Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2019 року

Київ

справа №826/15137/18

адміністративне провадження №К/9901/69653/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2018

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018

у справі № 826/15137/18

за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2

до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просила:

- зобов`язати відповідача анулювати, скасувати, визнати недійсними посвідчення від 18.09.2014 щодо присвоєння ряду лікарів ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) вищої кваліфікаційної категорії за фахом терапевтична стоматологія;

- зобов`язати відповідача анулювати, скасувати, визнати недійсними рішення Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо присвоєння вищої кваліфікаційної категорії за фахом терапевтична стоматологія видані лікарям ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;

- зобов`язати відповідача анулювати, скасувати, визнати недійсними рішення Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо присвоєння вищої кваліфікаційної категорії за фахом організація управління охороною здоров`я директору КНЦ КДЦ Деснянського району м. Києва ОСОБА_8 .;

- зобов`язати відповідача анулювати, скасувати, визнати недійсними посвідчення ОСОБА_8 про присвоєння кваліфікаційної категорії за фахом терапевтична стоматологія;

- визнати незаконно виданими Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) посвідчення про присвоєння вищої кваліфікаційної категорії за фахом терапевтична стоматологія ряду лікарів ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 );

- анулювати діючі посвідчення кваліфікаційної категорії за фахом терапевтична стоматологія ряду лікарів ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 );

- стягнути з відповідача завдану моральну шкоду у розмірі 3 216 672 грн. на користь неповнолітнього сина позивача;

- зобов`язати відповідача зробити перерахунок та повернути кошти, незаконно отримані з бюджету Директором КНП ДКЦ Деснянського району міста Києва ОСОБА_8 як доплату за вищу кваліфікаційну категорію;

- зобов`язати відповідача зобов`язати КНП ДКЦ Деснянського району міста Києва зробити перерахунок та повернути кошти, незаконно отримані з бюджету Директором КНП ДКЦ Деснянського району міста Києва ОСОБА_8 як доплату за вищу кваліфікаційну категорію;

- визнати незаконними дії відповідача у зв`язку з незаконним виданням свідоцтв про присвоєння вищої кваліфікаційної категорії лікаря за фахом організація управління охороною здоров`я Директору КНП ДКЦ Деснянського району міста Києва ОСОБА_8 ;

- ініціювати перед головою Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_9 дострокового розірвання діючого контракту або письмове попередження про закінчення контракту і відмову у пролонгації контракту між Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією та директором КНП ДКЦ Деснянського району міста Києва ОСОБА_8 ;

- створити тимчасову комісію КМДА з спеціалістів відділу управління персоналу та відділу правового забезпечення та перевірити комісією порушення норм трудового законодавства України дії керівництва КНП ДКЦ Деснянського району міста Києва у незаконному звільненні працівників підприємства.

Обставини справи

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2018 року позовну заяву залишено без руху. Підставою для залишення позовної заяви без руху було вказано необхідність подання позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку із наведенням підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду; подання документу про сплату позивачем судового збору у розмірі 28 192,00 грн.; зазначення, яким чином порушено права ОСОБА_1 діями Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі посвідчень від 18.09.2014 про присвоєння лікарям вищої кваліфікаційної категорії, з доданням відповідних доказів.

На виконання вимог вказаної ухвали позивачем 02.10.2018 подано заяву про усунення недоліків, в якій ОСОБА_1 зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору, оскільки позов поданий в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 . Також позивач зазначив що нею не пропущено строк звернення до суду та обґрунтував порушення відповідачем прав її неповнолітнього сина.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивачем фактично заявлено кілька окремих позовів одночасно, що не пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами. Також зазначили, що спірні рішення Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі посвідчень про присвоєння лікарям вищої кваліфікаційної категорії є актами індивідуальної дії, тобто створюють правові наслідки лише для конкретних осіб. Оскільки позивач не є суб`єктом правовідносин, які склались в результаті прийняття оскаржуваних рішень відповідачем, відповідно і дані рішення не можуть порушувати його прав, свобод чи інтересів. Відтак дійшли висновку, що позивач не наділений повноваженнями (правом) вимагати скасування/анулювання ліцензій/посвідчень/рішень щодо видачі посвідчень ряду лікарів шляхом індивідуального звернення до суду з адміністративним позовом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить вказані рішення скасувати (визнати незаконними) та ухвалити нове рішення про відкриття провадження та повернути справу до суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували статтю 172 КАС України, оскільки в межах даної справи можуть бути розглянуті заявлені позивачем позовні вимоги. Також вказує, що позовні вимоги пов`язані між собою підставою їх виникнення та поданими доказами.

Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Відповідачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Згідно частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно із статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України (п. 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; п. 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; та п. 1 резолютивної частини Рішення №19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).

У рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, системне тлумачення статті 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що частина 2 цієї статті гарантує «кожному» захист «своїх прав», які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Саме в такому значенні сформульовано частини 3, 5 та 6 статті 55 Конституції України.

Обґрунтовуючи порушення прав її неповнолітнього сина позивач зазначає, що якби Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не видав шахрайськими діями свідоцтва про вищу категорію третім особам (ряду лікарів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ), то вони б не мали фізичної змоги розповсюджувати інформацію про малолітнього сина позивача - ОСОБА_2 , звинувачувати його та його матір у злочинах, яких не існує фізично.

Отже, звернувшись до суду з адміністративним позовом та обґрунтовуючи свої вимоги, законний представник позивача не розмежовує порушені права внаслідок дій органів місцевого самоврядування та порушення її прав та прав її малолітної дитини внаслідок протиправних дій з боку третіх осіб - лікарів Комунального діагностичного Центру Деснянського району м. Києва ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі №1-29/2011 від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011, рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Окрім того, частиною 1 статті 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

За правилом пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Частиною 1 статті 172 КАС України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся з адміністративним позовом про зобов`язання відповідача анулювати, скасувати, визнати недійсними посвідчення щодо присвоєння лікарям Комунального діагностичного Центру Деснянського району м. Києва ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вищої кваліфікаційної категорії та рішення щодо видачі таких посвідчень. Також позивач просив ініціювати перед головою Деснянської районної адміністрації ОСОБА_9 дострокове розірвання діючого контракту між Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією та директором КНП "Консультативно-діагностичного центру" Деснянського району м. Києва ОСОБА_8 . Позивач в позовній заяві ставив питання про залучення третіми особами Міністерство охорони здоров`я, а також шести фізичних осіб, стосовно анулювання посвідчень яких заявлено позов. Крім того, позивач просив суд витребувати від відповідача звіти осіб (лікарів), стосовно анулювання посвідчень яких заявлено даний позов. Також просив стягнути з відповідача завдану моральну шкоду у розмірі 3 216 672 грн. на користь неповнолітнього сина позивача; зобов`язати відповідача зробити перерахунок та повернути кошти, незаконно отримані з бюджету Директором КНП ДКЦ Деснянського району міста Києва ОСОБА_8 як доплату за вищу кваліфікаційну категорію.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що в кожному окремому випадку суду першої інстанції необхідно встановити всі необхідні факти, які вказують на законність чи незаконність видачі посвідчення щодо присвоєння кожному окремому лікарю Комунального діагностичного Центру Деснянського району м. Києва ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вищої кваліфікаційної категорії. Суд має зібрати всі необхідні докази на підтвердження заявленого позову по відношенню до кожного із шести лікарів, а також оцінити всі доводи і достовірність тверджень як заявника, так і відповідача та третіх осіб, та прийняти рішення на підставі детального аналізу ситуації, що склалася в кожному індивідуальному випадку видачі посвідчення.

Оскільки кожне окреме рішення Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі посвідчення про присвоєння лікарю вищої кваліфікаційної категорії є актом індивідуальної дії, то суд має оцінити докази щодо наявності чи відсутності порушень при видачі посвідчення ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у кожному випадку окремо.

Таким чином зважаючи на заявлені позовні вимоги, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем фактично заявлено кілька окремих позовів одночасно, що не пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами.

Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Отже, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про можливість застосування пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України та повернення позовної заяви, оскільки позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень статті 172 КАС України.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного та обставин даної справи не дають підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень допустили порушення норм процесуального права, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

Н.В. Шевцова