Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.08.2018 року у справі №808/1619/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

Київ

справа №808/1619/16

адміністративне провадження №К/9901/14696/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2016 (суддя - Прудивус О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 (головуючий суддя - Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Круговий О.О.) у справі №808/1619/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» (далі - ТОВ «Кліон») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 27.11.2015 № 125110011/2015/010467/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.11.2015 № 125110011/2015/32218.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016, позовні вимоги задоволено.

При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Київська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог Київська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 53, 54, 58 Митного кодексу України.

Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог та хибність висновків судів про неправомірність рішень митного органу, оскільки подані ТОВ «Кліон» документи не підтверджували заявлену митну вартість товару, а тому у митного органу були підстави для її визначення за резервним методом, оскільки наявна цінова інформація ґрунтувалась саме на раніше визнаних (визначених) органом доходів і зборів митних вартостях.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між ТОВ «Кліон» (покупець) та фірмою Nolan Seafoods UK Ltd, Шотландія, Сполучене Королівство (продавець) укладено контракт від 05.06.2015 № 212F/2015N на поставку мороженої чи охолодженої риби різних видів та морепродуктів (товари).

Згідно з п. 5.1 Контракту від 05.06.2015 № 212F/2015N ціни на товари визначаються у доларах або євро і зазначаються в інвойсах на кожну партію товару. Вартість товару включає вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс 2010, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори у країні Продавця. Пунктом п. 5.2 Контракту від 05.06.2015 № 212F/2015N визначено, що його загальна сума встановлюється відповідно до суми всіх оплачених інвойсів. Строк дії Контракту до 31.12.2016.

Інвойсом від 04.11.2015 № 6 визначено, що товаром, що поставляється, є морожені обрізки лосося; кількість та вид пакування: 1940; вага нетто: 19400,00 кг, ціна: 0,5 доларів США; вартість товару: 9700,00 доларів США, умови поставки: FCA Клайпеда; умови оплати: відстрочка платежу протягом 15 днів від дати відвантаження з Клайпеда; перевезення товарів від постачальника покупцеві здійснюватиметься автомобільним транспортом.

Транспортування придбаного позивачем товару здійснювалось фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, що підтверджується рахунком від 23.11.2015 № VIS 286 та довідкою розрахунку транспортних витрат від 18.11.2015.

Для здійснення митного оформлення першої партії товару 23.11.2015 року позивачем до Київської митниці ДФС було подано митну декларацію по формі МД-2 №125110011/2015/018605, відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 241650 грн. (тобто 12,46 грн. або 0,52 доларів США за 1 кг), у тому числі транспортні витрати.

Позивач при поданні митної декларації визначив митну вартість партії товару за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Митна вартість згідно з частиною десятою статті 58 Митного кодексу України включила вартість товару згідно рахунків та вартість інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару. При визначенні митної вартості товару позивачем було обрано перший метод та у ВМД вартість була визначена декларантом в розмірі відповідно до ціни угоди, виходячи з ціни, встановленої сторонами у контракті на умовах поставки FCA LT Klaipeda Інкотермс-2010 та транспортних витрат.

Разом з ВМД №125110011/2015/018605 позивачем подано до митного органу: контракт від 05.06.2015 № 212F/2015N; інвойс від 04.11.2015 № 6; калькуляцію постачальника від 04.11.2015; прайс-лист від 02.11.2015; експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 23.11.2015 № ОИ-623; лист постачальника від 19.11.2015; CMR від 18.11.2015 № 0001027; довідку про транспортні витрати від 18.11.2015; рахунок експедитора від 23.11.2015 № VIS 286; договір доручення від 30.10.2014 № 30-10/14; дублікат ветеринарного свідоцтва серії ЄРД-00 від 23.11.2015 № 742067; сертифікат походження від 06.11.2015 № РА 2131587; сертифікат якості від 04.11.2015 № 3-2015; експортну декларацію від 06.11.2015 № 15GB11X34927369015.

Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи не містять всіх даних для визначення митної вартості товару, тому запропонував подати додаткові документи: платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; страхові документи (якщо товар був застрахований); документи на перевезення товару від перевізника; висновки спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики або інформацію біржових організацій про вартість товару.

На виконання вимог Київської митниці ДФС позивачем надано пояснення, що на час декларування у нього відсутня можливість надати додаткові документи на підтвердження рівня митної вартості товару, вказував що витребувані документи будуть надані митниці протягом 80 днів з моменту митного оформлення товару.

27.11.2015 року Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 125110011/2015/010467/2 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Мотивуючи своє рішення, відповідач зазначив, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, неможливо встановити митну вартість товару.

27.11.2015 сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125110011/2015/32218.

Коригуючи митну вартість товару, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядними методами з розрахунку 1,2 доларів США за 1 кг, згідно вантажно-митних декларацій від 15.09.2015 № 125110011/2015/13341 та від 23.09.2015 № 125110011/2015/013835.

Позивач не погодився з прийнятим рішенням, але з метою випуску у вільний обіг товару скористався правом наданим частиною третьою статті 52 Митного кодексу України та оформив 27.11.2015 нову ВМД по формі МД-2 № 125110011/2015/-18979 та сплатив ввізне мито і гарантію у розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною митницею, сума грошової застави 99664,44 грн.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Поряд з цим судами встановлено, що Київською митницею ДФС при коригуванні митної вартості товарів за вантажно-митною декларацією №125110011/2015/018605, використовувалась інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за першим методом згідно оформлення подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема, від 15.09.2015 № 125110011/2015/13341 та від 23.09.2015 № 125110011/2015/013835.

Так, згідно копії вантажно-митної декларації від 15.09.2015 № 125110011/2015/13341 та вантажно-митної декларації від 23.09.2015 № 125110011/2015/013835, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товарів, якою підтверджується, що ТОВ «Маритим» ввозило на територію України від експортера Ideal Foods Ltd Сполучене Королівство, рибу морожену: обрізі лосося атлантичного/тримінг Salmon Trimming skin on with bones, морожений, на шкірі, з плавниками, з кісточками, без вмісту солі та спецій, не піддані кулінарній та термічній обробці, на умовах поставки DDU UA Київ. Декларація була подана іншим постачальником , де декларант самостійно визначив митну вартість по першому методу, як 1,2000 доларів США за 1 кг.

За вантажно-митною декларацією від 23.11.2015 №125110011/2015/018605 та взятими митницею для порівняння від 15.09.2015 № 125110011/2015/13341 та від 23.09.2015 №125110011/2015/013835 є різними умови поставки, поставка здійснювалась іншими перевізниками, покупцем товару є ТОВ «Маритим».

Щодо посилання відповідача на розбіжності відносно оплати за товар, неподання банківських платіжних документів встановлено, що термін сплати за інвойсом від 04.11.2015 № 6 визначено: 15 календарних днів від дати відвантаження з Клайпеди. Тобто на час розмитнення товару 23.11.2015 ТОВ «Кліон» не могло надати докази оплати товару через її відсутність. В матеріалах справи є докази оплати товару 25.12.2015 продавцю фірмі Nolan Seafoods UK Ltd, а саме, платіжне доручення в іноземній валюті або банківський металах № 156, платіжне доручення від 14.12.2015 № 8276 підтверджує оплату транспортних послуг при поставці товару згідно інвойсу від 04.11.2015 № 6 від м. Клайпеда (Литовська Республіка) до м. Запоріжжя (Україна).

Крім того, відповідно до експертного висновку Запорізької торгово-промислової палати від 23.11.2015 № ОИ-623 ринкова вартість обрізок лосося мороженого, країна походження Шотландія Сполучене Королівство, на умовах поставки FCA Клайпеда Литва, склала 0,394 - 0,600 доларів США за кілограм, тобто у ціновій варіації, яку у митній декларації заявив позивач.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, суд погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваних рішень відповідача.

У зв'язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду