Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КАС ВП від 06.12.2023 року у справі №813/2018/18 Постанова КАС ВП від 06.12.2023 року у справі №813...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа №813/2018/18

адміністративне провадження № К/9901/6015/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2019 (судді - Шевчук С.М., Кухтей Р.В., Нос С.П.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕССЕТ» до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування рішення,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ТОВ «ЕССЕТ» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу №071 від 11.04.2018 у розмірі 111690 грн.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИН СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕССЕТ" зареєстроване як юридична особа 23.04.2007 за №14151020000017316, включене до ЄДРПОУ за номером 35101921, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом Головного управління Держпраці у Львівській області від 16.03.2018 №0473-П інспектору праці - головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів у м. Львові Щербі Н.І. на підставі пп.6 п.5 Порядку за листом ГУПФУ у Львівській області від 28.02.2018 №4163/07-74, в термін з 19.03.2018 по 20.03.2018 наказано провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманим працівником, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці ТзОВ «ЕССЕТ» (місцезнаходження: 79493, м. Львів, вул. В.Стуса, 1б).

Наказом Головного управління Держпраці у Львівській області від 20.03.2018 №0498-П внесено зміни до п. 1 наказу ГУ Держпраці у Львівській області від 16.03.2018 №0473-П в частині продовження термінів, а саме, продовжено термін проведення інспекційного відвідування до 22.03.2018.

У період з 19.03.2018 по 22.03.2018 уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці у Львівській області головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів у м. Львові Щербою Н.Р., службове посвідчення №461, відповідно до ст. 259 КЗпП України, ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.п. 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, проведено інспекційне відвідування з питань додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю у ТзОВ «ЕССЕТ», за результатами якого складено акт №13-01-100/0125 від 22.03.2018.

Згідно з актом перевірки, у зв`язку з недотриманням позивачем норм трудового законодавства з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , Головне управління Держпраці у Львівській області дійшло висновку про порушення ТзОВ «ЕССЕТ» ч. 4 ст. 96 Кодексу законів про працю України, ч. 5 ст. 3, ч. 4 ст. 6 Закону України «Про оплату праці», а саме, при укладенні трудових договорів про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при виконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці заробітна плата вказаним працівникам виплачена з розрахунку нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати, що позивачем не оскаржується та заперечується.

Зазначений акт було направлено на адресу позивача та отримано останнім.

Також відповідачем було винесено припис про усунення виявлених порушень №13-01-100/0125-0079 від 22.03.2018, яким позивачу було надано строк до 29.03.2018 усунути виявлені порушення.

Листом від 28.03.2018 за вих.№28/03/18-1 із додатками позивач проінформував про виконання вимог припису.

30.03.2018 відповідачем винесено рішення про розгляд справи про накладення штрафу на ТзОВ «ЕССЕТ», в якому зазначено, що розгляд зазначеної справи відбудеться за адресою Головного управління Держпраці у Львівській області: 79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8, 11.04.2018 о 14:30 год. Зазначене повідомлення надіслано 03.04.2018 на адресу позивача.

Представник ТзОВ «ЕССЕТ» на розгляд справи не прибув.

Першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Грицак О.О. було розглянуто справу та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженою посадовими особами від 11.04.2018 №071, якою за порушення законодавства про працю, на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, на ТзОВ «Ессет» накладено штраф у розмірі 111690,00 грн.

Вказана постанова була скерована на адресу підприємства рекомендованим листом.

Позивач, не погодившись з правомірністю притягнення до відповідальності на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, звернувся до суду.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що відповідач застосував штрафні санкції за відсутності достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування порушення підприємством законодавства про працю.

Крім того, вказані у приписі вимоги органу контролю ним виконано, а тому встановлення порушення ТзОВ «ЕССЕТ» вимог ч. 4 ст. 96 КЗпП України є помилковим.

Крім того, покликався на те, що справу щодо накладення штрафу відповідач розглянув за його відсутності, оскільки належним чином не повідомив про її розгляд.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виконання позивачем вимог припису не може бути правовою підставою для незастосування до нього фінансової санкції, і не звільняє його від обов`язку понести відповідальність за вчинення порушень законодавства про працю, відповідно до абз.4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Суд дійшов висновку про доведеність порушення позивачем ч. 4 ст. 96 КЗпП України, ч. 5 ст. 3, ч. 4 ст. 6 Закону України «Про оплату праці», що, також підтверджується фактом виконання позивачем припису відповідача щодо усунення виявлених в ході проведеного інспекційного відвідування порушень.

Крім того, суд дійшов висновку про непоширення на спірні правовідносини положень ч. 11 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (наслідки виконання припису).

Суд визнав безпідставними доводи позивача щодо неналежного повідомлення останнього про розгляд справи про накладення штрафу та надіслання оскаржуваної постанови, оскільки в матеріалах справи наявні квитанції про належне скерування виклику та постанови на адресу позивача в межах встановленого строку, визначеного Порядком №509.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо незастосування до спірних правовідносин положень ч. 11 ст. 7 Закону №877-V.

Водночас, апеляційний суд дійшов висновку щодо порушення відповідачем порядку розгляду справи про притягнення позивача до відповідальності, а саме розгляд справи за його відсутності та відсутності у контролюючого органу доказів про обізнаність позивача щодо дати, часу та місця розгляду справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Покликається на те, що ним дотримано положення п. 6 Порядку №509 щодо повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи про накладення штрафу, а саме 03.04.2018 рекомендованим листом (за 8 днів до дати розгляду справи - 11.04.2018) надіслано позивачу виклик на розгляд справи.

На переконання відповідача, в розумінні п. 7 Порядку №509, доказом належного інформування суб`єкта господарювання про розгляд спарви є наявність відповідних документів, які підтверджують скерування на його офіційну адресу виклику на розгляд справи. В свою чергу, обов`язок Держпраці повідомити суб`єкта господарювання про розгляд справи обмежується надісланням рекомендованим листом виклику на розгляд справи. Законодавством не передбачено обов`язку Держпраці вживати заходів, спрямованих на встановлення факту одержання суб`єктом господарювання адресованого їм виклику.

Просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

Враховуючи, що доводи касаційної скарги стосуються висновків суду апеляційної інстанції лише в частині вирішення питання дотримання відповідачем процедури повідомлення позивача про розгляд справи про застосування санкцій, тому в іншій частині висновки суду апеляційної інстанції не переглядаються.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (далі - Порядок №509).

Пунктами 2-8 Порядку №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Питання застосування п. 6 Порядку №509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягається до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення вже було предметом розгляду Верховним Судом.

Зокрема у постановах від 12.06.2019 у справі №813/3415/18, від 30.09.2020 у справі №540/635/19 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«... що положення п. 6 Порядку №509 покладає обов`язок повідомлення особи, яка притягається до відповідальності про час та місце розгляду справи, на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.»

«….саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягається до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

? … ? З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягається до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.»

Подібних висновків дійшов Верховний Суд й у постановах від 22.11.2021 (справа №821/143/17), від 18.11.2021 (справа №813/1770/18), від 10.08.2022 (справа №640/8301/19), від 14.06.2023 (справа №280/3058/19).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, і не заперечується сторонами, повідомлення про розгляд справи 11.04.2018, отримано позивачем лише 05.05.2018. Попередні листи не отримані позивачем з незалежних від нього причин. При цьому ухилення позивача від одержання такого повідомлення судами встановлено не було.

За таких обставин, позивача було позбавлено права на участь у розгляді справи та права на захист своїх прав, а тому суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що в порушення вимог Порядку №509 розгляд відповідачем справи відбувся за відсутності позивача та відсутності даних про його поінформованість про такий розгляд, та ухвалив рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст. 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст