Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа № 818/3866/15

адміністративне провадження № К/9901/13760/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 818/3866/15

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду (суддя Павлічек В. О.) від 22 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Жигилій С. П., Дюкарєва С. В., Перцова Т. С.) від 21 квітня 2016 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 11 січня 2016 року, просив:

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 001-18505-130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 13 лютого 2015 року та включити ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб .

2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що уповноваженою особою безпідставно не включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк».

3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 16 травня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 02 червня 2016 року до Вищого адміністративного суду України від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» надійшли заперечення касаційну скаргу ОСОБА_2, в яких відповідач просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

9. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 01 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі № 818/3866/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

11. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 001-18505-130215, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 10000,00 доларів США на строк по 12 серпня 2015 року включно, із виплатою процентів.

13. Також позивач та Банк підписали додаткову угоду № 1 від 13 лютого 2015 року до договору банківського вкладу (депозиту) № 001-18505-130215, згідно якої зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору.

14. Згідно з платіжним дорученням № 45829294 від 13 лютого 2015 року грошові кошти в сумі 10000,00 доларів США були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок позивача № НОМЕР_2 з рахунку ОСОБА_6.

15. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.

16. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договору № 001-18505-130215, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

17. Відповідно до повідомлення від 23 вересня 2015 року № 8821/858 ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 001-18505-130215 від 13 лютого 2015 року, укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк», згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

18. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

19. У зв'язку з наведеним, уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

20. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних» та наказу ПАТ «Дельта Банк» від 03 листопада 2014 року № 2650 «Щодо стабілізації банку», банку заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Однак, незважаючи на заборону, ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) з позивачем, що є порушенням постанови НБУ № 692/БТ, яка є обов'язковою для виконання, та діючого законодавства у сфері банківської діяльності.

22. Також, суди попередніх інстанцій зазначили, що операція по перерахуванню коштів на рахунок позивача від третьої особи є незаконною, оскільки ОСОБА_2, всупереч вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Правил банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ «Дельта Банк», а також умов договору № 001-18505-130215 від 13 лютого 2015 року, отримав кошти на свій вкладний (депозитний) рахунок шляхом переказу коштів з іншого вкладного (депозитного) рахунку, який йому не належить.

23. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що уповноважена особа, визнавши нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) № 001-18505-130215 та не включивши ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

25. Зокрема, скаржник зазначив, що для формування висновку про нікчемність правочину необхідно встановити, що його умови передбачаються платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, чого не було зроблено судами попередніх інстанцій.

26. Крім того, скаржник зазначив, що уповноваженою особою не надано доказів нікчемності правочину, а посилання на підставу, яка встановлена законом і передбачає нікчемність договору, не є обґрунтованим без доведення відповідних обставин підтверджених належними та допустимими доказами.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

28. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

29. Законом № 4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

30. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

31. Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

32. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

33. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

34. Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

36. Згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

37. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту) № 001-18505-130215 від 13 лютого 2015 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 10000,00 доларів США, отже, у розумінні закону, ОСОБА_2 є вкладником.

38. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись 13 лютого 2015 року, до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).

39. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

40. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18).

41. Щодо доводів уповноваженої особи про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 13 лютого 2015 року № 001-18505-130215, колегія суддів зазначає, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

42. Отже, колегія суддів доходить висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

43. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

44. Враховуючи вищевикладене, а також встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, Суд вважає, що судові рішення суду першої та апеляційної інстанції слід скасувати і ухвалити нове рішення, про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

45. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що для виконання судового рішення не має значення, яка саме особа є уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», адже усі особи, що призначені на цю посаду у встановленому законом порядку, повинні виконати судове рішення. Тому немає необхідності зазначати прізвище цієї особи у резолютивній частині судового рішення

46. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

47. Враховуючи, що згідно ст. ст. 2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, колегія суддів доходить висновку про стягнення судових витрат з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

48. За подання позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги ОСОБА_2 сплатив судовий збір у загальному розмірі 3025,15 грн. (487,20+1212,65+1324,80).

49. Отже, Суд вважає необхідним стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_2 судовий збір сплачений за подання позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги у загальному розмірі 3025,15 грн., згідно квитанцій, наявних у матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі № 818/3866/15 скасувати і ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 001-18505-130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 13 лютого 2015 року та включити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб .

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 3025 (три тисячі двадцять п'ять) гривень15 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб