Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.04.2018 року у справі №814/3121/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2018 року

Київ

справа №814/3121/15

адміністративне провадження №К/9901/7763/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Миколаївської митниці ДФС

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 (головуючий суддя - Марич Є.В.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 (головуючий суддя - Скрипченко В.О., судді - Золотніков О.С., Осіпов Ю.В.)

у справі 814/3121/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг»

до Миколаївської митниці ДФС

третя особа Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

28 серпня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг» (далі - ТОВ «Техноторг») звернулося до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - Митниця), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо нескладання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви ТОВ «Техноторг» від 24.07.2015 вих. № 330;

- зобов'язати Митницю скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення ТОВ «Техноторг» надмірно сплаченого податку на додану вартість у сумі 54718,92 грн. за митною декларацією №504070000/2014/006177 від 11.11.2014 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Техноторг» п/р №26000140036 відкритий у ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Техноторг» зазначило, що Митниця в порушення статті 301 Митного кодексу України (далі - МК України), статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007, (далі - Порядок № 618) безпідставно не надала висновок для повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 07.12.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016, позов задовольнив.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що правомірність визначення ТОВ «Техноторг» митної вартості товару за ціною договору підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, тому позивач мав право на звернення до Митниці із заявою про повернення надмірно сплачених на підставі рішення про коригування митної вартості коштів. Натомість відповідач не виконав процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на нього Порядком № 618, та не навів при цьому обґрунтованих підстав для відмови у наданні висновку.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому в касаційній скарзі відповідач зазначив про відсутність законодавчо визначених підстав для повернення коштів з Державного бюджету України, оскільки позивач не надав документів, що підтверджують наявність надмірно сплачених митних платежів. Так, у резолютивній частині постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2015 у справі № 814/3632/14 не визначено суму надмірно сплачених митних та інших платежів, і не вбачається той факт, що митниця зобов'язана повернути з Державного бюджету України визначену суму надмірно сплачених митних та інших платежів. Крім того відповідач вказав, що задоволення судами попередніх інстанцій позову в такий спосіб є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

23.01.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Митниця 10.11.2014 прийняла рішення №504070000/2014/000018/2 про коригування митної вартості товару, заявленої ТОВ «Техноторг», відповідно до якого позивачу збільшено суму митних платежів на 54 718,92 грн., що підтверджується аркушем коригування.

Зазначене рішення Митниці, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 12.02.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015 у справі №814/3632/14, визнав протиправними та скасував.

24.07.2015 позивач звернувся до митниці із заявою про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість у сумі 54 718,92 грн. відповідно до ст. 301 МК України та розділу ІІІ Порядку №618.

Натомість Митниця листом від 20.08.2015 №3185/10/14-70-10-27, відмовила ТОВ «Техноторг» у поверненні надмірно сплачених коштів.

В обґрунтування такого рішення відповідач посилався на те, що в резолютивній частині судових рішень у справі №814/3632/14 не визначено суму надмірно сплачених митних та інших платежів, і не вбачається той факт, що Митниця зобов'язана повернути з Державного бюджету України будь-які надмірно сплачені митні та інші платежі.

Задовольняючи позов ТОВ «Техноторг», суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї Порядком № 618, тому бездіяльність відповідача щодо ненадання висновку про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість є протиправною.

Колегія суддів вважає обґрунтованим такий висновок судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Так, згідно з частинами першою-третьою статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пунктів 43.4-43.5 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

За правилами пункту 1-4, 6, 7 розділу ІІІ Порядку № 618 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків-юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ митних платежів митного органу перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом відділу митних платежів митного органу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України.

Відповідно до пункту 10 Порядку взаємодії територiальних органів Міністерства доходів і зборів України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 №882/1188 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), на пiдставi отриманих висновків вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, орган ДФС зобов'язаний не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому орган ДФС наділений правом провести перевірочні заходи у разі потреби з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 12.02.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015 у справі №814/3632/14, визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості, прийняте відповідачем, що, в свою чергу, свідчить про правильність визначення митної вартості ТОВ «Техноторг» за ціною договору.

Таким чином, всі відомості, внесені до митної декларації на підставі скасованого рішення про коригування митної вартості, є помилковими, що підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили, а сплачені на підставі скасованого рішення про коригування митної вартості митні платежі є надміру сплаченими та підлягають поверненню за умови звернення до митного органу платника податків із відповідною заявою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у встановленому законодавством порядку звернувся до Митниці з відповідною заявою про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість, долучивши до неї наступні документи: рішення про коригування митної вартості №504070000/2014/000018/2 від 10.11.2014, митну декларацію № 504070000/2014/006177 від 11.11.2014, аркуш коригування митної декларації № 504070000/2014/006177 від 11.11.2014, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015 у справі № 814/3632/14 та довідку про відсутність заборгованості № 402/10/20-233 від 14.07.2015.

Таким чином, позивач підтвердив факт надмірної сплати коштів, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок скласти відповідний висновок з направленням його до органів Державного казначейства України. Натомість Митниця не навела обґрунтованих підстав відмови у підготовці висновку, не перевіривши при цьому факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та не встановивши наявність такої переплати.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що Митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї вищезазначеними нормами законодавства, зокрема Порядком № 618, безпідставно відмовивши у поверненні ТОВ «Техноторг» надмірно сплачених коштів та підготовці відповідного висновку.

З приводу доводів відповідача про втручання судів попередніх інстанцій у його дискреційні повноваження шляхом задоволення позову ТОВ «Техноторг» у заявлений спосіб, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за даних обставин справи суди попередніх інстанцій обрали належний спосіб відновлення порушеного права позивача, який є ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова