Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.10.2020 року у справі №400/586/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 400/586/20

адміністративне провадження № К/9901/26346/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №400/586/20

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

третя особа Доманівський районний військовий комісаріат

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Коваля М. П., суддів: Домусчі С. Д., Кравця О. О.), -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом Міністерства оборони України, третя особа - Доманівський районний військовий комісаріат, в якому позивач просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, ОСОБА_2 у виплаті одноразової грошової допомоги членам сімей померлих осіб, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02 серпня 2019 року № 97;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі смерті ОСОБА_2, захворювання та причина смерті, якого пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії у розмірі встановленому абзацом 2 пункту 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців визнати, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служб у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову ОСОБА_1 - дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, ОСОБА_2, у виплаті одноразової грошової допомоги членам сімей померлих осіб, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02 серпня 2019 року № 97.

Зобов'язано Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу у разі смерті ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від
21.02.2017р. ), захворювання та причина смерті, якого пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії у розмірі встановленому абзацом 2 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанцій, відповідач подав апеляційну скаргу.

4. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 1261,20 грн.

5.21 серпня 2020 року до канцелярії П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява апелянта на виконання вимог ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду, до якої було додано докази сплати судового збору у розмірі 1261,20 грн., чим було усунуто недоліки апеляційної скарги, визначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року.

6. Водночас, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року продовжено Міністерству оборони України строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання зазначеної ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин такого поновлення.

7.14 вересня 2020 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника апелянта з обґрунтуванням поважності пропуску строку апеляційного оскарження.

8. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Доманівський районний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 02.08.2019 р. № 97; зобов'язання вчинити певні дії.

9. Так, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, П'ятий апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що апелянт жодним чином не обґрунтовує, що причини пропуску строку є поважними і такими, що саме зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Апелянтом не наведено жодних конкретних обставин, які б заважали йому оскаржити рішення суду першої інстанції без порушення принципу юридичної визначеності та значного зволікання із зверненням до суду з апеляційною скаргою. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що підстави поновлення строку апеляційного оскарження, викладені апелянтом є неповажними та не можуть свідчити про наявність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10.13 жовтня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України, у якій відповідач просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

11. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що з урахуванням положення п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, які діяли на час подання апеляційної скарги та обмежень, які були запровадженні на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) в Україні у зв'язку з карантином, Міністерство оборони України не мало можливості подати апеляційну скаргу в строки, передбачені КАС України з урахуванням знаходження на самоізоляції та обмеженням пересування представника відповідача.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13.13 жовтня 2020 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

14. Ухвалу Верховного Суду від 21 жовтня відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року.

15. Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 03 грудня 2020 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

17. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

18. За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ч.3 ст.298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

19. Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

20. Отже, законодавством визначені процесуальні строки апеляційного оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений.

Відлік такого строку законодавець пов'язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

21. Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення було ухвалено 09 квітня 2020 року, та отримане апелянтом 13 квітня 2020 року (а. с. 44).

Апеляційна скарга надійшла до суду першої інстанції 01 липня 2020 року, тобто апеляційну скаргу подано з пропуском строку, встановленого статтею 295 КАС України. Водночас, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом заявлено не було.

22. У зв'язку з вказаним ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року про продовження процесуального строку на усунення недоліків запропоновано відповідачу надати до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин такого поновлення.

23. На виконання вимог вказаної ухвали апеляційного суду відповідач звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з заявою, в якій в обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження зазначено, що згідно положень п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), строки апеляційного оскарження продовжувались на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Враховуючи викладене, апелянт вважав, що причини пропущення строку на апеляційне провадження є поважними.

24. Однак, апеляційний суд дійшов висновку що апелянт жодним чином не обґрунтовує, що причини пропуску строку є поважними і такими, що саме зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Апелянтом не наведено жодних конкретних обставин, які б заважали йому оскаржити рішення суду першої інстанції без порушення принципу юридичної визначеності та значного зволікання із зверненням до суду з апеляційною скаргою. У зв'язку з вказаним, підстави поновлення строку апеляційного оскарження, викладені апелянтом, на думку суду, є неповажними та не можуть свідчити про наявність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

25. Колегія суддів Верхового Суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

26.11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - постанова № 211), на підставі якої з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року запровадив на території України карантин, заборонивши:

відвідування закладів освіти її здобувачами;

проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

27. Відповідно до постанови №215 від 16 березня 2020 року у постанову № 211 Кабінет Міністрів України вніс зміни, заборонивши, серед іншого, проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 10 осіб; перевезення пасажирів автомобільним транспортом; регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні; роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту; тощо.

28. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства доповнено пунктом 3 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені Кодексу адміністративного судочинства, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

29. ~law23~ набрав чинності 2 квітня 2020 року.

30. Отже строки, визначені статтею 295 КАС України, зокрема й "строк апеляційного оскарження" продовжені ~law24~ на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

31. Таким чином, 01 липня 2020 року, тобто на момент звернення відповідача до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року (отримане 13 квітня 2020 року) діяли норми ~law25~, які продовжували строк на апеляційне оскарження.

32. В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі-Закон №731-ІХ), який набрав чинності 17 липня 2020 року, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".

33. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

34. Враховуючи наведені положення нормативно-правових актів, у суду апеляційної інстанції при прийнятті 16 вересня 2020 року ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження були правові підстави для врахування положень ~law27~, який набув чинності 2 квітня 2020 року та у відповідності до змін, внесених ~law28~, поновити відповідний строк, оскільки неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

35. Крім того, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що на момент отримання апеляційним судом апеляційної скарги суд був обізнаний про посилення обмежувальних заходів під час карантину, що були запроваджені постановою КМУ від 16 березня 2020 року №215. Слід також зазначити, що відповідно до листа від 16 березня 2020 року №9рс-186/20 Рада суддів України рекомендувала громадянам та іншим особам, зокрема всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку.

36. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що сукупність наведених вище обставин, які об'єктивно могли ускладнити вчасне звернення відповідача до суду внаслідок запроваджених на території України карантинних заходів, безпідставно не були враховані судом апеляційної інстанції, враховуючи обов'язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності.

37. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 серпня 2020 року у справі №520/11648/19.

38. Також Верховний Суд звертає увагу на рішенні від 27 червня 2000 року у справі "Ілхан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

39. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

40. Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

41. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з направленням справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

42. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

43. Частиною 4 статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року скасувати.

Справу №400/586/20 направити до П'ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Л. Л. Мороз А. Ю. Бучик