Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2019 року у справі №160/7817/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2019 року

Київ

справа №160/7817/18

адміністративне провадження №К/9901/4992/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційної інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції МВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 (суддя Єфанова О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 (колегія суддів у складі: Шлай А.В., Круговий О.О., Прокопчук Т.С.)

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції МВС України в Дніпропетровській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ № 485 о/с від 06.11.2015 ГУ МВС України в Дніпропетровській області про звільнення з посади оперупоноваженого сектору кримінальної поліції у справах дітей Індустріального відділу Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області та поновити на службі у поліції.

Позов мотивовано тим, що 05.11.2015 працівником відділу кадрів Дніпропетровського міського управління МВС в Дніпропетровській області повідомлено позивача про необхідність написання рапортів на звільнення та на прийняття до органів поліції у зв`язку із реорганізацією в органах міліції. ОСОБА_1 зазначає, що вищезгаданий працівник відділу кадрів запропонував їй написати рапорт про вихід з декретної відпустки, у якій вона перебувала на той час, за власним бажанням. Вона погодилась написати вказані рапорти та 06.11.2015 її звільнили на підставі вищезгаданих рапортів.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 позовну заяву повернуто позивачеві.

Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надала до суду документів, які підтверджують наявність поважних підстав пропуску строку звернення до суду із даним позовом.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 та ухвалу Днпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 та прийняти нове рішення, яким визнати поважність підстав пропуску строку звернення до суду з даним позовом та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.

Зазначає, що у вересні 2016 року ОСОБА_1 через представника подала до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська позов про скасування наказу про звільнення її з роботи. У вересні 2018 року за заявою позивача через канцелярію суду їй було видано копію ухвали від 09.09.2016 про повернення позову у зв`язку із порушенням правил підсудності.

Наголошує, що ухвала Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09.09.2016 ані позивачу, ані його представнику не надсилалась і не вручалась.

Таким чином, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій, відмовивши у визнанні підстав пропуску строку звернення до суду поважними, порушили норми матеріального та процесуального права.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надходило.

Рух касаційної скарги

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.03.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 160/7817/18.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02.07.2019 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 працювала на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції у справах дітей Індустріального відділу Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області.

31.05.2016 позивачка звернулась із заявою до начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про скасування наказу від 06.11.2015 № 485 о/с про звільнення та поновлення її на посаді.

Начальником Головного управління МВС України в Дніпропетровській області відмовлено у скасуванні вказаного наказу та поновленні позивачки на посаді.

У вересні 2016 року ОСОБА_1 через представника звернулась до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська із позовом про скасування наказу від 06.11.2015 № 485 о/с та поновлення на посаді.

Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09.09.2016 позовну заяву повернуто позивачу у звязку із підсудністю даного позову окружному адміністративному суду.

У вересні 2018 року позивачем подано заяву до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська про видачу копії ухвали Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09.09.2016.

ОСОБА_1 зазначає, що копія вищезазначеної ухвали ані їй, ані її представнику судом не направлялась, та з її змістом вона ознайомилась лише у вересні 2018 року.

З огляду на зазначене, у жовтні 2018 року позивачем подано позовну заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дніпропетровської області, зареєстровану судом 19.10.2018 за вх. № 49924/18.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом від 17.07.1997 № 475/97-ВР. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частина друга статті 4 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пункт 1 частини другої статті 17 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частина перша статті 13 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом). Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частина перша статті 118 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом). Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частина перша статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та частина перша статті 122 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом). Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина третя статті 99 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та частина друга та п`ята статті 122 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом). Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частина перша статті 123 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом). У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частина друга статті 123 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Ухвалюючи оскаржувані рішення суди як першої так і апеляційної інстанції виходили з того, що ОСОБА_1 . У позовній заяві вказувала, що 31.05.2016 року вона звернулась до начальника Головного управління Національної поліції МВС України у Дніпропетровській області із заявою про скасування наказу № 485 о/с від 06.11.2015 про звільнення та поновлення на посаді.

Натомість до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська позивачка звернулась лише у вересні 2016 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Щодо посилань ОСОБА_1 на бездіяльність Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська щодо направлення їй або її представнику копії ухвали від 09.09.2016 про повернення позовної заяви як на підставу пропуску строку звернення з позовом до належного суду, колегія суддів зазначає таке.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Всупереч вказаному, позивачка звернулась до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська із заявою про видачу копії рішення лише у вересні 2018 року.

Так, позивачем не надано до суду доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду першої інстанції із даним позовом у період з травня по вересень 2016 року та не вказано обставин, які унеможливлювали звернення до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська із запитом щодо руху справи.

Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність процесуальної заінтересованості позивача у розгляді справи та зловживання наданими йому процесуальними правами, що є підставою для відмови у поновленні пропущеного процесуального строку на звернення до суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Таким чином, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, підстави для їх зміни чи скасування - відсутні.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк