Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.11.2018 року у справі №820/1663/15
Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №820/1663/15
Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №820/1663/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2018 року

Київ

справа №820/1663/15

адміністративне провадження №К/9901/1225/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

головуючого - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

за участі:

секретаря судового засідання Ігнатенко О.В.

представника відповідача ОСОБА_1

представника третьої особи Мартинчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції справу № 820/1663/15

за позовом ОСОБА_3

до Державної фіскальної служби України

треті особи - Головне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, Голова ДФС України Білоус Ігор Олегович ,

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Жигилія С.П., суддів: Дюкарєвої С.В., Перцової Т.С.),

ВСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України (далі по тексту - відповідач), треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі по тексту - ГУ ДФС України у м. Києві), голова Державної фіскальної служби України Білоус Ігор Олегович (далі по тексту - голова ДФС України Білоус І.О.), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд :

- визнати незаконним та протиправним видання наказу головою з реорганізації Міністерства доходів і зборів України Білоусом І.О. про звільнення з займаної посади начальника оперативного управління Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) за власним бажанням;

- поновити порушене право на звільнення у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до висновків медичної комісії від 10.09.2014 року.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

03 серпня 2015 року Харківський окружний адміністративний суд вирішив:

- в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити повністю.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

22 жовтня 2015 року Харківський апеляційний адміністративний суд своєю постановою задовольнив частково апеляційну скаргу ОСОБА_3 та скасував постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015р. у справі № 820/1663/15.

Харківський апеляційний адміністративний суд у справі № 820/1663/15 прийняв нову постанову, якою позов задоволено частково. Скасовано наказ голови Комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України № 2032-о від 03.09.2014 року щодо звільнення ОСОБА_3 та наказ Головного управління ДФС України у м. Києві №633-о від 11 вересня 2014 року по особовому складу податкової міліції.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вважаючи вказане рішення суду апеляційної інстанції не зрозумілим відповідач звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з заявою про роз'яснення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 року.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 грудня 2015 року відмовив в задоволенні заяви Державної фіскальної служби України про роз'яснення постанови цього суду від 22 жовтня 2015 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС України у м. Києві.

Статтею 327 КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), передбачено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

Касаційна скарга Головного управління ДФС України у м. Києві 04 січня 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач просить:

- скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.

Відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що Харківським апеляційним адміністративним судом при прийнятті ухвали від 16 грудня 2015 року допущено порушення норм процесуального права, тому таке рішення є незаконним.

На думку заявника касаційної скарги суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року містить положення, які викликають суперечки під час її виконання.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, далі КАС України).

За правилами ч.1 ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року, далі КАС України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 1-2 частини 1 статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Системне тлумачення положень ч.1 ст.170 КАС України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Незрозумілість та невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та/або під час його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає складнощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

З касаційної скарги відповідача вбачається, що скаржник не погоджується з мотивувальною частиною судового акту, що не може слугувати підставою для роз'яснення рішення або викликати складнощі при його виконанні.

В постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року, яку відповідач просить роз'яснити, чітко та зрозуміло викладено мотиви та результат розгляду апеляційної скарги, а тому підстави, з якими процесуальний закон пов'язує необхідність роз'яснення судового рішення, відсутні.

Оскаржувана відповідачем ухвала відповідає нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення Суд не вбачає.

Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич