Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2018 року

Київ

справа №826/9218/14

адміністративне провадження №К/9901/7264/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2015 (суддя Літвінова А.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 (судді Бистрик Г.М., Желтобрюх І.Л., Мамчур Я.С.)

у справі № 826/9218/14

за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

третя особа Долинське територіально відокремлене безбалансове відділення № 10010/0103 акціонерного товариства «Ощадбанк»

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - позивач, Долинська ОДПІ) звернулась до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - відповідач, ПАТ «Державний ощадний банк України»), в якому просила суд визнати неправомірними дії щодо повернення інкасового доручення від 20.06.2014 № 144 та зобов'язати ПАТ «Державний ощадний банк України» прийняти до виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 № П/811/1031/14.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що з боржника стягувалася поточна заборгованість, мораторій на яку не поширюється, а відтак повернення відповідачем інкасового доручення без виконання є неправомірним. Враховуючи те, що з боржника стягується поточна заборгованість мораторій на яку не поширюється, дії ТВБВ № 10010/0103 АТ Ощадбанк стосовно повернення інкасового доручення № 144 від 20.06.2014 року без виконання є неправомірними, оскільки стягнення податкового боргу, який утворився після відкриття провадження про банкрутство та введення мораторію, підлягає застосуванню процедура, визначена приписами Податкового Кодексу України.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2017 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 №П/811/1031/14 задоволено в повному обсязі позов Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 351 759,80 грн. та стягнуто вказану суму за рахунок коштів, що знаходяться на розрахункових рахунках боржника в обслуговуючих банках на користь Державного бюджету України в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Кіровоградській області. (а.с. 6-8). Кіровоградським окружним адміністративним судом встановлено, що заявлений до стягнення податковий борг з плати за землю у розмірі 351759,80 грн. виник в березні 2014 року, а отже такий борг є поточним зобов'язанням відповідача, яке виникло після порушення справи про банкрутство. На вказані вимоги не поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Оскільки боржником добровільно рішення не було виконано, 20.06.2014 року Долинська ОДПІ на виконання рішення суду звернулась з інкасовим дорученням № 144 від 20.06.2014 року до ТВБВ № 10010/0103 АТ Ощадбанк. 20.06.2014 року на адресу Долинської ОДПІ надійшов лист від ТВБВ № 10010/0103 АТ Ощадбанк № 716 від 20.06.2014 року, яким повернуто без виконання інкасове доручення на підставі п.4 ухвали Господарського суду від 25.04.2008 року, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та відповідно до ч.4-6 ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом».

Крім того, судами встановлено, що постановою Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції від 16.10.2014 ВП № 45099282 відмовлено у відкритті виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа від 18.09.2014 № П/811/1031/14 з тих підстав, що законодавством передбачений окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються (а.с. 126-127).

Отже спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача щодо повернення інкасового доручення під час застосування процедури виконання судового рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, передбаченого главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22.

Механізм виконання судових рішень у даному випадку передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні. Отже чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового бору. При цьому органи державної виконавчої служи до цієї процедури не залучаються.

Відповідно до п.2.27, гл. 2 Постанови НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство на час уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банк повертає без виконання платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платника (у порядку, установленому пунктом 2.18 цієї глави інструкції), крім платіжних вимог на примусове списання коштів, на які згідно із цим законом не поширюється дія мораторію. Відповідно до ч.5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Враховуючи викладене та те, що з боржника стягується поточна заборгованість, мораторій на яку не поширюється, дії ТВБВ № 10010/0103 АТ Ощадбанк стосовно повернення інкасового доручення № 144 від 20.06.2014 року без виконання є неправомірними. Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти до виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року по справі № П/811/1031/14, в цій частині слід відмовити, оскільки як вже було зазначено, главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 року № 22 в редакції на час спірних правовідносин було встановлено, що органом стягнення (стягувачем) податкового боргу, простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою є органи державної податкової служби. Стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених пунктом 12.1 цієї глави, з рахунків платників податків/суб'єктів господарювання на підставі рішення суду. Стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції. У реквізиті "Призначення платежу" інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення. Судове рішення, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.

Згідно частини 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки у справі немає необхідності встановлювати обставини, що не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, суд дійшов висновку щодо необхідності скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 351 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 у справі № 826/9218/14 скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги задовольнити частково: визнати дії стосовно повернення інкасового доручення № 144 від 20.06.2014 року неправомірними. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко