Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.03.2019 року у справі №826/8330/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа № 826/8330/17

провадження № К/9901/34227/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/8330/17

за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А 0515 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою Військової частини А 0515 Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Клименчук А. Ю.) від 17 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Коротких А. Ю., Ганечко О. М., Літвіної Н. М.) від 27 листопада 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 0515 Міністерства оборони України (далі - Військової частини А 0515), в якому, з урахуванням уточнень від 02 серпня 2017 року, просила:

- визнати неправомірними дії Військової частини А 0515 щодо не включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії полковнику юстиції у відставці ОСОБА_2 щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі, який виплачено позивачу за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби;

- зобов'язати Військову частину А 0515 видати нову довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії полковнику юстиції у відставці ОСОБА_2, до якої включити щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі, який виплачено позивачу за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що відповідачем безпідставно не включено до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова КМУ № 889), яку вона отримувала під час проходження служби, та з якої нараховані і сплачені страхові внески.

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, позовні вимоги задоволено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 08 грудня 2017 року Військова частина А 0515 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Водночас, відповідачем у касаційній скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання вказаних судових рішень.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Водночас вказаною ухвалою відмовлено Військовій частині А 0515 у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 05 березня 2018 року касаційну скаргу Військової частини А 0515 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

10. Станом на 06 березня 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністра оборони України від 21 липня 2015 року № 69Р ОСОБА_2 звільнена з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров'я).

12. Наказом командира Військової частини А 0515 (по особовому складу) від 11 березня 2016 року № 55ДСК позивача виключено зі списків особового складу Військової частини А 0515 з 12 вересня 2015 року з подальшим зарахуванням на військовий облік до Голосіївського районного у м. Києві військового комісаріату.

13. 22 вересня 2015 року відповідачем видано ОСОБА_2 довідку № 222/4/243/118/262, та в подальшому на підставі рішень судів, що набрали законної сили, уточнену довідку від 18 квітня 2016 року вих. № 222/4/238/118/122 про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, що передбачена Постановою КМУ № 889.

14. Листом Військової частини А 0515 від 17 липня 2017 року № 222/4/1021 у відповідь на запити ОСОБА_2 повідомлено про відсутність підстав для включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії відомостей щодо додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №889, оскільки така грошова допомога не має постійного характеру, а тому не відноситься до складових грошового забезпечення, визначених ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), які враховуються для призначення пенсії.

15. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, з посиланням на ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), ст. 43 Закон № 2262-ХІІ, а також висновки Верховного Суду України висловлені у постановах від 03 червня 2014 року у справі №21-169а14 та від 15 квітня 2014 року у справі №21-78а14, виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

17. Оскільки зазначена щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалася позивачу щомісяця з дня запровадження до дня звільнення з військової служби, та з якої у свою чергу, нараховувались та сплачувались страхові внески, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в силу положень ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ та ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII, вона повинна включатися до довідки про додаткові види грошового забезпечення позивача.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення (надбавкою, доплатою або підвищенням), а отже не може бути включена до довідки про додаткові види грошового забезпечення.

19. Скаржник зазначає, що складаючи довідку про додаткові види грошового забезпечення, військова частина керувалась виключно вимогами чинного законодавства України, а саме ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ.

20. Водночас, скаржник зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою КМУ № 889, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, розмір її не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому її не можна включати до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

22. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Відповідно до п. 1, 2 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

24. Постановою № 889 Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду (далі - винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

25. Зокрема, у п. 1 цієї Постанови передбачена виплата винагороди:

1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):

з 01 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 01 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 01 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 01 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

26. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

27. Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ).

28. Відповідно до ст. 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

29. Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

30. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 жовтня 2015 року (справа № 559/3342/14-а; 21-2942а15) та Верховним Судом у постанові від 24 січня 2019 року (справа № 826/4008/16).

31. Як було встановлено судами попередніх інстанцій щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалася позивачу щомісяця з дня запровадження до дня звільнення її з військової служби, а з неї нараховувались та сплачувались страхові внески.

32. На час звільнення позивача з військової служби розмір її грошового забезпечення включав додаткову грошову винагороду, яка у період з вересня 2013 року по липень 2014 року включно становила - 15 % грошового забезпечення та з серпня 2014 року по червень 2015 року - 45 % грошового забезпечення.

33. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідно до положень ст. 9 Закону № 2011-XII щомісячна додаткова грошова винагорода повинна включатися до довідки про додаткові види грошового забезпечення, а тому відмова відповідачів включити винагороду, яка передбачена Постановою КМУ № 889 до довідки про додаткові види грошового забезпечення позивача, є протиправною.

34. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі про задоволення позовних вимог.

35. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

36. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

38. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини А 0515 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 826/8330/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб