Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 22.03.2018 року у справі №820/1771/17 Ухвала КАС ВП від 22.03.2018 року у справі №820/17...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.04.2018 року у справі №820/1771/17
Ухвала КАС ВП від 22.03.2018 року у справі №820/1771/17

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2018 року

Київ

справа №820/1771/17

касаційне провадження №К/9901/45978/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ДПІ) на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 (суддя - Шляхова О.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді - Любчич Л.В., Жигилій С.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Фінпром.Інвест» (далі - Товариство) до Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до ДПІ, у якому просило зобов'язати відповідача вчинити дії по збільшенню суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 Податкового кодексу України, на суму від'ємного значення, яке включається до складу податкового кредиту, у розмірі 1675487,00 грн.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 31.05.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017, адміністративний позов задовольнив.

07.12.2017 ДПІ звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, обґрунтувавши її тим, що згідно положень податкового законодавства система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні Державної фіскальної служби України, а відтак саме на Державну фіскальну службу України покладається обов'язок щодо автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму непогашеного від'ємного значення податку на додану вартість.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 14.12.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018, відмовив у задоволенні заяви ДПІ про заміну сторони виконавчого провадження.

Рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви ДПІ обґрунтовані тим, що сторона виконавчого провадження може бути замінена виключно правонаступником. Державна фіскальна служба України не є правонаступником Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, а є її центральним органом.

ДПІ подала до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018, ухваливши нове рішення про задоволення заяви ДПІ про заміну сторони виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи невідповідність ухвалених у справі судових рішень нормам матеріального та процесуального права, ДПІ посилається на те, що зміна законодавчого регулювання в частині електронного адміністрування податку на додану вартість та покладення на Державну фіскальну службу України обов'язку щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування показників податку на додану вартість має бути визнана аналогом інституту процесуального правонаступництва.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.04.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.04.2018 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи та призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 24.04.2018.

Позивач своє процесуальне право на подання відзиву на касаційну скаргу не реалізував.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви ДПІ про заміну сторони виконавчого провадження, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно частин 1 та 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Частиною першої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, обов'язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб'єктом.

Відповідно частини першої статті 104 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Отже, стосовно юридичних осіб правонаступництво допускається у випадку їх злиття, приєднання, поділу та перетворення.

Частиною першою статті 106 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Натомість, як правильно встановлено судами попередніх інстанційДПІ не надано жодних доказів в підтвердження того, що Державна фіскальна служба України є її правонаступником внаслідок здійсненого злиття, приєднання, поділу або перетворення.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження.

Наведені скаржником обставини щодо зміни законодавчого регулювання щодо осіб, відповідальних за здійснення електронного адміністрування податку на додану вартість, також не є такими правовими підставами.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати