Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2018 року

Київ

справа №820/5380/15

адміністративне провадження №К/9901/4669/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів Бершової Г.Є., Катунова В.В., Ральченка І.М. від 25.11.2015 у справі №820/5380/15 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Державної реєстраційної служби України, Державних реєстраторів Державної реєстраційної служби України Молдованова Г.В., Марченко О.А. треті особи: Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, Харківське міське управління юстиції про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати протиправним та скасувати рішення № 18064452 від 17.12.2014 державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Молдаванової Г.М. про відмову у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-1" торговельного павільйону загальною площею 19,3 кв.м. з літнім майданчиком - кафе по АДРЕСА_1; визнати протиправним та скасувати рішення № 19954771 від 12.03.2015 державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Марченко О.А. про відмову у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-1" торговельного павільйону загальною площею 19,3 кв.м. з літнім майданчиком кафе по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2; зобов'язати Державну реєстраційну службу України зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-1" торговельного павільйону загальною площею 19,3 кв.м. з літнім майданчиком кафе по АДРЕСА_1, за ОСОБА_2

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2015 визнано протиправним та скасовано рішення № 18064452 від 17.12.2014 державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Молдованової Г.М. про відмову у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-1" торговельного павільйону загальною площею 19,3 кв.м. з літнім майданчиком кафе по АДРЕСА_1, за ОСОБА_2

Визнано протиправним та скасовано рішення № 19954771 від 12.03.2015 державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Марченко О.А. про відмову у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-1" торговельного павільйону загальною площею 19,3 кв.м. з літнім майданчиком кафе по АДРЕСА_1, за ОСОБА_2

Зобов'язано Державну реєстраційну службу України, з урахуванням висновків суду, розглянути питання щодо державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: - нежитлова будівля літ. "А-1" торговельного павільйону загальною площею 19,3 кв.м. з літнім майданчиком кафе по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2015 скасовано в частині визнання протиправним та скасування рішення № 19954771 від 12.03.2015 державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Марченко О.А, про відмову у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-1" торговельного павільйону загальною площею 19,3 кв.м. з літнім майданчиком кафе по АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 та зобов'язання Державної реєстраційної служби України, з урахуванням висновків суду, розглянути питання щодо державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: - нежитлова будівля літ. "А-1" торговельного павільйону загальною площею 19,3 кв.м. з літнім майданчиком кафе по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2

Прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до Державної реєстраційної служби України, Державних реєстраторів Державної реєстраційної служби України Молдованової Г.М., Марченка О.А., Міністерства юстиції України третя особа - Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції - відмовлено.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2015 по справі №820/5380/15 залишено без змін.

В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вказує, що нею подано усі необхідні документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень, встановлені ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження".

В судове засідання сторони не з"явилися.

суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що на підставі рішення 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.12.2007 № 283/07 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" ФОП ОСОБА_2 надано у користування на підставі договору оренди від 04.11.2008, зареєстрованого за № 940867100094 від 02.12.2008, земельну ділянку загальною площею 0,0063 га та договору оренди від 20.08.2008, зареєстрованого за № 940867100064 від 17.09.2008, земельну ділянку загальною площею 0,0022 га для будівництва торговельного павільйону з літнім майданчиком - кафе по АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення 6 сесії 6 скликання Харківської міської ради № 219/11 від 06.04.2011 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам, у тому числі ФОП ОСОБА_2 надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0085 га для будівництва торговельного павільйону з літнім майданчиком кафе по АДРЕСА_1.

На зазначеній ділянці самовільно побудовано нежитлову будівлю літ. "А-1" торговельного павільйону загальною площею 19,3 кв.м. з літнім майданчиком - кафе по АДРЕСА_1.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.06.2014 у справі №646/4395/14ц за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" торговельного павільйону загальною площею 19,3 кв.м. з літнім майданчиком кафе по АДРЕСА_1. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Позивач звернувся до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.10.2014 за № 8629979 та від 27.02.2015 за № 10401580.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 21.10.2014 за № 8629979 державний реєстратор прав на нерухоме майно Молдованова Г.М. прийняла рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 18064452 від 17.12.2014.

За результатами розгляду заяви від 27.02.2015 за № 10401580 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 19954771 від 12.03.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Марченком О.А.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідачів, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Скасовуючи в частині постанову суду першої інстанції та приймаючи в цій частині постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції покликався на те, що наявність рішення суду, яким за позивачем визнано право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" торговельного павільйону загальною площею 19,3 кв.м. з літнім майданчиком кафе по АДРЕСА_1, не виключає передбачений законом обов'язок щодо прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію. Крім того, апеляційний суд зазначив, що зобов'язуючи Державну реєстраційну службу України, з урахуванням висновків суду, розглянути питання щодо державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, суд першої інстанції не врахував, що всі оригінальні примірники документів повернуті заявнику.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Пункт 1 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Як визначено частиною другою статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Так, згідно з пунктом 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, у разі, коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнане право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.

Виходячи з аналізу наведених норм, колегія суддів зазначає, що право власності на самочинно збудований об'єкт, може бути зареєстроване після прийняття об'єкта в експлуатацію згідно з вказаним Порядком.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем до реєстрації заявлено право власності на самовільно побудовану нежитлову будівлю літ. "А-1" торговельного павільйону загальною площею 19,3 кв.м. з літнім майданчиком кафе по АДРЕСА_1.

Пункт 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 передбачає, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав, зокрема, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Як встановлено державним реєстратором під час розгляду заяви позивача, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, поданий не був.

Відповідно до пункту 4 статті 24 цього Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із позицією суду апеляційної інстанції щодо правомірності рішення № 19954771 від 12.03.2015 державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Марченко О.А, про відмову у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-1" торговельного павільйону загальною площею 19,3 кв.м. з літнім майданчиком кафе по АДРЕСА_1, за ОСОБА_2

Щодо вимоги про зобов'язання Державної реєстраційної служби України, з урахуванням висновків суду, розглянути питання щодо державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: - нежитлова будівля літ. "А-1" торговельного павільйону загальною площею 19,3 кв.м. з літнім майданчиком кафе по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, колегія суддів погоджується з покликанням суду апеляційної інстанції, що відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" позивач не позбавлений права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правильно та повно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду