ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

Київ

справа №597/664/18

адміністративне провадження №К/9901/17957/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 (головуючий суддя: Мартинець О.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі № 597/664/18 (головуючий суддя: Курилець А.Р., судді: Качмар В.Я., Мікула О.І.) за позовом ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

25.05.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовною заявою до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області у якій, з урахуванням уточнення вимог від 24.07.2018, просив:

- скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Товстенської селищної ради від 11.06.2018 та закрити справу про адміністративне правопорушення;

- зобов`язати відповідача провести розмежування між забудовниками ОСОБА_2 №25 та ОСОБА_3 № 27 відповідно до генплану;

- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду на суму 33 млн грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви позивач зазначав, що постановою від 11.06.2018 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Товстенської селищної ради накладено штраф за порушення пунктів 3, 5, 8 статті 40 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», а саме зберігання будівельних матеріалів (каміння) на проїзній частині дороги, що перешкоджає проїзду транспортних засобів.

Звертає увагу, що каміння знаходиться на обслуговуючій території його господарства та не складає перешкод для руху транспортних засобів, а труба, встановлена селищною радою впоперек дороги без проекту та без інженерного обстеження, є грубим порушенням благоустрою та наносить шкоду.

Стверджує, що адміністративна комісія при виконавчому комітеті Товстенської селищної ради своїми необґрунтованими рішеннями завдає надзвичайної моральної шкоди, принижує честь та гідність, ділову репутацію та вже і фізичні страждання.

Також зазначає, що відповідач не вирішує питання благоустрою по вул. Зелена згідно рішення Заліщицького районного суду від 17.11.2011, а замість цього кидає трубу в поперек дороги для спуску води на його обслуговуючу земельну ділянку чим наносить як матеріальну так і моральну шкоду.

Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 25.09.2018 позов задоволено, постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області №11 від 11.06.2018 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) скасовано та закрито справу про адміністративне правопорушення.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 25.09.2018 скасовано, а справу направлено для розгляду до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 роз`єднано у самостійні провадження:

- позовні вимоги ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області про зобов`язання Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області провести розмежування між забудовниками ОСОБА_2 № 25 та ОСОБА_3 № 27 відповідно до генплану, стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди на суму 33 млн грн - виділено розглядати в межах провадження адміністративної справи № 597/664/18;

- позовні вимоги ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області від 11.06.2018 і закриття справи про адміністративне правопорушення - виділено розглядати в межах провадження адміністративної справи № 500/550/19;

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 позовну заяву в межах провадження адміністративної справи № 597/664/18 ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди залишено без руху на підставі статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області у справі № 597/664/18 про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди на підставі частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України залишено без розгляду, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 17.04.2019, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 без змін.

26.06.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга, надіслана ОСОБА_1 20.06.2019, у якій просив скасувати рішення Заліщицького районного суду від 25.09.2018, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2019 відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заліщанського районного суду від 25.09.2018 у справі за позовом ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Водночас ухвалою Верховного Суду від 07.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що підставою для стягнення з позивача судового збору стало роз`єднання ухвалою суду позовних вимог, з якою скаржник не згоден. Також стверджує, що згідно пункту 13 частини другої статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) позовна заява про відшкодування моральної шкоди не є об`єктом справляння судового збору в адміністративному судочинстві.

Відповідач правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.

Відповідно до статті 13 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно із частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, після роз`єднання позовних вимог ухвалою суду від 22.02.2019, позовну заяву ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області в частині позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди ухвалою суду від 22.02.2019 залишено без руху.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції встановив, що позивачем заявлені дві позовні вимоги майнового і немайнового характеру.

Судом першої інстанції було надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом сплати судового збору за подання до суду позовної вимоги майнового характеру у розмірі 9605,00 грн та за подання позовної вимоги немайнового характеру 768,40 грн.

У зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 22.02.2019 про залишення позовної заяви без руху, ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2019, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019, позовну заяву залишено без розгляду.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції від 17.04.2019, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції зазначаючи, що заява була залишена без руху після відкриття провадження у справі, копію ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач отримав та оскаржував її в апеляційному порядку, а отже був ознайомлений з такою, проте не усунув недоліки позовної заяви у встановлений в ухвалі строк.

Крім цього суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 року про залишення позовної заяви без руху винесена правомірно, оскільки позивач не належить до категорії громадян, які користуються пільгами щодо сплати судового збору та не навів підстав для звільнення його від сплати такого. Судовий збір за вимогу про проведення розмежування між забудовниками відповідно до генплану та стягнення моральної шкоди при поданні позову не сплачувався.

Проте колегія суддів Верховного суду не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Так, об`єкти справляння судового збору з розподілом на ті, за які судовий збір справляється і ті, за які цей збір не справляється, визначені Законом №3674-VI.

Як свідчать матеріали справи, підставою для звільнення від сплати судового збору за подання позову у даній справі, позивачем визначено пункт 13 частини другої статті 3 Закону №3674-VI.

За змістом зазначеної норми, судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст цієї норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди заявлену в адміністративному судочинстві обов`язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень). В такому випадку вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.

Подібні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 02.05.2019р. (справа №9901/167/19) та Верховного Суду від 13.03.2018р. (справа №820/5268/17) і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них під час розгляду даної справи.

Отже, суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, дійшов помилкового висновку щодо необхідності сплати позивачем судового збору за вимогу щодо стягнення моральної шкоди.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, скаржник не є особою, яка звільнена від сплати судового збору в розумінні пункту 13 частини другої статті 3 Закону №3674-VI.

Відтак, судом першої інстанції правильно віднесено вищезазначену позову вимогу до вимог немайнового характеру та зазначено про необхідність сплати судового збору в цій частині.

За такого правового регулювання та враховуючи, що позивачу необхідно надати строк на усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 22.02.2019 лише в частині немайнових вимог, висновки судів про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду є передчасними.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Отже, за правовою природою обґрунтованим є судове рішення, що ухвалене на підставі встановлених, повно та всебічно досліджених судом належних та допустимих доказах, з урахуванням предмету спору, прав та обов`язків учасників, в обсязі необхідному для об`єктивного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Отже ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №597/664/18 підлягають скасуванню, а справа - направленню в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №597/664/18 скасувати.

Справу №597/664/18 направити до Тернопільського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

А.А. Єзеров

В.М. Шарапа