Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.04.2018 року у справі №826/17796/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

04 вересня 2018 року

справа №826/17796/16

адміністративне провадження №К/9901/51247/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової А.І., Олендера І. Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року у складі судді Костенка Д. А. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів Чаку Є. В., Файдюка В. В., Мєзєнцева Є. І. у справі № 826/17796/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТР Продакшн» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В :

15 листопада 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТР Продакшн» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 жовтня 2016 року № 0021101404 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 525 307 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 131 236 грн. 75 коп., а також № 0021051404 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 114 323 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 28 580 грн. 75 коп., з мотивів протиправності їх прийняття.

13 жовтня 2017 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року, позов задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, внаслідок встановлення реальності господарських операцій платника податків з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Олімпія Буд», «Футіком», «Саніт Компані».

21 травня 2018 року відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1, пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пунктів 198.1, 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 200.4 статті 201 Податкового кодексу України, статей 73, 90, 242, 317 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства.

23 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання цієї ухвали.

11 червня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

21 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги та надано скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання цієї ухвали

27 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу за наслідком усунення відповідачем недоліків касаційної скарги в установлений судом строк та витребувано з Окружного адміністративного суду справу № 826/17796/16.

02 серпня 2018 року справа № 826/17796/16 надійшла до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанови судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство перебуває на обліку у відповідача та є платником податку на додану вартість.

У вересні-жовтні 2016 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника податків з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Олімпія Буд», «Футіком», «Саніт Компані», за результатами якої складено акт від 19 жовтня 2016 року № 252/26-15-14-10/37788434 (далі - акт перевірки).

31 жовтня 2016 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України заступником начальника податкового органу винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0021101404 за порушення вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 525 307 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 131 236 грн. 75 коп. Правова підстава застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішення не визначена.

Податковим повідомленням-рішенням № 0021051404 за порушення вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 114 323 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 28 580 грн. 75 коп. Правова підстава застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішення не визначена.

Склад податкових правопорушень доводиться податковим органом виключно на підставі твердження про здійснення позивачем нереальних господарських операцій з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Олімпія Буд», «Футіком», «Саніт Компані», внаслідок чого занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток на суму 635 128 грн., що призвело за заниження податку на прибуток за 1 квартал 2016 року на суму 114 323 грн. та завищено суму податкового кредиту за лютий-березень на загальну суму 525 307 грн.

Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги податкового органу містять обґрунтування нереальності операцій з Товариствами з обмеженою відповідальністю Товариствами з обмеженою відповідальністю «Олімпія Буд», «Футіком», «Саніт Компані».

Нереальність господарських операцій доводиться відповідачем на підставі твердження про відсутність у названих контрагентів позивача матеріально-технічних та трудових ресурсів, об'єктивно необхідних для здійснення господарської діяльності, не підтвердженням факту здійснення господарських операцій за ланцюгом постачання.

Щодо операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпія Буд», то податковий орган додатково вказує на факт того, що договір, за яким здійснювалися операції укладено 02 лютого 2016 року, хоча банківський рахунок контрагента відкрито лише 12 лютого 2016 року. Вказана обставина, на думку податкового органу, свідчить про удаваність правочину.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та контрагентами укладено договори ремонтно-модернізаційних робіт по обладнанню та устаткуванню Замовника (роботи) від 02 лютого 2016 року № 214 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпія Буд»), договору поставки від 01 березня 2016 року № 34/16 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Футіком», паперова основа, целюлоза), договір постачання від 02 березня 2016 року № 02/03 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Саніт Компані», автонавантажувач вилковий, дизельний двигун).

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено первинні документи податкового та бухгалтерського обліку за вказаними операціями, надано оцінку їх відповідності вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій, серед іншого, встановлено, подальше використання придбаних товарів та послуг у господарській діяльності позивача, що підтверджується наданими та долученими до матеріалів справи первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Реальність операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей, проведення ремонтно-модернізаційних робіт за наслідками яких сформовано витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з податку на додану вартість, досліджена та підтверджена судами попередніх інстанцій на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Суд визнає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що непідтверження операцій контрагентів за ланцюгом постачання, так само як і відсутність у контрагентів матеріально-технічних та трудових ресурсів, не є достатніми підставами для визнання операцій нереальними.

Судом апеляційної інстанції спростовано аргумент податкового органу щодо підробки договору від 02 лютого 2016 року № 214 на тій підставі, що апелянтом не надано суду жодних доказів на підтвердження цього. Факт наявності помилки у даті договору або інші факти щодо недійсності вказаного договору не було покладено податковим органом в основу прийняття податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого є неприйнятним Судом відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою повно та всебічно судами попередніх інстанцій, що є поза межами предмета касаційного перегляду. Податковим органом наводяться доводи, аналогічні тим, які були предметом розгляду судами попередніх інстанцій та обґрунтовано спростовані ними.

Посилання податкового органу на порушення судами норм процесуального права не деталізовані і доводяться на підставі непогодження відповідачем з висновками судів попередніх інстанцій.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 826/17796/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер