Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа №380/6898/21

адміністративне провадження № К/990/27762/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року (судді: Судова-Хомюк Н.М., Онишкевич Т.В., Сеник Р.П.) у справі позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2018 року у неповному розмірі;

- зобов`язати відповідача здійснити донарахування та провести виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2018 року з врахуванням базового місяця (місяця підвищення тарифних ставок (окладів) для нарахування йому індексації з січня 2008 року та березня 2018 року, із врахуванням раніше проведених виплат та застосовуючи приписи абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 31 жовтня 2018 року з урахуванням січня 2014 року, як базового місяця індексації. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити донарахування та провести виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2018 року з врахуванням базового місяця - січня 2008 року та березня 2018 року, із врахуванням раніше проведених виплат.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року залишено без змін.

Окремою ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинених на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у цій справі №380/6898/21 щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2018 року з врахуванням базового місяця - січня 2008 року та березня 2018 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом тридцяти днів після надходження окремої ухвали вжити заходів для належного виконання рішення суду, а саме нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2018 року з врахуванням базового місяця - січня 2008 року та березня 2018 року, з врахування абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року.

Не погоджуючись з окремою ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року, відповідач 13 липня 2022 року звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом якого заявник може надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та докази сплати судового збору.

На виконання ухвали суду від 28 липня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скаржником до суду надано квитанцію про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що про окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року відповідачу стало відомо лише 20 червня 2022 року. Враховуючи дію воєнного стану на території України та виконання посадовими особами апелянта завдань щодо оборони України, захисту її суверенітету та територіальної цілісності і недоторканості просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року відмовлено апелянту у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою відповідача на окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року.

Відмовляючи у відкритті провадження суд апеляційної інстанції виходив з приписів пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що апелянтом не доведено наявність обставин, що об`єктивно та непереборно перешкоджали йому вчинити певні процесуальні дії у встановлений строк з урахуванням умов, які діють під час запровадження на території України воєнного стану.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати окрему ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року.

Скаржник вказує, що через введення на території України воєнного стану він не міг звернутися до суду з апеляційною скаргою у строки, встановлені статтею 295 КАС України, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснював заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідач в касаційні скарзі зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу окремої ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року. Вказує, що про наявність спірної окремої ухвали дізнався з 20 червня 2022 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколов В.М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження на увалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2023 року призначено справу до розгляду.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, необхідно виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною є практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року на 90 діб.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

У цій справі відповідач доводив, що не міг звернутися до суду з апеляційною скаргою у строки, встановлені статтею 295 КАС України, оскільки з 24 лютого 2022 року на території України було введено воєнний стан і відповідно до абзацу 11 пункту 9 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснював заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції посилання відповідача на обставини введення воєнного стану відхилив, оскільки апелянтом не зазначено, які конкретні обставини зробили неможливим вчасне подання апеляційної скарги у цій справі.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Колегія суддів враховує, що дійсно у відповідача могли бути об`єктивні підстави несвоєчасної реалізації права на апеляційне оскарження окремої ухвали суду першої інстанції, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Проте, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аргументи відповідача у касаційній скарзі не спростовують висновків апеляційного суду про ненаведення скаржником поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження у період з 27 січня 2022 року до 13 липня 2022 року.

Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 26 січня 2022 року у справі №380/22655/21, від 06 грудня 2022 року у справі №160/195/22.

Доводи відповідача про те, що судом першої інстанції не направлено копію окремої ухвали від 27 січня 2022 року Суд відхиляє, оскільки як свідчать матеріали справи, апелянту копію окремої ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року направлено 07 лютого 2022 року (а.с.147).

Також Суд зазначає, що окрема ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року направлена судом першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень 31 січня 2022 року і оприлюднена 14 лютого 2022 року, що спростовує доводи скаржника про його обізнаність зі спірним рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 20 червня 2022 року. Крім того, доказів на підтвердження вказаних обставин скаржником не надано.

Процесуальними нормами КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Верховний Суд також враховує, що судом апеляційної інстанції для заявника були забезпечені умови, за яких відповідач як суб`єкт владних повноважень не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи задля доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов