ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 600/785/21-а

адміністративне провадження № К/9901/29046/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Берназюка Я. О., Єзерова А. А.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє Шеромов Владислав Дмитрович,

на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року (суддя Боднарюка О. В. ) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року (колегія у складі суддів Сторчака В. Ю., Граб Л. С., Іваненко Т. В. )

у справі № 600/785/21-а

за позовом ОСОБА_1

до Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

УСТАНОВИЛ:

1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії;

- зобов'язати Чернівецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, відповідно до ~law22~ та з врахуванням положень Постанови КМУ №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з урахуванням Додатку 1, Додатку 14, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.

2. Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 19.04.2021 задовольнив позов.

3.29.04.2021 ОСОБА_1, в інтересах якого діє Шеромов В. Д., подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

4. Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 06.05.2021, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021, залишив без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення.

5.09.08.2021 ОСОБА_1, в інтересах якого діє Шеромов В. Д., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.05.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

6. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 825/820/17 та від 10.09.2019 у справі №850/1/18. Зазначає, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу подавалися разом з позовною заявою до прийняття рішення у справі. Cуд першої інстанції неправильно застосував ст. 139 КАС України та не застосував ст. 252 КАС України; дійшов хибного висновку про обов'язковість подання заяви про стягнення судових витрат.

7. Верховний Суд ухвалою від 17.08.2021 відкрив касаційне провадження.

8.26.08.2021 відповідач отримав копію ухвали про відкриття касаційного провадження, однак відзиву не надав.

9. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

10. Частиною 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

11. Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

12. Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Частиною 1 ст.139 КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.04.2021 представник позивача подав до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив: стягнути з Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2550,00 гривень. Склад цих витрат підтверджено доказами, що надавалися одночасно з позовною заявою: договором про надання правової допомоги № 1 від 22.02.2021, актом приймання-передачі частково виконаних робіт від 22.02.2021 № 1, квитанцією від 24.02.2021.

14. Залишаючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що рішення по суті спору прийнято 19.04.2021, копію представник позивача отримав
20.04.2021. При цьому, звертаючись до суду із позовною заявою, крім позовних вимог, які вказані вище, позивач не заявляв вимогу (заяву) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Водночас представник позивача подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу лише 29.04.2021, тобто з порушенням строків, встановлених ч. 7 ст. 139 КАС України.

15. Суд не погоджується з цими висновками з таких підстав.

16. Згідно з ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

17. Вищенаведена норма визначає строк, протягом якого сторона може звернутися із заявою про подання відповідних доказів на підтвердження понесених витрат.

18. Норма ч. 7 ст. 139 КАС України кореспондується з нормою ч. 3 ст. 143 КАС України, відповідно до якої якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

19. У справі, що розглядається, такі докази було подано під час розгляду справи до судових дебатів, тобто вчасно (т. 1 а. с. 17,21-23). З огляду на це, суд повинен був вирішувати питання про розподіл цих судових витрат.

20. Суд звертає увагу, що заява про надання доказів понесених витрат на правову допомогу і заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат є формою реалізації різних процесуальних прав учасника справи.

21. Порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення визначено ст. 252 КАС України. Згідно з ч. 1 цієї статті суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено, зокрема, питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

22. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (частина 4 ст. 252 КАС України). Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст.252 КАС України).

23. У постанові від 10.09.2019 у справі № 850/1/18, обставини якої є релевантними, Верховний Суд висловив таку правову позицію:

"..порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат визначений статтею 252 КАС України.

Нормами статті 252 КАС України не передбачено процесуального порядку залишення заяви про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає, що розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення на підставі частини 7 статті 139 КАС України є помилковим та таким, що порушує норми законодавства України, а саме застосуванням процесуальної норми, яка не підлягала застосування до цих правовідносин.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, помилково посилаючись на частину 7 статті 139 КАС України, яка регулює порядок визначення розміру судових витрат, неправильно застосував процесуальні наслідки розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення."

24. Суд не вбачає підстав для відступу від вказаного висновку і вважає його застосовним і до справи, що розглядається.

25. В силу вимог статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про підтвердження позивачем заявлених до стягнення витрат на правову допомогу відповідно до вимог, встановлених частиною 4 статті 134 КАС України, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не оцінювали документи, які було надано позивачем на підтвердження своїх вимог на предмет їх належності та допустимості, так само як і не оцінювався обсяг наданої правничої допомоги.

26. За приписами ч.ч. 1 і 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

27. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню. із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє Шеромов Владислав Дмитрович, задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі № 600/785/21-а скасувати.

Справу №600/785/21-а направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Кравчук

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя А. А. Єзеров