Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.05.2019 року у справі №855/134/19
Ухвала КАС ВП від 10.05.2019 року у справі №855/134/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 травня 2019 року

Київ

справа №855/134/19

адміністративне провадження №А/9901/98/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

секретар судового засідання - Шевчук К.В.,

за участю

позивача - ОСОБА_3

представника відповідача 1 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2019 року (суддя-доповідач Бєлова Л.В., судді - Аліменко В.О., Кузьменко В.В.,судове рішення постановлено у м. Києві) у справі

за позовом ОСОБА_3

до Партії «Слуга народу», яка має представника кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, Голови партії «Слуга народу» Баканова Івана Геннадійовича

про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 29 квітня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3, в якому позивач просила кандидата від партії на пост Президента України ОСОБА_6 та голови партії «Слуга народу» Баканова Івана Геннадійовича не бездіяти, а вимагати відтермінування оголошення результатів виборів до забезпечення ними проведення експертизи (аналізу) наукової (логічно-математично лінгвістичного) змісту тексту чинного «Закону про вибори Президента України» ст. 49 п.1, надати ЦВК для оприлюднення експертизу (аналіз) та діяти як свідомим громадянам України, гідно, з визнанням виборів недійсними через недотримання рівноправства.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

2. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Партії «Слуга народу», яка має представника кандидата на пост Президента України ОСОБА_6 (відповідач - 1), Голови партії «Слуга народу» Баканова Івана Геннадійовича (далі - відповідач 2) про зобов'язання вчинити дії.

3. У судовому рішенні суд зазначив, що пов'язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів. Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України, а тому визначення судової юрисдикції таких спорів та їх розгляд здійснюється в загальному порядку. Колегія суддів дійшла висновку, що даний спір не відноситься до виборчого, оскільки не стосується питання підготовки та проведення виборів, а носить загальний порядок щодо правильності прийнятого Закону України "Про вибори Президента України" в частині, що стосується ст. 49 Закону - внесення грошової застави кандидатами на пост Президента України. Суд зауважив, що відповідно до вимог чинного законодавства України позовна заява фізичної особи (громадянина України), яка звернулася до суду не за захистом виборчих прав, а інших прав, свобод та інтересів, не може розглядатися адміністративним судом за правилами, встановленими статтями 273-278 КАС України, а в разі належності спору до юрисдикції адміністративних судів повинна розглядатися за загальними правилами, встановленими КАС України. Крім того, колегія суддів зауважила, що до Шостого апеляційного адміністративного суду, як до суду першої інстанції, виборцем можуть бути оскаржені лише дії кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб. Отже, оскільки спір не може розглядатися адміністративним судом за правилами, встановленими ст. 273-278 КАС України, колегія суддів визнала за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень)

4. 02 травня 2019 року до Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати зазначене судове рішення частково задовольнити позовні вимоги.

5. Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, ОСОБА_3 зазначає, що нею подано до Шостого апеляційного адміністративного суду позовну заяву з вимогами захисту її прав, свобод у виборчому процесі в період виборчого процесу щодо неприпустимості того, що обирають гаранта прав при порушенні тих же рівних прав. Позивач наполягає на розгляді її законних вимог як виборця в суді та вирішенні їх по суті. Посилаючись на неузгодженість сфер діяльності судів (Окружного адміністративного суду міста Києва та Шостого апеляційного адміністративного суду), що спричинило затримання ухвалення судового рішення, просила скасувати оскаржувану ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2019 року.

6. 03 травня 2019 року відповідачем 1 до Суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зазначає, що подану позивачем позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки перевірка відповідності положень Закону України «Про вибори Президента України» європейським стандартам не відноситься до компетенції адміністративних судів. Крім того, відповідач 1 вказує на те, що у позові та апеляційній скарзі відсутні усі ознаки, передбачені пунктом 3 частини 1 статті 45 КАС України, що є підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду. Вважає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не обмежений в цьому повноваженні також на даному етапі розгляду справи.

7. Ухвалами Верховного Суду від 03 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду.

8. У судовому засіданні позивач підтримала доводи, наведені в поданій апеляційній скарзі, просила задовольнити її вимоги.

9. Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване судове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

11. Частина 1 статті 1 Закону України «Про вибори Президента України» від 05 березня 1999 року №474-XIV (далі - Закон №474-XIV): вибори Президента України є рівними: Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

12. Частина 1 статті 3 Закону №474-XIV: вибори Президента України є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах.

13. Частина 1 статті 11 Закону №474-XIV: виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними статтею 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом.

14. Частина 3 статті 11 Закону №474-XIV: початок виборчого процесу визначається строками, встановленими Конституцією України та цим Законом.

15. Частина 4 статті 11 Закону №474-XIV: виборчий процес включає такі етапи: 1) висування та реєстрація кандидатів на пост Президента України; 2) утворення окружних та дільничних виборчих комісій; 3) проведення передвиборної агітації; 4) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 5) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 6) голосування у день виборів Президента України; 7) підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України та їх офіційне оголошення; 8) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

16. Частина 7 статті 11 Закону №474-XIV: виборчий процес завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів виборів Президента України або офіційною публікацією подання Центральної виборчої комісії до Верховної Ради України щодо призначення повторних виборів Президента України.

17. Стаття 12 Закону №474-XIV: суб'єктами виборчого процесу є: 1) виборець; 2) виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону та Закону України "Про Центральну виборчу комісію"; 3) кандидат на пост Президента України, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом; 4) партія, яка висунула кандидата на пост Президента України; 5) офіційний спостерігач від партії - суб'єкта виборчого процесу, від кандидата на пост Президента України, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом.

18. Частина 1 статті 99 Закону №474-XIV: рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, кандидатів на пост Президента України, їхніх довірених осіб, партій - суб'єктів виборчого процесу, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

19. Пункт 1 частини 1 статті 4 КАС України: адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

20. Пункт 2 частини 1 статті 4 КАС України: публічно-правовий спір - спір, у якому <…> хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

21. Частина 1 статті 171 КАС України: суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

22. Пункт 1 частини 1 статті 170 КАС України: суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

23. Частина 3 статті 277 КАС України: кандидат на пост Президента України, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу мають право оскаржувати дії іншого кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії спрямовані на порушення встановленого законом порядку висунення кандидата, проведення передвиборної агітації, інші порушення їхніх прав або виборчих прав громадян. Виборець має право оскаржувати дії кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії порушують його виборчі права.

24. Частина 7 статті 277 КАС України: дії кандидатів на пост Президента України, їхніх довірених осіб оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Частина 1 статті 308 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

26. Згідно частини 2 цієї статті суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

27. З матеріалів справи вбачається, що підставою відмови у відкритті провадження у цій справі Шостим апеляційним адміністративним судом визначено неналежність даного спору до виборчого, оскільки цей спір, як зазначив суд в оскаржуваній ухвалі, стосується не питання підготовки та проведення виборів, а правильності прийнятого Закону України "Про вибори Президента України", а саме статті 49 Закону щодо внесення грошової застави кандидатами на пост Президента України.

28. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що позивач фактично вимагає від відповідачів забезпечити проведення експертизи (аналізу) наукового (логічно-математично лінгвістичного) змісту тексту чинного Закону України "Про вибори Президента України" (частини 1 статті 49) та надати його ЦВК, оприлюднити експертизу (аналіз) до оголошення результатів виборів та діяти як свідомим громадянам України, гідно, з визнанням виборів недійсними через недотримання рівноправства.

29. Колегія суддів не погоджується з такою правовою позицією з огляду на наступне.

30. У відповідності до положень статті 4 КАС України публічно-правовим спором, тобто спором, який розглядається в порядку адміністративного судочинства, є спір, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і який виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

31. В розумінні приписів статті 12 Закону №474-XIV позивач як виборець є суб'єктом виборчого процесу з виборів Президента України. Кандидат на пост Президента України, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом, та партія, яка висунула кандидата на пост Президента України, також є відповідними суб'єктами виборчого процесу з виборів Президента України.

32. Таким чином, всі учасники даної адміністративної справи є суб'єктами виборчого процесу.

33. З аналізу наведених положень Закону №474-XIV та Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що основними критеріями для віднесення адміністративного спору до категорії виборчих є обставини виникнення такого спору під час виборчого процесу та пов'язаність характеру спірних правовідносин з підготовкою та проведенням виборів.

34. Згідно положень статті 11 Закону №474-XIV початок виборчого процесу визначається строками, встановленими Конституцією України та цим Законом, та завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів виборів Президента України або офіційною публікацією подання Центральної виборчої комісії до Верховної Ради України щодо призначення повторних виборів Президента України.

35. Постановою Центральної виборчої комісії від 27 грудня 2018 року №253 «Про початок виборчого процесу чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року» з 31 грудня 2018 року оголошено початок виборчого процесу чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року.

36. Оскільки виборчий процес станом на час подання ОСОБА_3 позовної заяви не завершено, така позовна заява вважається поданою під час виборчого процесу.

37. В своїй позовній заяві ОСОБА_3 в якості відповідачів визначила Партію «Слуга народу», яка має представника - кандидата на пост Президента України висуванця від партії ОСОБА_6 та Голову партії «Слуга народу» Баканова Івана Геннадійовича.

38. При цьому, позовні вимоги не бездіяти, а вимагати відтермінування оголошення результатів виборів до забезпечення ними проведення експертизи (аналізу) наукової (логічно-математично лінгвістичного) змісту тексту чинного «Закону про вибори Президента України» (ст. 49 п. 1) та надати ЦВК для оприлюднення експертизу (аналіз) сформовано позивачем безпосередньо до кандидата від партії на пост Президента України ОСОБА_6, а також до Голови партії «Слуга народу» Баканова Івана Геннадійовича.

39. Водночас, в поданій до суду позовній заяві ОСОБА_3 наголошує на порушенні її прав як виборця вільно обирати на чергових виборах Президента України, відновлення яких остання вбачає в діях кандидата від партії на пост Президента України ОСОБА_6 та голови партії «Слуга народу» Баканова Івана Геннадійовича, направлених на відтермінування оголошення результатів виборів.

40. Колегія суддів зауважує, що під час вирішення виборчих спорів суд повинен перевірити не тільки правомірність оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, але й встановити наявність порушення такими рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача. При цьому, встановлення в судовому порядку відсутності такого порушення є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог заявника.

41. Колегія суддів зазначає, що з огляду на суб'єктний склад учасників зазначеної адміністративної справи та права суб'єктів виборчого процесу, закріплені в статті 99 Закону №474-XIV та статті 277 КАС України, враховуючи час надходження позовної заяви ОСОБА_3 до суду та наведення позивачем в позовній заяві посилань на наявність порушень її виборчих прав, Шостий апеляційний адміністративний суд на етапі прийняття вказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цій справі дійшов помилкових висновків про неналежність вказаної адміністративної справи до категорії виборчих спорів, розгляд яких регламентовано главою 11 § 2 КАС України, адже наявність або відсутність порушення прав позивача як суб'єкта виборчого процесу повинна встановлюватись судом вже під час розгляду зазначеної адміністративної справи по суті.

42. У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

43. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

44. Таким чином, Суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2019 року прийнята з порушенням норм процесуального права.

45. Згідно статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

46. У відповідності до частини 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

47. Оскільки суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

48. В поданій апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про здійснення судового розгляду даної скарги без сплати судового збору, оскільки, як вказує позивач, вона є пенсіонеркою, внутрішньо-переміщеною особою та має значні фінансові ускладнення.

49. Однак Суд не вбачає підстав для задоволення такого клопотання, оскільки ОСОБА_3 не надано до Суду жодних документів, які б підтверджували наведені нею обставини неможливості сплати судового збору.

50. За змістом підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, <…> ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

51. Враховуючи те, що при поданні апеляційної скарги до Верховного Суду судовий збір позивачем не був сплачений, Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення у розмірі 1921,00грн.

52. Керуючись статтями 272, 277, 278, 292, 293, 312, 320, 321, 322 КАС України, Суд -

п о с т а н о в и в:

53. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

54. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2019 року - скасувати та направити адміністративну справу №855/134/19 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

55. Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31219207026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055") судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.

56. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Н.А. Данилевич

Судді: В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа