Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2018 року

Київ

справа №710/212/17

провадження №К/9901/33943/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №710/212/17

за позовом ОСОБА_1 до роти реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, молодшого інспектора взводу № 2 роти реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старшого сержанта поліції Саутовського Дмитра Петровича про скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді - Побережної Н.П. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, прийняту головуючим суддею Степанюком А.Г.

в с т а н о в и в :

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до роти реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області, молодшого інспектора взводу №2 роти реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області старшого сержанта поліції Саутовського Дмитра Петровича, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №771357, винесену молодшим інспектором взводу №2 РРПП ГУНП, старшим сержантом поліції Саутовським Дмитром Петровичем.

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 17.08.2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 вересня 2017 року залишив апеляційну скаргу без руху та надав строк протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали на звернення до суду для поновлення строку на апеляційне оскарження та усунення інших недоліків, викладених у вказаній ухвалі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року.

Верховний Суд ухвалою від 4 червня 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Приписами частини 4 статті 189 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Згідно частиною 3 статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху у зв'язку із пропуском десятиденного строку для апеляційного оскарження.

Крім того, суд зазначив, що апелянтом не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, не вказано, чи бажає він взяти участь у судовому розгляді справи, а також не додано копії апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

На виконання вищезазначеної ухвали позивачем на адресу Київського апеляційного адміністративного суду 16.10.2017 року направлено копії апеляційної скарги у відповідності до кількості сторін, які беруть участь у справі, та додаток до апеляційної скарги, в якому він просить надати йому можливість взяти участь у судовому засіданні.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, позивач зазначив про погіршення стану здоров'я та надав відповідні копії медичної картки із записами, що підтверджують факт звернення до лікаря.

Надаючи оцінку поданим матеріалам, суд апеляційної інстанції встановив, що копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції позивач отримав 21.08.2017 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка останнього (а.с. 22). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції було 31.08.2017 року. Проте, апеляційну скаргу подано до канцелярії Шполянського районного суду Черкаської області 08.09.2017 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

При цьому, як вбачається із копій медичної картки, до лікаря ОСОБА_1 звертався двічі: 22.08.2017 року та 06.09.2017 року. Доказів проходження позивачем стаціонарного лікування у вказаний період матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вищезазначені обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску встановленого законом процесуального строку.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України якщо заяву не буде подано особою у встановлений абзацу 1 частини 4 статті 189 КАС України строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Зважаючи на те, що позивачем пропущено строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та не належних доказів поважності пропуску такого строку, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

В частині оскаржуваної постанови Шполянського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 211 КАС України в редакції від 3.08.2017 року, чинній на момент звернення із касаційною скаргою, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Зазначена норма кореспондується з нормами статей 321 та 328 КАС України в редакції, чинній на момент розгляду даної справи судом Верховним Судом.

Отже, зважаючи на те, що постанова Шполянського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року не переглядалася судом в апеляційному порядку, а тому таке рішення суду не може бути предметом розгляду та оцінки суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, а тому підстави для її задоволення відсутні.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх