Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2018 року у справі №688/213/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 травня 2018 року

м. Київ

справа №688/213/17

адміністративне провадження №К/9901/36967/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 березня 2017 року (головуючий суддя Огороднік І.В.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (головуючий суддя Граб Л.С., судді: Гонтарук В.М., Біла Л.М.) у справі №688/213/17 за позовом ОСОБА_1 до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, в якому просила суд визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його здійснити перерахунок та виплатити пенсію з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати, заявлених довідкою №01-09/2378 від 04 серпня 2016 року, відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" в редакції станом на дату виходу на пенсію, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку та здійснити відповідні виплати з 21.01.2011 року, залишивши без змін базовий місяць для індексації пенсії, який був визначений при призначенні їй пенсії..

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 вересня 2016 року, залишивши без змін базовий місяць для індексації пенсії, який був визначений при призначенні пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати за роботу, які враховуються при обчисленні пенсії виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, та з яких сплачено страхові внески, заявлених довідкою від 04 серпня 2016 року, №01-09/2378, з урахуванням фактично отриманих сум.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову про часткове задоволення позову. Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 1 вересня 2016 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань та сум індексації заробітної плати, з яких сплачено страхові внески, виходячи з розрахунку 84% від середнього заробітку згідно довідки від 04 серпня 2016 року №01-09/2378.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_1 з 22.01.2011 р. перебуває на обліку в Шепетівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Проте, при обчисленні її пенсії відповідачем не були враховані інші виплати, до яких входять матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення та індексація.

У серпні 2016 року позивач звернулась до управління із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до довідки управління праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради №01-09/2378 від 04.08.2016 року з урахуванням складових заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, відповідач виходив з того, що такий вид виплати, як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не передбачені ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу», як складові заробітної плати державного службовця, а тому зазначені виплати не враховуються для обчислення пенсії.

Суди визнали таку відмову неправомірною, виходячи з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, є структурою заробітної плати для нарахування пенсії. Оскільки з цих виплат нараховані та сплачені страхові внески, вони підлягають включенню до складу заробітної плати для призначення пенсії.

При цьому, суд першої інстанції зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсії виходячи з розміру 90% від середнього заробітку, з чим не погодився суд апеляційної інстанції, зазначивши, що пенсію позивачу призначено у розмірі 84% від середнього заробітку, а тому саме цей відсотковий розмір пенсії має бути врахований при перерахунку пенсії.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що матеріальна допомога, індексація, носять разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати в розумінні ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу», а сам факт утримання збору на обов'язкове державне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця. Крім того, з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону №3723. Також зазначає, що зазначення в резолютивній частині постанови про незмінність базового місяця нарахування індексації суперечить п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суд апеляційної інстанції не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що при обчисленні пенсії, в тому числі і державним службовцям, відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для такого обчислення включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Безпідставними є посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону №3723, оскільки предметом позову у даній справі є неправильне обчислення розміру пенсії позивачу при її призначенні, а не її перерахунок у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

Згідно статті 41 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, включаються в заробіток (дохід) державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Чинне законодавство України як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати, запроваджені нормативно-правовими актами, у зв'язку з чим індексація грошових доходів приймається в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №466/2402/17.

Щодо доводів скаржника, що зазначення в резолютивній частині постанови про незмінність базового місяця нарахування індексації суперечить п.5 Порядку №1078, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Згідно з ст. 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказаною нормою передбачено підстави, за яких проводиться індексація, а також розмір грошового доходу, який підлягає індексації.

Згідно з п. 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку).

Відповідно до п. 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Крім того зазначається, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під «підвищенням пенсії» розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і в подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до «підвищення пенсії» в розумінні п. 5 Порядку № 1078.

Отже, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.

Перерахунок пенсії з урахуванням спірних складових є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця для проведення індексації пенсії.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 7 березня 2018 року у справі №727/5413/17.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Вимоги скаржника про скасування постанови суду першої інстанції задоволенню не підлягають, оскільки це рішення вже скасовано постановою суду апеляційної інстанції у повному обсязі.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі №688/213/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду