Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 19.06.2018 року у справі №820/237/18 Ухвала КАС ВП від 19.06.2018 року у справі №820/23...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року

м. Київ

справа № 820/237/18

адміністративне провадження № К/9901/51715/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 (суддя Рубан В. В. ) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 (головуючий суддя: Донець Л. О., судді: Гуцал М. І., Мельнікова Л. В. ) у справі №820/237/18 за позовом Приватного підприємства "БУЛАТ-С" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконною та скасування податкової консультації,

УСТАНОВИЛ:

У січні 2018 року Приватне підприємство "БУЛАТ-С" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконною та скасування податкової консультації від 22.12.2017 №3105/ІПК/20-40-12-03-21.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало, що надана позивачу індивідуальна податкова консультація не відповідає її правовій сутності, а містить лише перелік норм чинного законодавства України, фактично ж у ній відсутні рекомендації щодо практичного застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018, позов задоволено.

Ухвалюючи такі рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оспорювана податкова консультація не відповідає вимогам закону, адже не містить обґрунтувань застосування норм законодавства та висновку з питань практичного використання таких норм конкретному платнику податків у визначеному колі правовідносин. Також дійшли висновку, що належна позивачу нежитлова будівля відповідно до правовстановлюючих документів є будівлею промисловості, яка використовується як цех під час виробничої діяльності підприємства, а відтак у відповідності до приписів підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган вказує, що при наданні податкової консультації діяв у межах та у спосіб, що передбачені законом, а висновки, викладені в оскаржуваній податковій консультації, є обґрунтованими, не суперечать нормам Податкового кодексу України, правам та інтересам платника податків, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.

Так, судами встановлено, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та набув статусу юридичної особи (код 32760959), здійснює господарську діяльність у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20), інших неспеціалізованих будівельних робіт, н. в. і. у. (КВЕД 43.99), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до технічної документації у власності позивача перебуває виробничий цех загальною площею 1547,0 кв. м, розташований за адресою: м. Харків, проспект Московський, будинок 283.

13.07.2017 позивач звернувся до Головного управління ДФС у Харківській області із заявою про надання у письмовій формі індивідуальної податкової консультації щодо наявності у Приватного підприємства "БУЛАТ-С" обов'язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єктом - нежитлова будівля (виробничий будинок) літ. Б-1, загальною площею 1547,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Московський, будинок 283.

Відповідачем було надано податкову консультацію від 03.08.2017 №1472/ІПК/20-40-12-03-21 щодо наявності об'єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у підприємства, що здійснює господарську діяльність у сфері будівництва.

Вказану податкову консультацію позивачем було оскаржено в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
20.11.2017, позов Приватного підприємства "БУЛАТ-С" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконною та скасування податкової консультації задоволено; визнано незаконною та скасовано податкову консультацію Головного управління ДФС у Харківській області від 03.08.2017 №1472/ІПК/20-40-12-03-21, видану за зверненням ПП "Булат-С".

22.12.2017 відповідачем було надано нову податкову консультацію № 3105/ІПК/20-40-12-03-21, відповідно до якої позивач має задекларувати податкове зобов'язання з податку щодо виробничого цеху із використанням ставки, визначеної підпунктом 5 пункту 5 рішення Харківської міської ради № 542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові".

Пунктом 52.1 статті 52 Податкового кодексу України визначено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Згідно з підпунктами 52.2, 52.3 статті 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

У відповідності до пункту 53.2 статті 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Зміст вищевказаних норм свідчить, що обов'язковими складовими письмової податкової консультації є: опис питань, що порушуються платником податків; обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків; висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Наявність чи відсутність цих складових у своїй сукупності надають підстави для висновку про належність письмового документа до податкової консультації.

Разом з цим, відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач володіє на праві приватної власності нежитловою будівлею (виробничий будинок) літ. Б-1, загальною площею 1547,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Московський, будинок 283.

Положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

У даній справі спірним є питання можливості застосування підпункту "є" підпункту
266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України щодо об'єктів нерухомого майна, що належать позивачу на праві власності.

Відповідно до підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Пунктом 30.1 статті 30 Податкового кодексу України визначено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

За положеннями підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт "ґ").

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості".

До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості", 1251.2 - "Будівлі підприємств чорної металургії", 1251.3 - "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості", 1251.4 - "Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 - "Будівлі підприємств харчової промисловості", 1251.6 - "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості", 1251.7 - "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості", 1251.8 - "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості", 1251.9 - "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №820/3556/17 (постанова від 17.02.2020), застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач використовує спірне нежитлове приміщення як цех для здійснення ним виробничої діяльності, спрямованої на виробництво металоконструкцій.

Враховуючи викладене, касаційний суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувана індивідуальна податкова консультація суперечить наведеним положенням податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Доводи ж касаційної скарги дублюють доводи апеляційної скарги, не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від
15.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від
23.04.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.........................................

С. С. Пасічник

І. А. Васильєва

В. П. Юрченко,

Судді Верховного Суду
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати