Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 вересня 2018 року

Київ

справа №826/2365/16

адміністративне провадження №К/9901/11952/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у письмовому провадженні за наявними матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 червня 2016 року (суддя Мазур А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року (судді Лічевецький І.О., Мельничук В.П., Мацедонська В.Е.) у справі № 826/2365/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної охорони України (далі - УДО України), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії УДО України щодо визначення одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок), у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб; зобов'язати Управління виплатити йому одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту 1 пункту 6 зазначеного Порядку у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 09 червня 2016 року у задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що комісія УДО України при вирішенні питання розміру виплати одноразової грошової допомоги повинна керуватися причинним зв'язком інвалідності, про що зазначається безпосередньо в довідці медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК), а саме: інвалідність особи настала під час виконання обов'язку військової служби або в період проходження військової служби.

Зазначене обумовлене тим, що пунктом 6 Порядку встановлюються різні розміри виплат одноразової грошової допомоги військовослужбовцям (звільненим особам) при настанні інвалідності.

Як зазначалося раніше, позивач звернувся до УДО України із заявою, в якій просив призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням останньому ІІ групи інвалідності.

До заяви позивач додав копію довідки МСЕК АВ № 0079276, з якої убачається, що причиною інвалідності є захворювання, пов'язане з проходженням військової служби.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність протиправності в діях УДО України по визначенню розміру та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги (90 прожиткових мінімумів), передбаченої Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) та підпунктом 2 пункту 6 Порядку, оскільки відповідач визначив розмір одноразової грошової відповідно до встановленої МСЕК причини інвалідності.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 4 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ОСОБА_1 не погодився із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернувся із касаційною скаргою про їх скасування та ухвалення нової постанови про задоволення позову.

Указує на те, що він отримав травму при виконанні обов'язків військової служби, однак не заперечує, що у довідці МСЕК дійсно його інвалідність пов'язана з проходженням військової служби. Зазначає, що суди всупереч нормам процесуального права не взяли до уваги указані ним в апеляційній скарзі показання свідків, про те, що травму хребта він отримав під час занять, які є складовими частинами виконання службових обов'язків військовослужбовця.

УДО України подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що комісія УДО України при вирішенні питання встановлення розміру виплати одноразової грошової допомоги керується причинним зв'язком інвалідності, який підтверджується довідкою МСЕК, а, оскільки, згідно з довідкою МСЕК АВ № 0079276 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з проходженням військової служби, то дії УДО України при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку є правомірними.

У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 19 травня 2014 року Центральна МСЕК № 2 міста Києва встановила ІІ групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з проходженням військової служби (довідка серії АВ № 0079276 від 21 травня 2014 року).

06 листопада 2015 року позивач направив на ім'я начальника УДО України, генерал-полковника ОСОБА_2 заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням з 19 травня 2014 року ІІ групи інвалідності та з урахуванням отриманої травми (компресійний перелом хребта) у період проходження військової служби.

Відповідно до протоколу № 72 засідання комісії з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності, яка була проведена 14 грудня 2015 року, остання дійшла висновку запропонувати начальнику УДО України призначити ветерану військової служби, полковнику у відставці ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (19 травня 2014 року). Зазначено, що виплату одноразової грошової допомоги необхідно здійснити в порядку черговості відповідно до дати подання документів.

Згідно з витягом з наказу начальника УДО України від 22 грудня 2015 року № 753 про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) та інвалідності звільнених з військової служби осіб зобов'язано здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (19 травня 2014 року) в сумі 109 620 грн.

Позивач під час судового розгляду справи вказав, що у грудні 2015 УДО України виплатило йому зазначену вище суму одноразової грошової допомоги .

При цьому зазначив, що відповідач не врахував те, що вказану травму він отримав саме під час служби у 1986 році, що і стало підставою його звернення до суду з даним позовом.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Відмовляючи в задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанції виходили з аналізу положень статті 16 Закону № 2011-XII і Порядку та дійшли висновку, що комісія УДО України при вирішенні питання розміру виплати одноразової грошової допомоги повинна керуватися причинним зв'язком інвалідності, про що зазначається безпосередньо в довідці МСЕК, а саме: інвалідність особи настала під час виконання обов'язку військової служби або в період проходження військової служби. З огляду на те, що позивач надав згадану довідку, у якій причиною інвалідності зазначено захворювання, пов'язане з проходженням військової служби, підстав для визнання дій УДО України по визначенню розміру та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 90 прожиткових мінімумів протиправними немає.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 342, 345, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко