Історія справи

Постанова КАС ВП від 07.01.2026 року у справі №440/16512/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 року

м. Київ

справа №440/16512/23

провадження № К/990/48063/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.

розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції справу

за позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про визнання протиправною та скасування вимоги, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, ухваленого у складі головуючого судді Чеснокової А. О., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Мельнікової Л. В., суддів: Бегунца А. О., Русанової В. Б.

І. Суть спору

1. У листопаді 2023 року Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (далі - Аварійно-рятувальний загін) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3 та 4 вимоги Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області № 152107-14/883-2023 від 02 жовтня 2023 року.

2. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що посадовими особами Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Аварійно-рятувального загону за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2023 року, за результатами якої складено акт від 15 вересня 2023 року № 152104-24/03 та, як наслідок, вимогу про усунення виявлених порушень від 02 жовтня 2023 року № 152107-14/883-2023, яка містить в собі чотири пункти, три з яких позивач оскаржує.

Щодо пункту 2 вимоги, зазначає, що 27 червня 2023 року близько 15:50 російська ракета X-22 влучила у торговельний центр «АМСТОР» в м. Кременчук Полтавської області, який охопила сильна пожежа.

Стверджує, що при проведенні ревізії відповідачем не враховано норми чинного законодавства, оскільки позивач не є головним розпорядником бюджетних коштів, або суб`єктом звітування в порядку, визначеному пунктом 2 розпоряджень Кабінету Міністрів України №№ 341-р, 442-р, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 175, а являється лише отримувачем коштів від відповідного виконавця бюджетної програми.

Позивач зазначає, що у липні 2022 року за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету відповідно до наказу начальника Аварійно-рятувального загону від 27 липня 2022 року № 119 ос «Про заохочення», за участь у гасінні пожеж аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах в районах ведення бойових дій, на територіях, зазнали обстрілів, окремих працівників Аварійно-рятувального загону нагороджено додатковою грошовою премією в розмірі 37 500,00 та 18 750,00 гривень кожному, на загальну суму 656 250,00 гривень, яку виплачено в повному обсязі у розмірах визначених у наказі.

Стверджує, що жодних порушень позивачем в цій частині не допущено.

Щодо пункту 3 вимоги зазначає, що з 01 січня 2021 року по 31 травня 2023 позивачем здійснено відрахування коштів Первинній профспілковій організації державної спеціалізованої протифонтанної служби «Спеціальна воєнізована Аварійно-рятувальна частина» МНС України профспілки працівників геології, геодезії та картографії України на культурно-масову і фізкультурну роботу, у 2022 за КПКВ 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» в сумі 110 000,00 гривень та за 5 місяців 2023 за КПКВ 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» в сумі 50 000,00 гривень.

Зазначає, що з 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 ( із змінами) в Україні введено воєнний стан. У відповідності до частини другої статті 14 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану призупиняється дія статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідні норми колективних договорів.

Вказує, що дійсно на період дії воєнного стану роботодавці не зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу, але при цьому законодавством не заборонено проводити такі відрахування у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості.

На думку позивача, оскаржувана вимога як індивідуально-правовий акт, який в силу закону обов`язковий до виконання підконтрольною установою, винесена відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Щодо пункту 4 вимоги позивач наголошує, що цей пункт є похідним від попередніх вимог та вказує на те, що в цілому вимога негативно впливає на позивача, яким приймаються/здійснюються усі рішення та дії виключно в рамках дотримання законодавства. Крім того, пункт 4 вимоги спрямований на притягнення до відповідальності працівників позивача, які були відповідальні за той чи інший напрям роботи, незважаючи на те, що будь-які порушення останніми допущені не були.

Вважаючи вимогу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області № 152107-14/883-2023 від 02 жовтня 2023 року в частині пунктів 2, 3, 4 протиправною та такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, Аварійно-рятувальний загін звернулось до суду з цим позовом.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Відповідно до пункту 3.2.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2023 року Південним офісом Держаудитслужби у Херсонській області проведена планова виїзна ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Аварійно-рятувального загону за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2023 року, за результатами якої сформовано акт № 15 21 04-24/03 від 15 вересня 2023 року, який підписано об`єктом контролю із запереченнями.

4. Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області склало висновки на заперечення до акту ревізії, надані листом № 152105-14/872-2023 від 29 вересня 2023 року. Згідно з цими висновками заперечення Аварійно-рятувального загону відхилені.

5. На підставі зазначеного акта відповідачем винесена спірна вимога № 152107-14/883-2023 від 02 жовтня 2023 року, якою передбачено:

пункт 2 - з урахуванням норм пункту 32 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 415, провести роботу щодо відшкодування заподіяних втрат коштів резервного фонду державного бюджету внаслідок їх використання не у відповідності з напрямами використання визначених розпорядженнями Кабінету Міністрів України (виплати додаткової премії працівникам Аварійнорятувального загону, які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій) на суму 846375,00 грн шляхом повернення їх до відповідного бюджету;

пункт 3 - відповідно до норм статей 20 224-226 Господарського кодексу України 22 Цивільного кодексу України забезпечити відшкодування безпідставно відрахованих коштів Первинній профспілковій організації державної спеціалізованої протифонтанної служби "Спеціальна воєнізована Аварійно-рятувальна частина" МНС України профспілки працівників геології, геодезії, та картографії України на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу на загальну суму 160000,00 грн. У разі неможливості забезпечення відшкодування у вищевказаному порядку, розглянути питання щодо відшкодування безпідставно відрахованих коштів з винної особи відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України;

пункт 4 - проаналізувати матеріали ревізії та розглянути питання про притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності осіб, що допустили порушення.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

6. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, позов задоволено.

6.1. Визнано протиправними та скасовано пункти 2, 3 та 4 вимоги Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області № 152107-14/883-2023 від 02 жовтня 2023 року.

7. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що преміюванню підлягали працівники, залучені до проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт у м. Кременчуці Полтавської області у зв`язку з ліквідацією наслідків ворожого обстрілу торгового центру «АМСТОР» у м. Кременчуці.

Суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що кошти на зазначені цілі до позивача надходили із зазначенням відповідного розпорядження, про що свідчать казначейські виписки, а саме: виписка за 26 липня 2022 року та виписка за 30 серпня 2022 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач правомірно преміював своїх працівників у спірному періоді на загальну суму 846 375,00 грн, а тому висновок відповідача щодо незаконного використання позивачем коштів з резервного фонду на преміювання працівників є необґрунтованим.

Разом з цим суд першої інстанції зазначив, що у грудні 2022 року та травні 2023 року позивачем за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету, отриманих як плата за послуги за КПКВ 1006280 "Забезпечення діяльності сил цивільного захисту" та КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" проведено відрахування на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу первинній профспілковій організації ДСПС "СВАРЧ" МНС України профспілки працівників геології, геодезії, та картографії України на суму 160000,00 гривень. Обсяги зазначених видатків враховано при плануванні та затверджено Головним управлінням ДСНС України у Полтавській області у кошторисах (з урахуванням внесених змін) на відповідні роки по спеціальному фонду державного бюджету по КПКВ 1006280, по КЕКВ 2800.

Як встановлено судом першої інстанції, метою проведеного Аварійно-рятувальним загоном відрахування слугувала потреба забезпечення додатковим харчуванням особового складу групи піротехнічних робіт, які проводять роботи з розмінування та ліквідації наслідків ракетно-бомбових ударів на деокупованих територіях України, про що свідчать відповідні звернення Голови первинної профспілкової організації ДСПС "СВАРЧ" від 24 грудня 2022 року та від 04 травня 2022 року до начальника Аварійно-рятувального загону.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ні пункт 2 статті 14 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", про порушення якого стверджував відповідач, ні стаття 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", не містять прямої заборони на вчинення відрахування на користь профспілкової організації, а тому твердження контролюючого органу про порушення Аварійно-рятувальним загоном законодавства внаслідок відрахування профспілці коштів у сумі 160000,00 грн не відповідає змісту закону, суперечить встановленим судом фактичним обставинам справи та є необґрунтованим.

8. Зазначена позиція підтримана Другим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

9. Представник Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Так, автор касаційної скарги покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 24 Бюджетного кодексу України, абзацу 5 підпункту 1 пункту 2 Тимчасового порядку виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 175, абзацу 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 341-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету», абзацу 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження КМУ від 03 червня 2022 року № 442-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету»; пункту 2 статті 14 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136, статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV (у період призупинення дії) у подібних правовідносинах з урахуванням обставин справи.

10. Верховний Суд ухвалою від 26 грудня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

11. Представник позивача подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

12. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Головні завдання, функції та правові основи діяльності органів державного фінансового контролю визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII), Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43) та Бюджетним кодексом України.

15. Так, згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у підконтрольних установах, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

16. Процедуру проведення ревізій та реалізації їх результатів визначено статтею 11 Закону № 2939-XII та Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550).

17. Відповідно до пункту 1 Положення 43 Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

18. Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

19. Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

20. Пунктом 2 Порядку № 550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

21. Приписами частин першої, п`ятої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обумовлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

22. За приписами частини першої статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

23. В силу пункту 6 Положення № 43 Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

24. Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

25. У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

26. Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

27. Відповідно до частини першої статті 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

28. Згідно з частиною п`ятою статті 13 Бюджетного кодексу України розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

29. Приписами частини першої статті 24 Бюджетного кодексу України визначено, що резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

30. Такими видатками є видатки на виплату додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу ДСНС, яка установлена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» на період дії воєнного стану.

31. Абзацом 1 частини другої статті 24 Бюджетного кодексу України встановлено, що рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно КМУ, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування.

32. Порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану у період з 02 березня 2022 року по 07 січня 2023 року регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 175 (далі - Постанова № 175).

33. Підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 175 «Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану» установлено, що в умовах воєнного стану виділення коштів з резервного фонду бюджету здійснюється за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, у якому визначаються:

головний розпорядник бюджетних коштів, якому виділяються кошти з резервного фонду бюджету;

напрям використання коштів з резервного фонду бюджету;

обсяг коштів, що виділяються з резервного фонду бюджету;

код програмної класифікації видатків та кредитування бюджету відповідно до напряму використання коштів резервного фонду бюджету та інші умови (щодо виділення, використання, ведення обліку, звітності) у разі необхідності.

Структура кодування програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету для бюджетних програм, видатки або кредитування за якими здійснюються за рахунок резервного фонду, для яких п`ятим знаком визначається цифра 7, може не застосовуватися.

34. Так, розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 341-р та № 442-р ДСНС за КПКВ 1006280 виділено додаткове фінансування для здійснення виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу цивільного захисту та оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів.

35. Згідно з абзацом 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 341-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» Державній службі з надзвичайних ситуацій за програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» виділено 1293908,4 тис. грн, з них 1173908,4 тис. грн для здійснення виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу цивільного захисту та оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів; 120000.00 тис. грн для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу цивільного захисту.

36. Відповідно до абзацу 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 червня 2022 року № 442-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» Державній службі з надзвичайних ситуацій за програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» виділено 2483073,5 тис. грн, з них 2208531,5 тис. грн для здійснення виплати додаткової винагороди та грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу цивільного захисту, а також оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів; 274542,00 тис. грн для матеріально-технічного забезпечення.

37. Приписами статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" обумовлено, що роботодавці зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.

38. Частиною другою статті 14 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" передбачено, що на період дії воєнного стану призупиняється дія статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та відповідні норми колективних договорів.

VI. Позиція Верховного Суду

39. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

40. Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а тому наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

41. Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.

42. За приписами статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. У пункті 1 резолютивної частини Рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України висловив позицію, що «конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом».

43. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року по справі № 818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

44. Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

45. У постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.

46. Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

47. Отже, з метою дотримання завдань і основних засад адміністративного судочинства суди, які розглядали справу і наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, об`єктивно мали право перевірити обґрунтованість доводів позивача щодо дотримання органом фінансового контролю законності при прийнятті спірної вимоги, а також обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо того, чи породжує спірна вимога права і обов`язки позивача.

48. У справі, що розглядається, за результатами проведеної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Аварійно-рятувального загону за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2023 року складено акт від 15 вересня 2023 року № 152104-24/03 та, як наслідок, вимогу щодо усунення виявлених порушень від 02 жовтня 2023 року № 152107-14/883-2023, яка містить в собі чотири пункти, три з яких позивач оскаржує.

49. Щодо спірного пункту 2 вказаної вимоги, то з урахуванням норм пункту 32 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 415 від позивача вимагається провести роботу щодо відшкодування заподіяних втрат коштів резервного фонду державного бюджету внаслідок їх використання не у відповідності з напрямами використання визначених розпорядженнями Кабінету Міністрів України (виплати додаткової премії працівникам Аварійно-рятувального загону, які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій) на суму 846 375,00 грн шляхом повернення їх до відповідного бюджету.

50. Отже, у справі, що розглядається, окремі категорії працівників Аварійно-рятувального загону, які зазначені у наказах ГУ ДСНС у Полтавській області від 27 липня 2022 року № 119ос та від 01 вересня 2022 року № 136ос отримали грошові премії з урахуванням погодження Державної служби України з надзвичайних ситуацій "Про заохочення працівників".

При цьому видатки на утримання Аварійно-рятувального загону, у тому числі на заробітну плату, здійснювалися за бюджетною програмою Державного бюджету України 1006280 "Забезпечення діяльності служб цивільного захисту", що підтверджується довідками про зміни до кошторису на 2022 рік, затвердженими начальником Аварійно-рятувального загону, розрахунками до довідок про зміни до кошторису на 2022 рік.

51. Варто зазначити, що Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області є за своїм статусом юридичною особою та є підрозділом територіального підпорядкування зі статусом державної аварійно-рятувальної служби, який утворено з метою запобігання, реагування та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного й природного характеру та окремих їх наслідків, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, тощо. Аварійно-рятувальний загін належить до сфери управління ДСНС України та підпорядковано Головному управлінню ДСНС України у Полтавській області. Аварійно-рятувальний загін має самостійний баланс, реєстраційні рахунки у банківських установах Державної казначейської служби України, рахунки в установах банків України, печатку; є бюджетної установою та утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, має право укладати договори та угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, бути позивачем та відповідачем, несе відповідальність за своїми зобов`язаннями.

52. Так, Аварійно-рятувальним загоном проводились аварійно-рятувальні роботи під час пожежі у торгівельному центрі "Амстор" у м. Кременчук Полтавської області після влучання російської ракети Х-22 27 червня 2022 року у зв`язку із чим позивачем направлялись подання до ДСНС України про заохочення цивільних працівників: додаткове преміювання тих працівників, які були залучені до відповідних робіт. ДСНС України це подання було погоджено та листами у липні й у серпні 2022 року ДСНС України було вказано на здійснення преміювання за рахунок резервного фонду державного бюджету.

Наведене свідчить, що у липні та серпні 2022 року виплати додаткових грошових премій окремим категоріям працівників Аварійно-рятувального загону на загальну суму 846 375,00 грн здійснювались за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, виділених згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 341-р та від 03 червня 2022 року № 442-р.

53. Аналізуючи приписи статті 24 Бюджетного кодексу України, абзацу 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 341-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» та абзацу 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 червня 2022 року № 442-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» у зіставленні з обставинами цієї справи, варто вказати на таке.

Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету.

У період перевірки порядок використання коштів з резервного фонду визначався Постановою № 175.

Отже, напрями використання коштів з резервного фонду Державного бюджету України визначались у відповідному рішенні Кабінету Міністрів України.

Так згідно з абзацом 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 341-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» Державній службі з надзвичайних ситуацій за програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» виділено 1293908,4 тис. грн, з них 1173908,4 тис. грн для здійснення виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу цивільного захисту та оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів; 120000.00 тис. грн для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу цивільного захисту.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 червня 2022 року № 442-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» Державній службі з надзвичайних ситуацій за програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» виділено 2483073,5 тис. грн, з них 2208531,5 тис. грн для здійснення виплати додаткової винагороди та грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу цивільного захисту, а також оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів; 274542,00 тис. грн для матеріально-технічного забезпечення.

54. Наведене свідчить, що одним з напрямів використання коштів з резервного фонду Державного бюджету України розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 341-р та № 442-р за бюджетною програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» визначено здійснення оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів.

Отже, оплата праці за рахунок коштів з резервного фонду Державного бюджету України відповідно до вказаних розпоряджень Кабінету Міністрів України могла бути проведена працівникам, оплата праці яких здійснюється за бюджетною програмою 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту», за умови, що ці працівники:

1) працювали у період, за який здійснюється виплата заробітної плати, в районах ведення бойових дій;

2) вони залучались до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів.

55. Таким чином, кошти виділялися для здійснення виплати додаткової винагороди та грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу цивільного захисту, а також оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів та для матеріально-технічного забезпечення.

При цьому Кодексом цивільного захисту України визначено, що «аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист населення, уникнення руйнувань і матеріальних збитків, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників». Будь-які інші види робіт, які відносяться до аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт Кодексом цивільного захисту України не визначені.

56. Наказом Міністерства фінансів України від 14 грудня 2001 року № 574 затверджено Інструкцію про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі.

Головним розпорядником бюджетної програми 1006280 у 2021-2022 роках визначено Міністерство внутрішніх справ України. Відповідальний виконавець визначається головним розпорядником за погодженням з Мінфіном.

Відповідальним виконавцем бюджетної програми 1006280 у 2021-2022 роках визначено Державну службу України з надзвичайних ситуацій. ДСНС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу у період дії воєнного стану (надіслані Головному управлінню ДСНС України листом від 22.03.2022 № 021-01-одппу) додаткова винагорода виплачується тим особам, які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових лій у період здійснення зазначених заходів (далі - заходи). Також пунктом 8 Методичних рекомендацій зазначено: такими, що забезпечують здійснення заходів, вважаються особи, які беруть участь в гасінні пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, знешкодженні вибухонебезпечних предметів, відновлювальних роботах, доставці гуманітарних вантажів, проведенні евакуації населення з окупованих населених пунктів/територій (у тому числі супроводженні евакуаційних колон зеленими коридорами), життєзабезпеченні постраждалого населення (підвозі продуктів харчування, питної та технічної води, функціонуванні пунктів обігріву та пунктів життєзабезпечення), забезпеченні аварійним електроживленням об`єктів соціальної сфери та критичної інфраструктури (далі аварійно-рятувальні заходи), перебуваючи при цьому безпосередньо в районах ведення бойових дій.

Відповідно до наданих для ревізії документів судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом квітня-жовтня 2022 року до Головного управління щомісячно надходили листи від Державної служби України з надзвичайних ситуацій про надання пропозицій щодо додаткового преміювання працівників, які виконували обов`язки в районах ведення бойових дій, а також на територіях, які зазнали обстрілів, а саме:

які брали участь у гасінні пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, доставці гуманітарних вантажів, проведенні евакуації населення з окупованих населених пунктів/територій (у тому числі супроводженні евакуаційних колон зеленими коридорами), життєзабезпеченні постраждалого населення (підвозі продуктів харчування, питної та технічної води, функціонуванні пунктів обігріву та пунктів життєзабезпечення), забезпеченні аварійним електроживленням об`єктів соціальної сфери та критичної інфраструктури - у розмірі до 37 500,00 грн. (за березень - 30 000,00 гривень);

які забезпечують діяльність підрозділів залежно від обсягу виконаних робіт, навантаження, відповідальності тощо - у розмірі, що не перевищує 18 750 грн. (за березень - 15 000,00 гривень).

На виконання вказаних листів Головним управлінням до Державної служби України з надзвичайних ситуацій щомісячно з метою отримання дозволу на додаткове преміювання цивільних працівників направлялися списки працівників.

57. Варто зазначити, що на момент виникнення спірних правовідносин райони ведення бойових дій визначалися наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, у яких місто Кременчук Полтавської області не входило до районів, на яких велися бойові дії.

В подальшому діяв наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Відповідно до цього Переліку місто Кременчук Полтавської області також не входить до районів, на яких ведуться (велися) бойові дії.

58. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 07 липня 2022 року та 09 серпня 2022 року Аварійно-рятувальним загоном подавались до ДСНС України списки з метою заохочення працівників (20 осіб та 2 особи відповідно), залучених до проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт у м. Кременчуці Полтавської області у зв`язку з ліквідацією наслідків ворожого обстрілу торгового центру «АМСТОР» у м. Кременчуці.

При цьому вказані у поданнях особи, обіймають посади, зокрема рятувальника, машиніста крана автомобільного, начальника групи спеціальних рятувальних робіт, які відповідають тим особам, які залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів. (т.2 а.с. 180-187, 194-195).

59. З наведеного висновується, що кошти з резервного фонду державного бюджету мали особливе призначення, мету та ціль, виділялися виключно для виплати додаткової винагороди та грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу цивільного захисту, а також оплати праці окремим категоріям працівників, які саме в районах ведення бойових дій безпосередньо залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів, а не для працівників, які хоча й виконували обов`язки/забезпечували діяльність підрозділу, проте залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в районі невіднесених до ведення бойових дій.

60. Отже, виплата додаткової премії працівникам ГУ ДСНС в Полтавській області, які залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах невіднесених до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, дає підстави для висновку про порушення порядку використання коштів згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 341-р та № 442-р.

61. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовної вимоги в частині пункту 2, вимоги Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області № 152107-14/883-2023 від 02 жовтня 2023 року.

62. Щодо спірного пункту 3 вказаної вимоги, то відповідно до норм статей 20 224-226 Господарського кодексу України, статті 22 Цивільного кодексу України від позивача вимагається забезпечити відшкодування безпідставно відрахованих коштів Первинній профспілковій організації державної спеціалізованої протифонтанної служби "Спеціальна воєнізована Аварійно-рятувальна частина" МНС України профспілки працівників геології, геодезії, та картографії України на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу на загальну суму 160 000,00 грн. У разі неможливості забезпечення відшкодування у вищевказаному порядку, розглянути питання щодо відшкодування безпідставно відрахованих коштів з винної особи відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України.

До такого висновку контролюючий орган дійшов з огляду на порушення позивачем частини другої статті 14 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», про що зазначено в акті ревізії.

63. Так, відповідно до пункту 8.1.5. розділу 8 «Гарантії діяльності профспілкового комітету» колективного договору Аварійно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Полтавській області на 2022-2024 визначено обов`язок керівництва загону щомісячно перераховувати на рахунок профспілкової організації кошти на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірі від 2% до 4 % суми фонду оплати праці, в залежності від фінансової можливості.

Така норма кореспондується з приписами статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", згідно з якою роботодавці зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.

Загальновідомо, що з 24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 (із змінами) в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжується та діє й наразі.

Частиною другою статті 14 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" передбачено, що на період дії воєнного стану призупиняється дія статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та відповідні норми колективних договорів.

64. Своєю чергою джерелами фінансування Аварійно-рятувального загону є: асигнування Державного бюджету України; кошти місцевих бюджетів на використання окремих програм; кошти, одержані в установленому порядку від плати за постійне обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі, надані платні послуги, виконані роботи; кошти, отримані за рахунок добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб; інші джерела, не заборонені чинним законодавством.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 15 Бюджетного кодексу України джерелами формування «Спеціального фонду» Аварійно-рятувального загону є інші надходження, визначені законом про Державний бюджет України.

Однією зі складових забезпечення постійної готовності особового складу та працівників до оперативного реагування та ліквідації надзвичайних ситуацій являється морально-психологічний, соціальний та правовий захист.

65. Як установлено судами попередніх інстанцій, 24 грудня 2022 року та 04 травня 2023 року первинна профспілкова організація Державної спеціалізованої протифонтанної служби «Спеціальна воєнізована Аварійно-рятувальна частина» звернулась до Аварійно-рятувального загону з проханням відрахувати кошти на рахунок профспілкової організації для забезпечення додатковим харчуванням особового складу групи піротехнічних робіт, які проводять роботи з розмінування та ліквідації наслідків ракетно-бомбових ударів на деокупованих територіях України, зауваживши, що додаткове харчування потрібне для підтримання їх фізичного, морального та ділового стану під час відрядження. (т.2 а.с. 198-199)

66. Таким чином, у грудні 2022 року та у травні 2023 року Аварійно-рятувальним загоном за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету, отриманих як плата за послуги за КПКВ 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» та КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» проведено відрахування на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу первинній профспілковій організації ДСПС «СВАРЧ» МНС України профспілки працівників геології, геодезії, та картографії України на суму 160 000,00 гривень. Обсяги зазначених видатків враховано при плануванні та затверджено ГУ ДСНС України у Полтавській області у кошторисах (з урахуванням внесених змін) на відповідні роки по спеціальному фонду державного бюджету по КПКВ 1006280, по КЕКВ 2800.

67. З наведеного висновується, що метою проведеного позивачем відрахування слугувала потреба забезпечення додатковим харчуванням особового складу групи піротехнічних робіт, які проводять роботи з розмінування та ліквідації наслідків ракетно-бомбових ударів на деокупованих територіях України.

Отже, фактично відрахування коштів на користь профспілкової організації позивачем здійснено двічі: у грудні 2022 року та у травні 2023 року на підставі листів первинної профспілкової організації ДСПС «СВАРЧ», вмотивованих потребою забезпечення додатковим харчування особового складу групи піротехнічних робіт, які проводять роботи з розмінування та ліквідації наслідків ракетно-бомбових ударів на деокупованих територіях України. Додаткове харчування особового складу потрібне для підтримання їх фізичного, морального та ділового стану під час відрядження.

Варто зауважити, що ревізією не встановлено здійснення позивачем обов`язкових відрахувань на користь профспілки у нормативі, встановленому статтею 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Водночас призупинення дії вказаної норми згідно з частиною другою статті 14 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» фактично призупиняє обов`язок, а не право щодо відрахування роботодавцями коштів на користь первинних профспілкових організацій на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу.

Таким чином, доводи контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог законодавства внаслідок відрахування коштів профспілці не відповідає змісту закону, суперечить встановленим судами фактичним обставинам справи та є необґрунтованим.

Варто також додатково вказати на мету здійсненого позивачем відрахування, адже кошти у сумі 160 000,00 грн спрямовано на забезпечення додатковим харчуванням особового складу групи піротехнічних робіт, які проводять роботи з розмінування та ліквідації наслідків ракетно-бомбових ударів саме на деокупованих територіях України, про йдеться у листах профспілкової організації, які й слугували підставою для відрахувань.

Очевидно, що в умовах триваючого воєнного стану забезпечення харчування працівників цивільного захисту, які проводять роботи з розмінування та ліквідації наслідків ракетно-бомбових ударів, є одним з пріоритетних завдань держави. Діяльність таких працівників цивільного захисту має наслідком врятування життів людей, ліквідацію воєнних небезпек, збереження майна, тощо.

68. Підсумовуючи, варто констатувати відсутність у діях позивача порушень законодавства в частині відрахування коштів для забезпечення додатковим харчуванням особового складу групи піротехнічних робіт, які проводять роботи з розмінування та ліквідації наслідків ракетно-бомбових ударів на деокупованих територіях України, тобто в частині пункту 3 вимоги Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області № 152107-14/883-2023 від 02 жовтня 2023 року, оскільки таке порушення спростовано зібраними у справі доказами та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами.

69. Водночас пункт 4 вимоги контролюючого органу, яким зобов`язано позивача проаналізувати матеріали ревізії та розглянути питання про притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності осіб, що допустили порушення, є похідною позовною вимогою. Оскільки пункт 2 вимоги контролюючого органу є правомірним, тому пункт 4 вимоги, який полягає в аналізі матеріалів ревізії та розгляді питання щодо притягнення винних осіб, є обґрунтованим.

70. За такого правового врегулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у частині пунктів 2 та 4 вимоги Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області № 152107-14/883-2023 від 02 жовтня 2023 року з огляду на їхню правомірність.

71. Враховуючи приписи статті 242 КАС України, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

72. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

73. З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 КАС України, Верховний Суд вважає необхідним їхні судові рішення скасувати в частині пунктів 2 та 4 вимоги Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області № 152107-14/883-2023 від 02 жовтня 2023 року та у цій частині відмовити в позові.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області задовольнити частково.

2. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі № 440/16512/23 скасувати у частині пунктів 2 та 4 вимоги Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області № 152107-14/883-2023 від 02 жовтня 2023 року.

3. Ухвалити у вказаній частині нове рішення у справі № 440/16512/23, яким у задоволенні позовних вимог у частині пунктів 2 та 4 вимоги Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області № 152107-14/883-2023 від 02 жовтня 2023 року - відмовити.

4. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі № 440/16512/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Кашпур

В. Е. Мацедонська