ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2020 року

Київ

справа №810/2954/16

адміністративне провадження №К/9901/18784/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бевзенка В.М., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельне товариство «Роднічок» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов за касаційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у складі судді Кушнової А.О. від 20 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мацедонської В.Е., Кучми А.Ю., Лічевецького І.О. від 26 вересня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельне товариство «Роднічок» (далі - ОК «ГБТ «Роднічок», позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі -Департамент ДАБІ у Київський області, відповідач), в якому з урахуванням адміністративного позову в новій редакції, просив визнати протиправними та скасувати:

- постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29 серпня 2016 року № 3-2908/3-10/10-38/2908/06/01 про накладення на Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельне товариство «Роднічок» штрафу у розмірі 65250 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29 серпня 2016 року № 3-2908/4-10/10-39/2908/06/01 про накладення на Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельне товариство «Роднічок» штрафу у розмірі 65250 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29 серпня 2016 року № 3-2908/5-10/10-40/2908/06/01 про накладення на Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельне товариство «Роднічок» штрафу у розмірі 52200 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29 серпня 2016 року № 3-2908/6-10/10-41/2908/06/01 про накладення на Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельне товариство «Роднічок» штрафу у розмірі 130500 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29 серпня 2016 року № 3-2908/1-10/10-33/2908/06/01 про накладення на Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельне товариство «Роднічок» штрафу у розмірі 130500 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29 серпня 2016 року № 3-2908/2-10/10-36/2908/06/01 про накладення на Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельне товариство «Роднічок» штрафу у розмірі 26100 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про порушення відповідачем вимог Порядку накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1994 року № 244 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 244), з огляду на розгляд справи про адміністративне порушення у сфері містобудівної діяльності без повідомлення представника кооперативу та притягнення останнього до відповідальності за правопорушення, якого кооператив не вчиняв. Позивач зазначає, що земельні ділянки, на яких інспектором зафіксовані об`єкти самочинного будівництва, знаходяться у користуванні членів кооперативу і виділені їм лише для будівництва гаражних боксів стандартних розмірів. Однак, як зазначено у позовній заяві, кооператив не несе відповідальності за зобов`язаннями своїх членів - фізичних осіб.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОК «ГБТ «Роднічок» не є замовником та/або підрядником будівельних робіт по спірному будівництву, не експлуатує дані об`єкти без введення в експлуатацію незважаючи на використання позивачем земельної ділянки на праві постійного користування, а отже, ОК «ГБТ «Роднічок» не є суб`єктом правопорушень у сфері містобудівної діяльності, визначених оскаржуваними постановами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Зазначає, що оскільки у користуванні ОК «ГБТ «Роднічок» перебуває земельна ділянка, на якій виконувались будівельні роботи, зазначені в акті перевірки, отже, саме позивач виконував зазначені будівельні роботи, то він є замовником будівництва, а тому ОК «ГБТ «Роднічок» є особою, яка несе відповідальність за правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності».

Від інших учасників справи відзиву або заперечення на касаційну скаргу Департаменту ДАБІ у Київській області не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано до суду 27 жовтня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 810/2954/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не було закінчено.

Ухвалою Верховного Суду від 5 травня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 810/2954/16 за касаційною скаргою Департаменту ДАБІ у Київській області суддею-доповідачем Берназюком Я.О.

Скаржником подано клопотання про розгляд справи у касаційному порядку у судовому засіданні за його участі, в задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 5 травня 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ОК «ГБТ «Роднічок» (є правонаступником Гаражно-будівельного кооперативу «Роднічок») (місцезнаходження юридичної особи: 08153, Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 23242303) зареєстровано Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області як юридичну особу, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 089452.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок № 553), на підставі направлення від 17 серпня 2016 року № 613.16/01/П та наказу ДАБІ України від 8 вересня 2015 року № 976, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Погребняком Богданом Михайловичем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОК «ГБТ «Роднічок» на об`єкті будівництва «Будівництво гаражів індивідуального автотранспорту по АДРЕСА_2 ».

Зі змісту копії направлення на перевірку від 3 серпня 2016 року № 613.16/01 (строк дії з 5 серпня 2016 року по 11 серпня 2016 року) та від 17 серпня 2016 року № 613.16/01/П (строк дії з 17 серпня 2016 року по 18 серпня 2016 року) встановлено, що перевірка позивача проводиться за зверненням виконавчого комітету Боярської міської ради від 15 липня 2016 року № 02-10/1305.

У вказаному зверненні зазначено про виявлення факту самочинно збудованих об`єктів на території гаражно-будівельного кооперативу « Роднічок » в АДРЕСА_2, з огляду на що виконавчий комітет Боярської міської ради просив Департамент ДАБІ у Київській області вжити відповідних заходів.

Результати перевірки оформлені актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 18 серпня 2016 року (далі - акт перевірки).

Так, у ході перевірки встановлено, що станом на 18 серпня 2016 року на земельній ділянці за адресою об`єкта перевірки, яка використовується ОК «ГБТ «Роднічок» на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 000261 від 12 січня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 417 (землю надано у постійне користування для існуючого гаражного кооперативу площею 6,09 га), розташований гаражний кооператив, який складається з будівель охорони, приміщень адміністрації, станції технічного обслуговування автомобілів, допоміжних будівель, металевих та капітальних гаражів, магазину продовольчих товарів «Гастроном».

При цьому в акті перевірки також зазначено наступне.

«Строительньный паспорт на застройку земельного участка площадью 4,5 га под стоянку автогаражей личных автомобилей гаражно-строительный кооператив «Родничок» в г. Боярка, ул. Магистральная, выдан районним архитектором 03.12.1985 г.

Рабочий проект второй очереди гаражей индивидуального автотранспорта в г. Боярка выполнен Киевским филиалом Государственного научно-исследовательского и проектно-изыскательского института «НИИ проектреконструкция» в 1995 г.».

Згідно акта перевірки паспорт технічної інвентаризації ОК «ГБТ «Роднічок» замовником будівництва не надано. Акта винесення меж земельної ділянки в натурі не надано, межові знаки відсутні. Категорія складності об`єкту будівництва - III (третя).

Під час перевірки відповідачем виявлені наступні порушення.

ОК «ГБТ «Роднічок» без розробленої та належним чином затвердженої проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, на належній на праві постійного користування земельній ділянці за вищевказаною адресою, розпочаті будівельні роботи з будівництва двоповерхової станції технічного обслуговування автомобілів на два машиномісця, орієнтовними розмірами в плані 8 x 13 м, а саме влаштовано фундамент, виконані будівельні роботи з мурування стін газоблоками першого поверху з влаштуванням перекриття та виконуються будівельні роботи з мурування стін газоблоками другого поверху.

Також, згідно акта перевірки на вказаній земельній ділянці ОК «ГБТ «Роднічок» без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт:

- виконані будівельні роботи з будівництва капітальних гаражів за номерами: А2, А6 (двоповерховий), А17, А19 (двоповерховий), А20, А25, Б34, А34, А45, Б54а (двоповерховий), Б546 (двоповерховий), А54а, А54б, А56 (двоповерховий), А57 (двоповерховий), А58 (двоповерховий), A59, А60 (двоповерховий), А73 (двоповерховий), А74 (двоповерховий), А75 (двоповерховий), А76 (двоповерховий), Б85в, А90, А95 (двоповерховий), А119, А125 (двоповерховий), А126 (двоповерховий), А127, А144, А163 (двоповерховий), А164 (двоповерховий), А165, А166, А177 (двоповерховий), А178 (двоповерховий), А179 (двоповерховий), Б181, А190 (двоповерховий), А227 (двоповерховий), А234, А235 (двоповерховий), В241, В217, В216, В209, Г191, Г166, Г165, Г133, Г130, В123, В118 (двоповерховий), Г97, Г85 (двоповерховий), Г84г, Г69, В54а (двоповерховий), В54б (двоповерховий), Г55, Г55а, В47, В48, В40, Г37, Г38, Г32 (двоповерховий), Г22, Г23, В9;

- виконані будівельні роботи з будівництва магазину продовольчих товарів «Гастроном» орієнтовними розмірами в плані 7 x 9 м з влаштуванням фундаменту;

- виконуються будівельні робот з будівництва капітальних гаражів за номерами: А13 (двоповерховий), А149а, А198 (двоповерховий), А239 (двоповерховий), Г224, влаштовано фундамент під гараж А78.

Крім того, за номерами місць розташування гаражів А149а, Г224 ОК «ГБТ «Роднічок» виконуються будівельні роботи з будівництва будівель, які не відповідають цільовому призначенню вказаної земельної ділянки, а саме у вказаних будівлях не передбачені прорізи для заїзду автомобілів (відсутні ворота), натомість влаштовано віконні та дверні прорізи.

Вказаними діями, як йдеться в акті перевірки, ОК «ГБТ «Роднічок» порушив вимоги статей 29, 31, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Між тим, в акті перевірки також зазначено, що ОК «ГБТ «Роднічок» під час виконання будівельних робіт на належній на праві постійного користування земельній ділянці по АДРЕСА_2 , не здійснює ведення виконавчої документації під час виконання будівельних робіт з будівництва двоповерхової станції технічного обслуговування автомобілів на два машиномісця, будівництва капітальних гаражів та будівництва магазину продовольчих товарів «Гастроном», а саме: відсутні загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, акти на приховані роботи не складаються, чим порушено вимоги пункту 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

За висновками головного інспектора будівельного нагляду ОК «ГБТ «Роднічок» виконує будівельні роботи з будівництва двоповерхової станції технічного обслуговування автомобілів на два машиномісця, будівництва капітальних гаражів та будівництва магазину продовольчих товарів «Гастроном» на земельній ділянці по АДРЕСА_2 без проекту виконання робіт (ПВР), чим порушено вимоги пункту 3.3.1 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

Окрім цього, згідно акта перевірки, ОК «ГБТ «Роднічок» під час виконання будівельних робіт з будівництва двоповерхової станції технічного обслуговування автомобілів на два машиномісця, будівництва капітальних гаражів та будівництва магазину продовольчих товарів «Гастроном» на земельній ділянці по АДРЕСА_2 не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду, чим порушено вимоги статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Також в акті перевірки зазначено, що ОК «ГБТ «Роднічок» здійснює експлуатацію магазину продовольчих товарів «Гастроном» на земельній ділянці по вул. Магістральній, м. Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області без введення об`єкта в експлуатацію, чим порушено вимоги частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі висновків перевірки головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту ДАБІ у Київській області Погребняком Богданом Михайловичем складено:

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-3-1808/1 від 18 серпня 2016 року (яким встановлено порушення з боку позивача, відповідальність за які передбачена абзацом четвертим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-З-1808/2 від 18 серпня 2016 року (яким встановлено порушення з боку позивача, відповідальність за які передбачена пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-3-1808/3 від 18 серпня 2016 року (яким встановлено порушення з боку позивача, відповідальність за які передбачена пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-3-1808/4 від 18 серпня 2016 року (яким встановлено порушення з боку позивача, відповідальність за які передбачена пунктом 8 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-3-1808/5 від 18 серпня 2016 року (яким встановлено порушення з боку позивача, відповідальність за які передбачена пунктом 7 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-3-1808/6 від 18 серпня 2016 року (яким встановлено порушення з боку позивача, відповідальність за які передбачена абзацом четвертим пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»).

Окрім наведених вище протоколів, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Погребняком Богданом Михайловичем видано такі приписи:

- припис про усунення ОК «ГБТ «Роднічок» порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-1808/3 від 18 серпня 2016 року з вимогою усунення допущених порушень в термін до 30 вересня 2016 року;

- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про їх початок виконання або дозволу на виконання будівельних робіт № С-1808/4 від 18 серпня 2016 року з вимогою зупинення виконання будівельних робіт з будівництва двоповерхової станції технічного обслуговування автомобілів на два машиномісця та капітальних гаражів по АДРЕСА_2 з 19 серпня 2016 року до усунення виявлених порушень містобудівного законодавства.

В протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності повідомлено позивача про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 29 серпня 2016 року відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Погребняком Богданом Михайловичем прийняті оскаржувані постанови:

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2908/1-10/10-33/2908/06/01 від 29 серпня 2016 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом четвертим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф на суму 130500,00 грн;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2908/2-10/10-36/2908/06/01 від 29 серпня 2016 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», зокрема, за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат та накладено штраф на суму 26100,00 грн;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2908/3-10/10-38/2908/06/01 від 29 серпня 2016 року, якою позивача визнано винним у вчиненні-правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», зокрема, за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат та накладено штраф на суму 65250,00 грн;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2908/4-10/10-39/2908/06/01 від 29 серпня 2016 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення сфері містобудівної діяльності», зокрема, за незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат та накладено штраф на суму 65250,00 грн;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2908/5-10/10-40/2908/06/01 від 29 серпня 2016 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення сфері містобудівної діяльності», зокрема, за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат та накладено штраф на суму 52200,00 грн;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2908/6-10/10-41/2908/06/01 від 29 серпня 2016 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом четвертим пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», зокрема, за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації: об`єктів III категорії складності - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат та накладено штраф на суму 130500,00 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження Департаменту ДАБІ у Київській області у спірних правовідносинах визначені, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про відповідальність за правопорушення сфері містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).

Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.

Пунктом 5 Порядку № 533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пунктів 7 та 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 16-22 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/13788/15.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 18 серпня 2016 року посадовими особами Департаменту ДАБІ у Київській області у присутності директора ОК «ГБТ «Роднічок» проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства відповідно до направлення від 17 серпня 2016 року № 613.16/01/П та наказу ДАБІ України від 8 вересня 2015 року № 976, що видані на підставі звернення виконавчого комітету Боярської міської ради від 15 липня 2016 року № 02-10/1305, на території ГБТ «Роднічок» в АДРЕСА_2.

Результати перевірки оформлені актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 18 серпня 2016 року. З акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 18 серпня 2016 року судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем виявлено порушення ОК «ГБТ «Роднічок» вимог статей 29, 31, 34, 36, частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», пункту 1.17, пункту 3.3.1 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

Крім акта перевірки, відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-3-1808/1, № 1-Л-З-1808/2, № 1-Л-3-1808/3, № 1-Л-3-1808/4, № 1-Л-3-1808/5, № 1-Л-3-1808/6 від 18 серпня 2016 року та приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-1808/3 та № С-1808/4 від 18 серпня 2016 року.

У зазначених вище протоколах вказано про дату та місце розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності; примірники протоколів та приписів вручено представнику ОК «ГБТ «Роднічок».

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що Департаментом ДАБІ у Київській області дотримано встановленого порядку проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Стосовно наявності підставі для притягнення до відповідальності саме ОК «ГБТ «Роднічок» колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Пунктом 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), передбачено, що штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що в оскаржуваних постановах від 29 серпня 2016 року № З-2908/1-10/10-33/2908/06/01, № З-2908/2-10/10-34/2908/06/01, № З-2908/3-10/10-38/2908/06/01, № З-2908/4-10/10-39/2908/06/01, № З-2908/5-10/10-40/2908/06/01, № З-2908/6-10/10-41/2908/06/01 ОК «ГБТ «Роднічок» визнано винним у вчиненні правопорушень, відповідальність за які передбачена абзацом четвертим пункту 4, абзацом четвертим пункту 6, пунктом 7, пунктом 8 частини другої, пунктами 6 та 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Зокрема, суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об`єктах III категорії складності - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат (абзац четвертий пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»);

- експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації об`єктів III категорії складності - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат (абзац четвертий пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»);

- незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат (пункт 7 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»);

- незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат (пункт 8 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»);

- ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат (пункт 6 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»);

виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат (пункт 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»).

На підставі системного аналізу наведених правових норм колегія суддів дійшла до висновку, що спеціальним суб`єктом правопорушень у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за які передбачено частиною другою статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» виступають суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно; а щодо правопорушень, передбачених частиною третьою статті 2 наведеного Закону, спеціальним суб`єктом правопорушення є суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування (частина перша статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; 2) саме цей користувач або власник земельної ділянки має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 464/2858/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 804/1845/16.

Стосовно доводів скаржника щодо того, що саме ОК «ГБТ «Роднічок» є замовником незаконного будівництва, оскільки земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво надана у постійне користування цьому кооперативу, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 089452 позивач є юридичною особою з організаційно-правовою формою обслуговуючий кооператив.

Статтею 2 Закону України «Про кооперацію» визначено, що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Згідно з положеннями статті 19 цього Закону для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси.

Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством.

Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Статтею 19-1 наведеного Закону передбачено, що член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Положення цієї статті не застосовуються до об`єктів права власності кооперативів, діяльність яких регулюється спеціальними законами.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про кооперацію» кооператив відповідає за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном. Порядок покриття завданих кооперативом збитків визначається його статутом. Члени кооперативу відповідають за зобов`язаннями кооперативу в межах внесеного ними паю, якщо інше не передбачено статутом кооперативу або законом. Кооператив не несе відповідальності за зобов`язаннями своїх членів.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що протоколом загальних зборів членів № б/н від 2 лютого 2006 року затверджено Статут ОК «ГБТ «Роднічок», відповідно до пункту 1.1 якого ОК «ГБТ «Роднічок» утворений шляхом об`єднання фізичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Кооператив надає послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Пунктом 1.4 Статуту передбачено, що кооператив здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про кооперацію», Конституції України і Цивільного кодексу України, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

Згідно з положеннями пункту 4.7 Статуту кожному члену кооперативу надається в постійне користування земельна ділянка для будівництва гаража згідно затвердженого кооперативом проекту.

Відповідно до пунктів 5.2.6 та 5.2.9 Статуту основними обов`язками члена кооперативу є, зокрема, користування гаражем виключно для зберігання транспортного засобу; у випадку використання гаража за нецільовим призначенням закріплений обов`язок отримати дозвіл у правління кооперативу.

Згідно з положеннями пунктів 12.1 та 12.2 Статуту пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Кооператив придбає земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України (пункти 13.1-13.2 Статуту).

Відповідно до пунктів 17.1-17.3 Статуту кооператив відповідає за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном. Порядок покриття завданих кооперативом збитків визначається його статутом. Члени кооперативу відповідають за зобов`язаннями кооперативу в межах внесеного паю, якщо інше не передбачено статутом кооперативу або законом. Кооператив не несе відповідальності за зобов`язаннями своїх членів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, відповідні земельні ділянки були надані у постійне користування членам кооперативу для будівництва гаражів згідно затвердженого кооперативом проекту, які зобов`язані користуватися гаражами виключно для зберігання транспортних засобів.

Окрім того, як встановлено судами попередніх інстанцій з акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18 серпня 2016 року, в останньому зафіксовані порушення, що стосуються проведення будівельних робіт з будівництва двоповерхової станції технічного обслуговування автомобілів на два машиномісця, орієнтовними розмірами в плані 8x13 м, завершених будівельних робіт з будівництва капітальних гаражів за номерами: А2, А6 (двоповерховий), А17, А19 (двоповерховий), А20, А25, Б34, А34, А45, Б54а (двоповерховий), Б546 (двоповерховий), А54а, А54б, А56 (двоповерховий), А57 (двоповерховий), А58 (двоповерховий), A59, А60 (двоповерховий), А73 (двоповерховий), А74 (двоповерховий), А75 (двоповерховий), А76 (двоповерховий), Б85в, А90, А95 (двоповерховий), А119, А125 (двоповерховий), А126 (двоповерховий), А127, А144, А163 (двоповерховий), А164 (двоповерховий), А165, А166, А177 (двоповерховий), А178 (двоповерховий), А179 (двоповерховий), Б181, А190 (двоповерховий), А227 (двоповерховий), А234, А235 (двоповерховий), В241, В217, В216, В209, Г191, Г166, Г165, Г133, Г130, В123, В118 (двоповерховий), Г97, Г85 (двоповерховий), Г84г, Г69, В54а (двоповерховий), В54б (двоповерховий), Г55, Г55а, В47, В48, В40, Г37, Г38, Г32 (двоповерховий), Г22, Г23, В9, з будівництва магазину продовольчих товарів «Гастроном» орієнтовними розмірами в плані 7x9 м з влаштуванням фундаменту, здійснення будівельних робіт з будівництва капітальних гаражів за номерами: А13 (двоповерховий), А149а, А198 (двоповерховий), А239 (двоповерховий), Г224, влаштування фундаменту під гараж А78, а також здійснення будівельних робіт з будівництва будівель, які не відповідають цільовому призначенню вказаної земельної ділянки за номерами місць розташування гаражів А149а, Г224.

При цьому із наявної в матеріалах справи довідки ОК «ГБТ «Роднічок» вих.№10 від 24 листопада 2016 року судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 5 серпня 2016 року на обліку у позивача знаходилось 1000 членів товариства.

Також судами попередніх інстанцій з`ясовано та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що земельні ділянки під гаражами, на яких велись та були завершені будівельні роботи з капітального будівництва, передані у постійне користування окремим членам кооперативу, зокрема, у матеріалах справи міститься список тих членів ОК «ГБТ «Роднічок», які перебудували свої гаражі, номери яких зафіксовані в акті перевірки від 18 серпня 2016 року та постанові № 3-2908/1-10/10-33/2908/06/01 від 29 серпня 2016 року, а також копії ордерів на заняття земельних ділянок та списки осіб, які на початку були прийняті в члени кооперативу.

На цій підставі суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що ОК «ГБТ «Роднічок» не є суб`єктом містобудівної діяльності, позаяк не може бути притягнутий до відповідальності за Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Судами попередніх інстанцій також прийнято до уваги такі обставини справи, встановлені під судового розгляду справи та підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.

Рішенням 44 сесії VІ скликання Боярської міської ради від 10 квітня 2014 року № 44/2004 позивачу попередньо погоджено місце розташування 5-ти тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на власній земельній ділянці відповідно до державного акта на право постійного користування землею серія І-КВ від 12 січня 2001 року № 000261 за адресою: АДРЕСА_2 , термін дії рішення 1 рік.

1 липня 2014 року між ОК «ГБТ «Роднічок» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого сторони зобов`язалися шляхом об`єднання майна та зусиль спільно діяти для досягнення наступних спільних господарських цілей: організації торгівельного обслуговування членів ОК «ГБТ «Роднічок».

Пунктом 4 наведеного договору передбачено, що ФОП ОСОБА_1 за даним договором зобов`язується: вжити заходів щодо підготовки необхідних документів для встановлення павільйонів; встановити павільйони, що належать ФОП ОСОБА_1 ; організувати в них торгівельне обслуговування, за рахунок власних коштів та ресурсів; надавати ОК «ГБТ «Роднічок» інформацію про хід виконання спільного проекту.

Термін дії договору з моменту підписання - 10 років (пункт 10.1 договору).

Тобто за умовами наведеного договору саме ФОП ОСОБА_1 була зобов`язана підготувати документи для встановлення павільйонів, встановити павільйони та їх експлуатувати.

11 лютого 2015 року відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації був виданий паспорт прив`язки тимчасової споруди чотирьох зблокованих торгівельних павільйонів в АДРЕСА_2 , замовником якого є ФОП ОСОБА_1 , об`єкт № 43-14, реєстраційний № 44, який був чинним до 11 лютого 2017 року.

З наведеного судами попередніх інстанцій встановлено, що саме ФОП ОСОБА_1 є замовником та виконавцем встановлення павільйонів для торгівельного обслуговування ОК «ГБТ «Роднічок».

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_2 проводились окремими фізичними особами - членами кооперативу, у користуванні яких знаходяться відповідні земельні ділянки для будівництва гаражів, а тому обґрунтованими є висновки судів, що саме ці особи є замовниками будівництва.

Окрім того, судами попередніх інстанцій на підставі наявної у матеріалах справи копії банківських виписок по рахунку ОК «ГБТ «Роднічок» за період з 2014 року по 2017 рік також встановлено відсутність руху коштів на рахунку, який пов`язаний із оплатою будівельних або підготовчих робіт, що, зокрема, підтверджує, що кооператив не виявляв наміру здійснювати будівництво.

Враховуючи, що позивач не виконував будівельних робіт на земельній ділянці в АДРЕСА_2 , не був замовником та/або підрядником будівництва у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не експлуатує відповідні споруди без введення в експлуатацію, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що ОК «ГБТ «Роднічок» не є суб`єктом містобудівної діяльності, та відповідно суб`єктом відповідальності за Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Оскільки колегія суддів не вбачає неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду цієї справи та прийнятті рішень, то відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає такі рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, у пункті 80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy), заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands) заява № 16034/90, пункт 59).

Також у пункті 71 рішення у справі «Пелекі проти Греції» (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки суд касаційної інстанції залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то у силу статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: В.М. Бевзенко

Н.В. Коваленко