Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.05.2018 року у справі №804/8877/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2018 року

Київ

справа №804/8877/14

адміністративне провадження №К/9901/9031/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 (головуючий суддя - Ільков В.В.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 (головуючий суддя - Малиш Н.І., судді - Щербак А.А., Баранник Н.П.)

у справі № 804/8877/14

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП Сервістрейд»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

02 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІП Сервістрейд» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ), в якому просило:

- визнати протиправними дії ДПІ з невизнання як податкової звітності декларації з податку на додану вартість Товариства за квітень 2014 року;

- зобов'язати ДПІ прийняти податкову декларацію Товариства з податку на додану вартість за квітень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 20.05.2014;

- зобов'язати ДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за період квітень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2014 року заповнена та подана до контролюючого органу з дотриманням вимог чинного законодавства, відповідно до встановленої форми, підписана відповідною посадовою особою, скріплена печаткою та містить в собі всі обов'язкові реквізити, наявність яких передбачена статтею 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України). За таких обставин, позивач вважає, що рішення відповідача від 23.05.2014 №13927/10/04-62-18-03-28 є протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 16.07.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015, адміністративний позов Товариства задовольнив у повному обсязі.

Судові рішення мотивовані тим, що податкова декларація Товариства з податку на додану вартість за квітень 2014 року містить всі обов'язкові реквізити для її прийняття, у зв'язку з чим ДПІ неправомірно відмовила позивачу у прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2014 року не прийнята, оскільки не містить правильного обов'язкового реквізиту, а тому не є податковою.

Позивач не скористався своїм правом надати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

25.01.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (у редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2014 Товариство направило до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року, що підтверджується поштовою накладною кур'єрської доставки «Міст експрес» від 20.05.2014.

18.06.2014 Товариство отримало листа №13927/10/04-62-18-03-28 від 23.05.2014, в якому ДПІ повідомила про відмову у прийнятті податкової декларації, у зв'язку з тим, що остання оформлена з порушенням пункту 48.3 статті 48 ПК України, а саме: у декларації недостовірно зазначено обов'язковий реквізит - місцезнаходження платника податку, а тому не вважається податковою декларацію.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено факту подання позивачем звітного документу, оформленого з порушенням статті 48 ПК України, оскільки це спростовується матеріалами справи, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятого ДПІ рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з вимогами пункту 48.3 статті 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.7 статті 48 ПК України встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 49.8, 49.9 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2014 року містить всі необхідні реквізити, передбачені пунктом 48.3 та пунктом 48.4 статті 48 ПК України, зокрема, містить належним чином заповнену графу № 06 «податкова адреса» - вулиця Героїв Сталінграда, буд. 153/К, м. Дніпропетровськ, 49033.

Так, відповідно до наявної в матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.03.2014 місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП Сервістрейд» є 49033, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, буд. 153 К.

Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що відповідачем не доведено факт відсутності в податковій декларації, поданій позивачем, обов'язкових реквізитів, а лист ДПІ від 23.05.2014 №13927/10/04-62-18-03-28 не містить відомостей щодо конкретних порушень правил заповнення податкової звітності (не зазначено, які самі недостовірні відомості містить обов'язковий реквізит декларації - місцезнаходження платника податку) та не надає змоги платнику податків самостійно усунути виявлені контролюючим органом порушення, що суперечить вимогам пункту 49.11 статті 49 ПК України щодо зазначення причин відмови у прийнятті звітності. Наведене, у свою чергу, свідчить про протиправність відмови ДПІ у прийнятті податкової декларації за квітень 2014 року.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що визнання протиправною відмови відповідача прийняти податкову декларацію за квітень 2014 року, тягне, в свою чергу, настання наслідків, передбачених пунктом 49.13 статті 49 ПК України, тобто вказана податкова декларація вважається прийнятою у день її фактичного отримання ДПІ, а обов'язок Товариства щодо подання податкової декларації є виконаним належним чином.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова