2014 року, а саме:

з технічної точки зору, якими нормами чи правилами регламентується необхідність перегляду загальної потужності всього архітектурного об'єкту, підстанції, міста та області при підключенні обладнання потужності 0,35 кіловат, що дає підставу ПАТ "Сумиобленерго" вимагати від позивача дії не передбачені Правилами.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанцій у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду попередньої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко