Історія справи
Ухвала КАС ВП від 07.02.2018 року у справі №161/10766/17
ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.02.2018 Київ К/9901/2573/17 161/10766/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційному провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі судді Гінда О.М. від 06 жовтня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
В липні 2017 року позивачка звернулась до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії, в якому просила стягнути з відповідача на її користь борг недоотриманої суми допомоги одиноким матерям з 31 липня 2013 року по 31 липня 2016 року включно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачці було необґрунтовано припинена виплата допомоги одиноким матерям.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач пропустила встановлений частиною другою статті 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року апеляційна скарга повернута ОСОБА_2.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 у встановлений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року та змінити рішення, відстрочивши сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що скаржниця має важке матеріальне становище і суд апеляційної інстанції протиправно відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2017 року не відповідала вимогам статті 187 КАС України, тому ухвалою судді від 06 жовтня 2017 року її залишено без руху, а особі, яка її подала надано строк для усунення зазначених в ній недоліків.
Відповідно до частини третьої статті 189 та частини третьої статті 108 КАС України апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.
Враховуючи те, що ухвалу суду від 06 жовтня 2017 року позивачка отримала 17 жовтня 2017 року, проте недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційний суд дійшов висновку, що скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно з пунктом 54 рішення Європейського суду з прав людини "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими («KREUZ v. POLAND» № 28249/95).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в ньому повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.О. Берназюк
Судді: М.І. Гриців
Н.В. Коваленко