Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року

Київ

справа №820/620/17

адміністративне провадження №К/9901/32887/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року (суддя - Спірідонов М.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (судді: Катунов В.В. (головуючий), Бершов Г.Є., Ральченкро І.М.) у справі №820/620/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель" (далі - позивач, ПАТ "Завод Південкабель") звернулось до суду з позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2017 №0000034000.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на протиправність зменшення суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2016 року, оскільки податковий борг згідно податкових повідомлень-рішень №0000021412 та №0000011412 від 05.01.2017 станом на дату винесення оскаржуваного рішення не був узгодженим, а тому підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування у податкового органу були відсутні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року задоволено адміністративний позов. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.02.2017 №0000034000.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення зважаючи на те, що до податкового боргу відповідачем були віднесені суми податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень №0000021412 та №0000011412 від 05.01.2017, які оскаржені позивачем у судовому порядку, а отже нараховані згідно таких рішень зобов'язання не можуть вважатися узгодженими, а відтак і не можуть бути віднесені до податкового боргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Завод Південкабель».

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2016 року згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 19.01.2017 №61/28-10-50-07-14/00214534, складеного за результатами проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податкові звітності з ПДВ ПАТ "Завод "Південкабель" щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2016 року, яким встановлено, що за підприємством обліковується податковий борг у сумі 27 635,61 грн, а саме: 22 320,70 грн (у т.ч. основний платіж - 12 633,25 грн, штрафна санкція 3 158,31 грн, пеня 6 529,14 грн) за платежем податок на додану вартість; 53 14,46 грн (у т.ч. основний платіж - 3 007,92 грн, штрафна санкція - 751,98 грн, пеня 1 554,56 грн) за платежем додатковий імпортний збір, у зв'язку з чим, відповідно до абз. 4 п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України сума бюджетного відшкодування ПДВ ПАТ "Завод "Південкабель" за листопад 2016 року підлягає зменшенню на суму наявного податкового боргу в розмірі 27 635,16 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000034000, яким ПАТ "Завод "Південкабель" зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2016 року на суму 27 635,16 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, до податкового боргу були віднесені суми податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень №0000021412 та №0000011412 від 05.01.2017, які були оскаржені ПАТ "Завод "Південкабель" до суду 18.01.2017.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо необізнаності відповідача на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення щодо оскарження у судовому порядку рішень контролюючого органу на підставі яких виник податковий борг. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі контролюючим органом не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником не наведено.

8. Позивачем надано заперечення на касаційну скаргу відповідача відповідно до яких просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відсутність у діях позивача протиправного діяння, що призвело до неналежного виконання вимог податкового законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України

9.1 Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

9.2 Пункт 56.18 статті 56

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

9.3 Стаття 200

9.3.1 Пункт 200.1.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

9.3.2. Пункт 200.4

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

9.3.3 Пункт 200.7

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

9.3.4. Пункт 200.10

У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

9.3.5. Пункт 200.12

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. При оскарженні платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу, яким збільшено грошове зобов'язання, таке вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Тому, права та обов'язки платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом, виникають лише після закінчення процедури адміністративного та судового оскарження рішення контролюючого органу про нарахування такого грошового зобов'язання та його узгодження, а тому не є податковим боргом.

При цьому, наведені норми податкового законодавства не містять обмежень щодо врахування від'ємного значення податку на додану вартість попереднього податкового періоду при визначенні об'єкта оподаткування поточного податкового періоду або обов'язку платника податку враховувати при відображенні залишку від'ємного значення у податковій декларації, результати попередніх перевірок за якими прийняті податкові повідомлення-рішення та які на момент перевірки були неузгодженими, оскільки тривала процедура їх судового оскарження.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що нараховані згідно оскаржених рішень зобов'язання не можуть вважатися узгодженими, а відтак і не можуть бути віднесені до податкового боргу.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в акті перевірки, в запереченні на позовну заяву, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

15. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в запереченні на позовну заяву так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

17. У ході розгляду справи платником податків з огляду на приписи процесуального закону, що діяв на момент прийняття оскаржуваних рішень (частина перша статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України) підтверджено належними та допустимими доказами правомірність формування податкового кредиту за реально вчиненими господарськими операціями.

18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 14, 56, 200 Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року у справі №820/620/17 слід залишити без задоволення.

19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року у справі №820/620/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду