Історія справи

Постанова КАС ВП від 08.01.2025 року у справі №520/18932/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року

м. Київ

справа № 520/18932/23

адміністративне провадження № К/990/19239/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року (головуючий суддя Григоров Д.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року (головуючий суддя Чалий І.С., судді: Ральченко І.М., Катунов В.В.) у справі № 520/18932/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

В липні 2023 року адвокат Острицький А.О. в інтересах позивача ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі також відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача, які полягають у невиплаті позивачу індексації пенсії з 01.03.2022, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та індексації пенсії з 01.03.2023 року, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;

зобов`язати відповідача перерахувати, нараховувати та виплатити позивачу пенсію з 01.03.2022 року з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та з 01.03.2023 з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» в розмірі 90% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром;

визнати протиправними дії відповідача, які полягають у ненарахуванні та невиплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021;

зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021.

Ухвалою суду першої інстанції від 08.08.2023 позовну заяву стосовно позовних вимог щодо невиплати індексації пенсії з 01.03.2022, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», а також стосовно не нарахування та не виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 повернуто позивачу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог скасовано. Справу направлено для продовження розгляду в цій частині.

Ухвалою суду першої інстанції від 08.12.2023 відкрито провадження щодо вказаних позовних вимог та позовну заяву прийнято до розгляду.

Після відкриття провадження у цій справі судом було встановлено, що позовну заяву позивачем подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), в зв`язку з чим позовну заяву ухвалою суду від 08.12.2023 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме:

надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, з наданням належних доказів цього стосовно позовних вимог про нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021.

Вказану ухвалу направлено представнику позивача до Електронного кабінету користувача підсистеми ЄСІТС Електронний суд 08.12.2023, про що свідчить відповідна довідка.

Станом на 21.12.2023 недоліки позовної заяви не усунуто.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду в частині вимог щодо ненарахування і невиплати позивачеві щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 гривень згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», заявлених за період з 01.07.2021 по 18.01.2023.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі № 520/18932/23 залишено без змін.

17.05.2024 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 і направити справу для продовження розгляду.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2024 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 07.01.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Суд першої інстанції дійшов висновку про залишення без розгляду позову в частині вимог щодо ненарахування і невиплати позивачеві щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 гривень згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», заявлених за період з 01.07.2021 по 18.01.2023, у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви та ненаданням заяви про поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції зауважено, що предметом цього спору є незгода позивача з тим, що йому не призначалася та не виплачувалась доплата у розмірі 2 000 гривень відповідно до Постанови № 713 з 01.07.2021.

Водночас судом зазначено, що початок перебігу строку звернення до суду позивач пов`язує з моментом, коли ознайомився із змістом листа відповідача від 22.05.2023, яким йому повідомлено, що доплата в розмірі 2000 грн не призначалася через відсутність на це законодавчих підстав.

Проте суди попередніх інстанцій не погодилися з такими доводами позивача в обґрунтування поважності причин для поновлення строку звернення до суду, оскільки, на думку судів, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник покликається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Акцентує увагу на тому, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки, викладені у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 (у межах цієї справи), якою апеляційну скаргу позивача було задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Також покликається на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а.

Наполягає на тому, що лише після отримання листа пенсійного органу від 22.05.2023 дізнався про порушення його прав та інтересів щодо ненарахування та невиплати щомісячної доплати в розмірі 2000,00 гривень.

Скаржник вважає, що на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуальної можливості обчислювати строк звернення до суду та застосовувати наслідки пов`язані із недотриманням такого строку.

Водночас покликається на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.08.2023 у справі № 990/114/23.

Скаржник наполягає на тому, що порушення його прав триває.

Вважає, що у справі щодо перерахунку та виплати пенсії в належному розмірі необхідно застосовувати норми статті 46 Закону України 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) та статті 51 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII), які є спеціальними по відношенню до статті 122 КАС України, а отже така, на думку скаржника, до спірних правовідносин не застосовується.

Відповідач правом надання відзиву не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету 06.06.2024.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам позивача, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частин першої-третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Приписи пункту 8 частини першої статті 240 КАС України визначають, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, за змістом вищенаведених норм підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України є неподання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Так, ухвалою суду першої інстанції від 08.12.2023 після відкриття провадження у справі позовну заяву в частині було залишено без руху з підстав пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду і неподанням заяви про його поновлення.

Судом встановлено позивачу десятиденний строк для усунення визначених в ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог щодо не нарахування і не виплати позивачеві щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 гривень згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», заявлених за період з 01.07.2021 по 18.01.2023.

У зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви та ненаданням заяви про поновлення строку, позовну заяву в частині вимог щодо не нарахування і не виплати позивачеві щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 гривень згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», заявлених за період з 01.07.2021 по 18.01.2023 залишено без розгляду.

Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення без розгляду частини позовних вимог, колегія суддів касаційного суду виходить з такого.

За приписами частини першої статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із перерахунком та виплатою позивачу щомісячної доплати в сумі 2000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», за період з 01.07.2021.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Водночас поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 по справі № 816/197/18, від 20.10.2020 по справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 по справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає помилковими доводи позивача про те, що про порушення своїх прав останній дізнався із змісту листа відповідача, оскільки отримання такого листа не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду за захистом порушених саме цих прав.

Про факт встановлення чи невстановлення позивачу доплати до пенсії з 01.07.2021 останньому не могло не бути відомо принаймні з серпня 2021 року, тобто з моменту отримання пенсії за липень 2021 року.

У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до травня 2023 року з метою з`ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.

Колегією суддів враховується, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Наведені позивачем обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки, як вже було наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 05.03.2024 у справі № 300/5476/22, від 03.07.2024 у справі № 400/14847/23, від 18.12.2024 у справі № 620/6324/23.

Верховний Суд звертає увагу, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За таких обставин подання позивачем у липні 2023 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, ненарахування та невиплати, починаючи з липня 2021 року, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.

З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просив виплачувати щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн з 01.07.2021, а з цим позовом звернувся лише 17.07.2023, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об`єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії та наведені правові висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до суду першої інстанції в частині вимог за період з 01.07.2021 по 18.01.2023.

Тотожна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 05.03.2024 у справі № 300/5476/22, від 08.08.2024 у справі № 460/19702/23 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначених висновків.

Щодо покликання скаржника на статтю 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Отже, частина третя статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» поширює свою дію виключно на випадки здійснення перерахунку пенсій внаслідок підвищення грошового забезпечення особам, на які поширює свою дію вказаний закон. При цьому, такий перерахунок має бути протиправно не проведений пенсійним органом на підставі відповідних довідок, виданих уповноваженими органами.

Проте спірна доплата не є складовою грошового забезпечення, тому до цих правовідносин положення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не застосовуються.

Тотожна правова позиція за подібних правовідносин викладена в постанові Верховного Суду від 01.08.2024 у справа № 620/10981/23, від 08.08.2024 у справі № 460/19702/23.

Нерелевантним є покликання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.08.2023 у справі № 990/114/23, викладені за інших фактичних обставин, оскільки у вказаній справі позов був залишений судом без руху з підстав ненаведення позивачем обґрунтованого розрахунку шкоди, про яку заявлено у позовних вимогах.

Щодо доводів скаржника про те, що питання пропущення позивачем строку звернення до суду із позовними вимогами щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 гривень з 01.07.2021 вже вирішено судом в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 по справі № 520/18932/23, колегія суддів наголошує, що відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас колегія суддів зазначає, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Отже, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За такого правого регулювання, рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 520/18932/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук