Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

Київ

справа №826/16871/16

адміністративне провадження №К/9901/18754/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/16871/16

за позовом ОСОБА_2

до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Прокуратури Донецької області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_2,

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року (у складі колегії суддів Епеля О.В., Горяйнова А.М., Костюк Л.О.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заяви

ОСОБА_2 (далі за текстом - заявник) звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Прокуратури Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

У своїй заяві заявник просить суд роз'яснити резолютивну частину зазначеного судового рішення щодо застосування чи незастосування обмеження граничного розміру його пенсії, посилаючись на те, що законодавство, за яким він вийшов на пенсію, не передбачало її граничного розміру. Також заявник зазначає, що за усними поясненнями органу ПФУ розмір його пенсії при здійсненні перерахунку буде обмежено до 10740,00 грн.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанцій

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року було відмовлено.

Постановляючи зазначену ухвалу суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; далі за текстом - КАС України), якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, єдиною правовою підставою для роз'яснення судом ухваленого ним рішення є його незрозумілість, тобто наявність певних якісних недоліків, які викликають складнощі при його виконанні та застосуванні. Разом з тим, роз'яснення судового рішення може бути здійснено судом виключно в межах позовних вимог, що розглядалися при його ухваленні, та без зміни його змісту та суті.

Виходячи з цього, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при зверненні з адміністративним позовом у даній справі позивачем були заявлені позовні вимоги про:

1) визнання протиправними дій Прокуратури Донецької області щодо ненадання позивачу належної довідки для перерахунку пенсії;

2) зобов'язання Прокуратури Донецької області надати позивачу довідку, необхідну для перерахунку пенсії, відповідно до чинного законодавства;

3) визнання протиправними дій та рішення Правобережного ОУПФУ в м. Києві від 19 вересня 2016 року щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 04 липня 2016 року № 18-57-1525;

4) зобов'язання Правобережного ОУПФУ в м. Києві здійснити з 01 грудня 2015 року перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час призначення пенсії, з розрахунку 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Прокуратури Донецької області від 04 липня 2016 року № 18-57-1525.

Саме наведені позовні вимоги розглядалися судом першої інстанції при ухваленні відповідного судового рішення та апеляційним судом при ухваленні постанови від 22 березня 2017 року, щодо роз'яснення якої заявник звернувся з даною заявою.

Позовні вимоги щодо перерахунку пенсії без обмеження граничним розміром ОСОБА_2 при зверненні до суду з позовом у цій справі не заявлялися та, відповідно, ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом не розглядалися.

Питання щодо обмеження пенсії ОСОБА_2 граничним розміром не вирішувалося судом і у контексті заявлених позовних вимог і вирішення цього питання на даній стадії судового провадження, шляхом постановлення ухвали про роз'яснення судового рішення призведе до зміни змісту постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року, що суперечить вимогам статті 170 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року є зрозумілою і в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про її роз'яснення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі № 826/16871/16 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Прокуратури Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 18 серпня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/16871/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 08 червня 2018 року прийняв до провадження адміністративну справу та призначив її до розгляду ухвалою від 06 серпня 2018 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 07 серпня 2018 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками клопотань заявлено не було.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі застосував нові положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08 липня 2011 року щодо обмеження граничного розміру пенсії позивача до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності. Однак, таке застосування норм права суперечить вимогам частини першої статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Від Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Прокуратури Донецької області заперечення або відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та висновкам суду апеляційної інстанції, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, тобто на момент винесення оскаржуваного рішення), якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Згідно із частиною першою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Тому, суд апеляційної інстанції правильно визначив, що єдиною правовою підставою для роз'яснення судом ухваленого ним рішення є його незрозумілість, тобто наявність певних якісних недоліків, які викликають складнощі при його виконанні та застосуванні; роз'яснення судового рішення може бути здійснено судом виключно в межах позовних вимог, що розглядалися при його ухваленні, та без зміни його змісту та суті.

Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що позовні вимоги щодо перерахунку пенсії без обмеження граничним розміром ОСОБА_2 при зверненні до суду з позовом у цій справі не заявлялися та, відповідно, ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом не розглядалися.

Також, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що питання щодо обмеження пенсії ОСОБА_2 граничним розміром не вирішувалося судом й у контексті заявлених позовних вимог і вирішення цього питання на даній стадії судового провадження, шляхом постановлення ухвали про роз'яснення судового рішення призведе до зміни змісту постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком колегія суддів апеляційної інстанції, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року є зрозумілою і в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про її роз'яснення.

Касаційна скарга не містять належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Враховуючи, що касаційний суд залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то в силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко