Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2018 року

Київ

справа №826/10366/16

адміністративне провадження №К/9901/29942/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Бевзенко В.М., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2017 року (головуючий суддя Мазур А.С., судді - Балась Т.П., Літвінова А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року (головуючий суддя Пилипенко О.Є., судді - Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про стягнення заробітної плати,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату за травень, червень, липень, серпень, вересень 2013 року у загальному розмірі 4825 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України) у зв'язку із тим, що у провадженні цього суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 5 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Бевзенка В.М., Стрелець Т.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про 1) визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати позивачу грошової премії у встановлених для працівників Міністерства юстиції України розмірах за період травень-вересень 2013 року включно; 2) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не встановлення позивачу грошової надбавки за виконання особливо важливої роботи за період травень-вересень 2013 року включно; 3) зобов'язання Міністерства юстиції України здійснити: перерахунок та виплату заробітної плати за період з травня 2013 року по вересень 2013 року у належному розмірі з урахуванням встановленої комісією з питань преміювання Міністерства юстиції України щомісячної премії у розмірі 100% за травень, червень, липень, серпень, вересень 2013 року; перерахунок та виплату заробітної плати за період з травня 2013 року по жовтень 2013 року у належному розмірі з урахуванням надбавки за виконання особливо важливої роботи у розмірі 45% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки за вислугу років; компенсаційні виплати втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»; 4) стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за втрачений заробіток пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, пов'язану з прибуттям до суду з урахуванням судових засідань у цій справі на час прийняття рішення (статті 91 КАС України) відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №826/16299/13-а за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2014 року.

11 січня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2016 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами.

11 травня 2016 року Окружним адміністративним судом міста Києва постановлено ухвалу про зупинення провадження у адміністративній справі №826/16299/13-а за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, до набрання рішення законної сили у адміністративній справі № 826/1708/13-а за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, начальника управління внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України Пицика Я.М. про визнання протиправними дій, скасування наказу від 7 березня 2013 року № 265/к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2». Зобов'язано сторони повідомити суд про усунення обставин, які були підставою для зупинення провадження.

Так, як вже зазначалось вище у цій постанові, позивач у даній справі просить суд стягнути з Міністерства юстиції України на його користь невиплачену заробітну плату, а саме премію відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та Положення про преміювання працівників центрального апарату Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 1 серпня 2011 року №1925/5 за період травень-вересень 2013 року у загальному розмірі 4825 грн.

З огляду на викладене, суди дійшли висновку про тотожність позовної вимоги про стягнення з Міністерства юстиції України невиплаченої заробітної плати за травень-вересень 2013 року у загальному розмірі 4825 грн у справі № 826/10366/16 з вимогою про зобов'язання Міністерства юстиції України здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за період з травня 2013 року по вересень 2013 року у належному розмірі у справі № 826/16299/13-а, оскільки підстава даних вимог одна й та ж сама.

Пунктом 3 частини першої статті 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що оскільки в Окружному адміністративному суді міста Києва є адміністративна справа №826/16299/13-а про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то позовна заява ОСОБА_2 в адміністративній справі № 826/10366/16 на підставі пункту 3 частини першої статті 155 КАС України підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судами не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді В.М.Бевзенко

Т.Г.Стрелець