Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.07.2019 року у справі №826/18422/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2019 року

Київ

справа №826/18422/15

адміністративне провадження №К/9901/12601/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2015 (головуючий суддя Федорчук А. Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 (головуючий суддя Оксененко О. М., судді: Губська Л. В., Федотов І. В.),

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича (далі - Уповноважена особа, Банк), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; зобов`язати Уповноважену особу включити до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, додаткову інформацію про ОСОБА_1 щодо виплати відшкодування у розмірі 185000 гривень; зобов`язати Уповноважену особу надати Фонду додаткову інформацію про виплату ОСОБА_1 відшкодування у сумі 185000 гривень за рахунок коштів Фонду; зобов`язати Фонд включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви позивач зазначав, що в силу вимог Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) має право на виплату йому гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду і включення до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №23395-34, а тому бездіяльність відповідача, з приводу якої виник спір, порушує його майнові права, як власника вказаних коштів..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016, відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов висновку, що Уповноваженою особою правомірно не визнано позивача вкладником банку, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду та, як наслідок, на законних підставах не включено його до реєстру вкладників (загального реєстру), оскільки укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» договір банківського рахунку від 17.03.2015 №23373-34 є нікчемним й надавав можливість власнику вкладу, розмір якого значно перевищує суму 200000 гривень, отримати цю суму повністю, без будь яких обмежень, що є наданням переваг цьому вкладнику перед іншими кредиторами.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та задовольнити позов.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач, посилаючись на доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві, вкотре вказує на незаконність бездіяльності з боку відповідача й наголошує на тому, що це порушує його права, як власника грошових коштів, який має право ними розпоряджатися вільно і на власний розсуд.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2016 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпунктів 4, 7 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вважає нікчемним укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку, у зв`язку з чим наполягає на тому, що Уповноважена особа з дотриманням вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, не визнала за ОСОБА_1 права на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.03.2015 між позивачем та Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України укладений договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №34-15/КР, відповідно до якого асоціація зобов`язується надати позивачу безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а останній зобов`язується по закінченню терміну даного договору повернути її у повному обсязі. Сума фінансової допомоги становить 185000 гривень.

Також, між позивачем (клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» укладений договір банківського рахунку від 17.03.2015 №23373-34 в національній валюті, відповідно до умов якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок номер НОМЕР_1 та зобов`язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.03.2015 року на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 від Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України надійшли грошові кошти у сумі 185000 гривень в якості поворотної фінансової допомоги.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» (далі - постанова Правління НБУ №190), виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19.03.2015 №61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» (далі рішення - №61), згідно з яким з 20.03.2015 по 19.06.2015 включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича.

В подальшому, відповідно до постанови Правління НБУ від 16.07.2015 №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду рішення від 17.07.2015 №138, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік 17.07.2015 по 16.07.2016 включно.

На офіційному веб-сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 24.07.2015 розпочинається виплата коштів вкладникам ПАТ «Банк «Київська Русь» через установи банків-агентів Фонду.

21.08.2015 року позивач, як вкладник ПАТ «Банк «Київська Русь» звернувся до АТ «Укрексімбанк» за отриманням суми відшкодування, на що отримав відповідь про те, що він відсутній в Реєстрі вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь».

Дізнавшись про відсутність у переліку вкладників, які мають право відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач 01.07.2015 звернувся до Уповноваженої особи з заявою, у якій просив включити його до реєстру вкладників.

Листом від 28.09.2015 №8701/16 Уповноваженою особою позивача повідомлено про нікчемність правочину щодо перерахування частини одержаних внаслідок дострокового розірвання договорів банківського вкладу грошових коштів у загальній сумі 185000 гривень з поточного рахунку Асоціації міжнародних перевізників України на особовий рахунок позивача за договором банківського рахунку від 17.03.2015 №23373-34.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.

Відповідно до статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником, у розумінні наведеної вище правової норми Закону №4452-VI, визнається фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

В свою чергу, згідно з положеннями частини першої статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В той же час, спірні правовідносини врегульовані й Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 (далі - Положення №14), пунктом 6 розділу ІІІ якого передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Наведене дає підстави для висновку, що під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №802/351/16-а.

За приписами ж статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Крім того, частина третя статті 38 Закону №4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Частиною четвертою статті 38 Закону №4452-VI передбачено, що Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Таким чином, Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Уповноважена особа вважала нікчемним договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

Разом з тим, зі змісту даної норми вбачається, що вказаний пункт не може бути застосованим до договору, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Київська Русь", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Окрім цього, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору поточного рахунку та здійснення транзакції ПАТ "Банк "Київська Русь" щодо зарахування суми коштів на поточний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

До того ж, згідно частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відтак, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом.

У даному ж випадку, позивач уклав договір банківського рахунку №НОМЕР_5 в національній валюті, згідно з умовами якого банк відкрив позивачу поточний рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті України та зобов`язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

При цьому, укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації у банку.

За таких обставин позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI, в той час як Уповноваженою особою не наведено правових підстав для не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів зазначеного Закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Київська Русь" за рахунок Фонду.

Що ж стосується позовних вимог про зобов`язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 27 Закону №4452-VІ уповноважена особа складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Відтак, враховуючи, що затвердженню виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників передує надання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, позовні вимоги до Фонду, в цій частині є передчасними, оскільки відсутні підстави стверджувати про порушення прав ОСОБА_1 Фондом, а відтак і про наявність спору щодо цього.

За правилами пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Своєю чергою, за приписами частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 344 349 351 355 356 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Харківським РУГУ МВС України в м. Києві 02 жовтня 1997 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича включити до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Харківським РУГУ МВС України в м. Києві 02 жовтня 1997 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) щодо виплати відшкодування у сумі 185000 гривень за договором банківського рахунку №НОМЕР_5 в національній валюті, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та Несвітайлом ОСОБА_2 .

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Харківським РУГУ МВС України в м. Києві 02 жовтня 1997 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) за договором банківського рахунку №НОМЕР_5 в національній валюті, укладеним 17.03.2015 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_1 , відшкодування у сумі 185000 гривень за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В решті позову відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

С. Г. Стеценко

А. І. Рибачук

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду