Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 червня 2018 року

справа №814/1562/16

адміністративне провадження №К/9901/13961/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року (суддя - Лук'янчук О.В.) у справі №814/1562/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі, скаржник у справі), третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправною бездіяльність митного органу щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених коштів за результатами розгляду заяви від 15 червня 2016 року за вх. №790/1015-117-05; зобов'язати відповідачу у справі скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення Товариству надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 2154376,24 гривень шляхом перерахування зазначених коштів на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість №37515000088694 МФО 899998 у Державному казначействі України.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 04 жовтня 2016 року адміністративний позов задовольнив в повному обсязі.

Вказана постанова оскаржена відповідачем в апеляційному порядку. Разом з апеляційною скаргою скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання митного органу про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року.

Апеляційну скаргу відповідача у справі на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року по справі № 814/1562/16 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору у розмірі 33831,44 гривні.

У поданій касаційній скарзі скаржник у справі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив змінити рішення суду апеляційної інстанції в частині визначення судового збору, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні апеляційної скарги на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року, відповідачем судовий збір сплачено не було. При цьому, апелянтом було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю фінансування з Державного бюджету України.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що слід сплатити судовий збір за подання скарги у розмірі 33831,44 гривні.

Однак, Суд вважає такий висновок суду апеляційної інстанції щодо розміру судового збору помилковим, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, судовий збір становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» у серпні 2016 року звернулося до суду з позовом, в якому зазначено дві вимоги немайнового характеру.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2756 гривні.

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції митний орган повинен сплатити: 1378 (розмір мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, встановлений на 01 січня 2016 року) х 2 (дві вимоги немайнового характеру) х 110% = 3031,60 гривень, а не 33831,44 гривні, як помилково визначив суд апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Виходячи з вищевикладеного Суд прийшов до висновку про доцільність зміни ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року в частині визначення розміру судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року змінити, зазначивши, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року становить 3031,60 гривень.

В решті ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер