Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2019 року

Київ

справа №808/4158/17

адміністративне провадження №К/9901/60384/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Шальєвої В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А. від 06.08.2018 у справі №808/4158/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа Державне підприємство "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання від 27.06.2017 про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації та затвердити проект щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2018 зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання від 27 червня 2017 року про затвердження проекту щодо відведення позивача земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2018 скасовано.

Ухвалено в справі нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27 червня 2017 року про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області затвердити проект щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, на підставі документів, наданих ОСОБА_1 разом з клопотанням від 27.06.2017 р.

В касаційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року в частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Запоріжській області затвердити Проект щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною прлощею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, на підставі документів, наданих ОСОБА_1 разом з клопотанням від 27.06.2017 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В обгрунтування касаційної скарги вказує, що задовольняючи позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Запоріжській області затвердити Проект щодо відведення позивачу земельної ділянки, суд прийняв рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цього органу.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року - без змін.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

У ході розгляду справи судами встановлено, що розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121 «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України на території Зеленівської сільської ради» надано згоду громадянам України на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Зеленівської сільської ради площею 20,24 га, в тому числі 1,87 га (угіддя рілля) та 18,37 га (угіддя рілля), розташованих на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, згідно з додатком, відповідно до якого у пункті 6 зазначено ОСОБА_1 , якому надано згоду на розробку проекту землеустрою.

Розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації Запорізької області №352 від 16 серпня 2013 року «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121» внесено зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121 «Про надання згоди на розроблення проекту щодо відведення земельних ділянок громадянам України на території Зеленівської сільської ради», а саме викладено його в новій редакції, відповідно до якої надано згоду громадянам України на розроблення проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення загальною площею 20,24 га в тому числі: 1,87 га (угіддя рілля) та 18,37 га (угіддя сіножаті) шляхом зміни виду угідь із (угідь сіножаті) в (угіддя рілля) Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області; площа земельних ділянок буде скоригована в процесі виготовлення землевпорядної документації.

ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області №2/223-3094 від 22 липня 2014 року.

Позивач в жовтні 2014 року, лютому, квітні, та травні 2015 року звертався до ГУ Держземагенства у Запорізькій області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, із клопотаннями про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

Листами від 29 жовтня 2014 року, від 18 лютого 2015 року, від 22 квітня 2015 року та від 25 травня 2015 року позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Позивач 27 червня 2017 року звернувся до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району

Листом №Т-7063-4789/6-17 від 14 липня 2017 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило позивача, що не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача через невідповідність проекту землеустрою вимогам законодавства.

Непогоджуючись з відмовами відповідача у затвердженні проекту землеустрою, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши причини, за якими відповідачем не прийнято рішення про погодження проекту землеустрою, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість рішення відповідача, оформленого у формі листа від 14 липня 2017 року №Т-7063-4791/6-17, про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з чим зобов`язав відповідача повторно розглянути питання затвердження проекту землеустрою.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов в повній мірі, вказав, що незважаючи на встановлені під час вирішення спору у цій справі фактичні обставини, суд першої інстанції визнав достатність способом захисту порушених прав позивача лише шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути питання затвердження проекту землеустрою та помилково відмовив у зобов`язанні відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,2951 га внаслідок передчасності такої вимоги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 8 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.

За приписами частини 9 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною 11 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягає обов`язковому погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Під час розгляду справи суди покликались на те, що розпорядженням Приморської райдержадміністрації від 01.06.2007 № 408 позивачу надано згоду на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2951 га, розташованої на території Зеленівської сільської ради, а застосування у розпорядженні від 01.06.2007 № 408 слова «згода» замість вжиття слова «дозвіл» не може слугувати підставою для відмови у задоволені клопотання позивача, оскільки Земельний кодекс України не розрізняє по суті поняття «дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» і «згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», та вживане у ст. 118 Земельного кодексу України слово «дозвіл» передбачає позитивне рішення уповноваженого органу за результатами розгляду відповідного клопотання, що являє собою згоду на розроблення проекту землеустрою, тому формулювання «дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та «згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» є тотожними за своїм змістом поняттями, що відображають волевиявлення уповноваженого органу.

Оскільки чинне законодавство не передбачає прийняття за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою будь-якого іншого рішення, окрім дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні, суди дійшли обґрунтованого висновку, що вищезазначеним розпорядження позивачу надано саме дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розумінні ст. 118 Земельного кодексу України, і відповідно, посилання відповідача на відсутність дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за наявності розпорядження голови Приморської райдержадміністрації від 01.06.2007 р. № 121, виданого в межах повноважень, є проявом надмірного формалізму, у зв`язку з чим не може вважатись правомірним за даних обставин.

Також судами встановлено безпідставність зазначених відповідачем в листі від 14.07.2017 № Т-7063-4796/6-17 недоліків проекту землеустрою та надуманість інших зазначених відповідачем в цьому листі недоліків, які стосуються: акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, переліку обмежень і розробників документації із землеустрою.

Враховуючи викладене, суди дійшли обгрунтованого висновку про протиправність відмову відповідача в затвердженні позивачу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Натомість, відповідачем встановлені судами фактичні обставини не спростовані, а висновки судів в наведеній частині не оскаржені.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,2951 га колегія суддів зазначає наступне.

Завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні ефективного захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду за захистом цих прав, з урахуванням принципу розподілу влади, за суті яким на адміністративний суд покладено обов`язок контролю легальності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, які мають діяти у визначених законом межах та на власний розсуд при виборі одного законного рішення із кількох можливих варіантів.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Колегія суддів касаційного суду звертає увагу, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач неодноразово з 2014 року за зверненням позивача, відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою, в тому числі і по надуманих, безпідставним обставинам, в тому числі за останнім зверненням позивача 27.06.2017, чим допустив зловживання своїми повноваженнями, що вимагає застосування судом ефективного способу відновлення порушеного права позивача

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у зв`язку з неодноразовими відмовами у затверджені проекту землеустрою, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання позивача від 27.06.2017 про затвердження проекту щодо відведення позивачу земельної ділянки та затвердити проект щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району на підставі наданих позивачем 27.06.2017. разом з клопотанням документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

Л.Л. Мороз

В.М. Кравчук ,

Судді Верховного Суду