Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2018 року у справі №826/27228/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 травня 2020 року

Київ

справа №826/27228/15

адміністративне провадження №К/9901/4804/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 (суддя - Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі №826/27228/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» (далі - ТОВ «Ай Ті Фінанс») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:

визнати протиправною та скасувати податкову консультацію надану Державною фіскальною службою України (далі - ДФС України) ТОВ «Ай Ті Фінанс» № 26115/6/99-99-22-07-03-15 від 07.12.2015;

зобов`язати Державну фіскальну службу України надати ТОВ «Ай Ті Фінанс» нову податкову консультацію з питань практичного застосування податкового законодавства, з урахуванням висновків суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково. Зобов`язано ДФС України надати ТОВ «Ай Ті Фінанс» нову податкову консультацію з питання, поставленого у запиті про надання податкової консультації від 17.11.2015 №285. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

При прийняті цієї постанови суди попередніх інстанцій виходили з того, що лист відповідача від 07.12.2015 № 26115/6/99-99-22-07-03-15 не містить відповіді по суті поставленого запитання позивача, тому не є податковою консультацією, а є фактично відповіддю в рамках Закону України «Про звернення громадян». Відповідач податкового роз`яснення, яке б відповідало приписам податкового законодавства та носило індивідуальний роз`яснювальний характер не надав. При цьому, оскільки податкова консультація, передбачена нормами податкового законодавства, надана не була, суди відмовили у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування податкової консультації.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДФС України оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017, та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю.

В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваній податковій консультації, не суперечать ані нормам Податкового кодексу України, ані правам та інтересам платника податків, консультація надана виключно в межах повноважень ДФС.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Ай Ті Фінанс» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ТОВ «Ай Ті Фінанс» звернулось до ДФС України з заявою про надання податкової консультації №285 від 17.11.2015.

У вказаному запиті позивач просив контролюючий орган надати відповідь на запитання: «Чи зобов`язане ТОВ «Ай Ті Фінанс» як фінансова установа, яка отримала ліцензію Національного банку України на переказ коштів, відповідно до статті 9 Закону України «Про застування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки до операцій з переказу коштів, якщо такі операції здійснюються ТОВ «Ай Ті Фінанс» за допомогою ПТКС (програмно - технічних комплексів обслуговування) та ПНБП (пунктів надання банківських послуг) на підставі ліцензії Національного банку України, без укладення агентських договорів із банком (банками)?".

ДФС України на запит позивача у листі від 07.12.2015 № 26115/6/99-99-22-07-03-15 зазначив, що враховуючи те, що Закон України «Про застування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним законом, який визначає, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій, встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України не допускається, ДФС вважає питання фіскалізації обліку операцій з приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування врегульованим.

Відповідно до 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з пунктом 52.1 статті 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу України).

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства, (пункт 52.3 статті 52 Податкового кодексу України).

Як визначено пунктом 53.3 статті 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта у межах їхньої компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування.

Метою податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Платник податків має право звертатись до суду про оскарження акту ненормативного характеру - податкової консультації. Підставою для визнання податкової консультації недійсною є її суперечність правовим нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Так, статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку податковій консультації, викладеній у листі від 07.12.2015 № 26115/6/99-99-22-07-03-15, в даному випадку суди обґрунтовано виходили з того, що індивідуальна податкова консультація не може складатись лише з послідовного цитування нормативних актів і не містити остаточних та чітких висновків. Тобто, індивідуальна податкова консультація не повинна сама по собі давати привід для подвійного тлумачення зазначеного в тексті консультації. Рекомендація стосовно конкретної ситуації, що виникла у певному податковому періоді у платника податків має чітко зазначатись в тексті індивідуальної податкової консультації.

Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач не виконав свій обов`язок щодо надання податкової консультації, що передбачений статтею 52 Податкового кодексу України.

Разом з тим, оскільки в силу вимог пункту 53.2 статті 53 Податкового кодексу України скасування судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової консультації з урахуванням висновків суду, рішення судів про зобов`язання надати нову податкову консультацію ДФС України є передчасним та спрямоване на майбутній захист прав, свобод і інтересів позивача, які на час розгляду цієї справи не були порушені відповідачем, а тому висновок судів про необхідність задоволення такої вимоги є помилковим.

Враховуючи викладене, задоволенню підлягають позовні вимоги про визнання протиправною та скасування податкової консультації надану Державною фіскальною службою України у листі від 07.12.2015№ 26115/6/99-99-22-07-03-15.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 в частині відмови в позові про визнання протиправною та скасування податкової консультації надану Державною фіскальною службою України у листі від 07.12.2015 № 26115/6/99-99-22-07-03-15 - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову консультацію надану Державною фіскальною службою України у листі від 07.12.2015 № 26115/6/99-99-22-07-03-15.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 в частині задоволення позову про зобов`язання Державну фіскальну службу України надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» нову податкову консультацію з питання, поставленого у запиті про надання податкової консультації від 17.11.2015 №285 - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду