Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року

м. Київ

справа № 640/14826/19

касаційне провадження № К/9901/17659/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року (головуючий суддя - Кармазін О.А.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Губська Л.В., судді - Епель О.В., Степанюк А.Г.)

у справі № 640/14826/19

за позовом Закритого акціонерного товариства «Обнінська хіміко-фармацевтична компанія»

до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року Закрите акціонерне товариство «Обнінська хіміко-фармацевтична компанія» (далі - ЗАТ «Обнінська хіміко-фармацевтична компанія»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство; відповідач), в якому просило: визнати протиправним і скасувати наказ від 27 березня 2018 року № 427 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до іноземних суб`єктів господарської діяльності» в частині застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до ЗАТ «Обнінська хіміко-фармацевтична компанія»; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нескасування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована до позивача на підставі наказу від 27 березня 2018 року № 427, та зобов`язати Міністерство скасувати спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована до ЗАТ «Обнінська хіміко-фармацевтична компанія» на підставі наказу від 27 березня 2018 року № 427; зобов`язати Міністерство розмістити на його офіційному веб-сайті за адресою: http://www.me.gov.ua в мережі Інтернет інформацію про скасування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована до позивача на підставі наказу від 27 березня 2018 року № 427.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 17 грудня 2019 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним і скасував наказ від 27 березня 2018 року № 427 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до іноземних суб`єктів господарської діяльності» в частині застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до ЗАТ «Обнінська хіміко-фармацевтична компанія», визнавши протиправним застосування до позивача санкцій на підставі зазначеного наказу. Визнав протиправною бездіяльність Міністерства щодо нескасування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована до ЗАТ «Обнінська хіміко-фармацевтична компанія» на підставі наказу від 27 березня 2018 року № 427. Зобов`язав відповідача розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства за адресою: http://www.me.gov.ua в мережі Інтернет інформацію про скасування судом наказу від 27 березня 2018 року № 427 у частині застосування до позивача спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 червня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Міністерство звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що, перевіривши інформацію в поданні Служби безпеки України, встановив, що подання за формою і змістом відповідало законодавчим нормам та є єдиною підставою для застосування Міністерством спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, Міністерство, звертає увагу на те, що позивачем не здійснено заходів щодо приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України та не надано достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують таке виконання.

Верховний Суд ухвалою від 31 серпня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

16 вересня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ЗАТ «Обнінська хіміко-фармацевтична компанія» є іноземним суб`єктом господарської діяльності та веде зовнішньоекономічну діяльність на території України на підставі укладених із суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності України зовнішньоекономічних контрактів відповідно до приписів Закону України 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 959-XII).

Наказом Міністерства від 27 березня 2018 року № 427 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб`єктів господарської діяльності» вирішено у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосувати спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб`єктів господарської діяльності, зазначених у додатку до цього наказу, зокрема, - до позивача згідно зі статтею 37 Закону № 959-XII на підставі матеріалів Служби безпеки України від 28 лютого 2018 року № 8/1/5-3994ДСК.

07 червня 2018 року, 14 червня 2018 року, 22 червня 2018 року позивач звертався до Міністерства з листами щодо вжиття практичних заходів, які гарантують виконання Закону № 959-XII та пов`язаних з ним законів України, вказуючи, що ним взагалі не вчинялися будь-які дії, спрямовані на порушення законодавства України.

В подальшому, наказом від 23 червня 2018 року № 871 зупинено дію санкцій відносно позивача на період до 01 січня 2018 року, наказом від 06 вересня 2018 року № 1257- на період до 01 грудня 2018 року, наказом від 26 грудня 2018 року № 1961 - на період до 06 лютого 2019 року.

Надаючи оцінку правовідносинам, щодо яких виник спір, Верховний Суд виходить із такого.

У пункті 1 та підпункті 14 пункту 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від 31 травня 2011 року № 634/2011 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що Міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство відповідно до покладених на нього завдань застосовує до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальні санкції, передбачені Законом № 959-XII.

Пунктом 2.1 Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Служби безпеки України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого спільним наказом Міністерства економіки України та Служби безпеки України від 08 листопада 2006 року № 339/712 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 339/13108), встановлено, що Службою безпеки України на підставі відповідних матеріалів, які свідчать про порушення суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб`єктами господарської діяльності Закону № 959-XII та пов`язаних із ним законів України, готуються подання до Міністерства економіки України про застосування спеціальних санкцій.

Вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, визначається Службою безпеки України в залежності від змісту правопорушень згідно із вимогами статті 37 Закону № 959-XII (пункт 2.3 Порядку № 339/13108).

За правилами частин першої, другої, шостої, десятої статті 37 Закону № 959-XII за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані спеціальні санкції, зокрема, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов`язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб`єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Якщо суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб`єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 3.1, 3.2, 4.2 Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року № 52 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення № 52), спеціальні санкції - це індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Санкції застосовуються Міністерством до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон № 959-XII та пов`язані з ним закони України, зокрема, в разі порушення суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності щодо українських суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності означає позбавлення права займатися всіма видами зовнішньоекономічної діяльності, передбаченими статтею 4 Закону № 959-XII за винятком: завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, при яких з боку українських суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності були перераховані кошти до застосування цієї санкції; завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, що була відправлена за межі України українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності або відправлена в Україну іноземними суб`єктами господарської діяльності до застосування цієї санкції.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону № 959-XII та/або пов`язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення Міністерством. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності переводяться Міністерством на індивідуальний режим ліцензування.

Подання щодо застосування спеціальних санкцій до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності повинні містити інформацію: найменування та реквізити суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб`єктів господарювання мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію.

У поданні повинна міститися пропозиція щодо виду санкції, яку пропонується застосувати.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що Міністерство має право застосовувати до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальні санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення вимог Закону № 959-XII або пов`язаних із ним законів України, а також у разі проведення дій, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, на підставі відповідного подання уповноважених органів, яке містить визначені законом реквізити.

При цьому, виявивши порушення вимог законодавства суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, правоохоронні органи мають право звертатися з поданням про застосування спеціальних санкцій. У свою чергу, Міністерство, отримавши відповідне подання, яке відповідає вимогам Закону № 959-XII, не має підстав для нерозгляду чи відхилення такого подання.

В той же час, за правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Проте, у справі, яка розглядається, відповідачем не представлено подання, на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ, незважаючи на те, що судом першої інстанції відповідно до вимог частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України витребовувалися відповідні докази на підтвердження правомірності спірного рішення; не доведено наявності фактів порушення позивачем вимог Закону № 959-XII та/або пов`язаних з ним законів України, що є передумовою застосування санкцій; не доведено вчинення ЗАТ «Обнінська хіміко-фармацевтична компанія» правопорушення протягом трьох років до прийняття оспорюваного наказу; не надано документально підтверджених відомостей про зміст правопорушення, що є передумовою для прийняття розглядуваного наказу.

Крім того, судами з`ясовано, що спеціальна санкція у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, що застосована до позивача, діяла у період з 06 травня 2018 року по 24 червня 2018 року (1 місяць 18 днів), у період з 01 грудня 2018 року по 27 грудня 2018 року (26 днів), а також у період з 07 лютого 2019 року по 05 серпня 2019 року (5 місяців 29 днів), що перевищує тримісячний строк, встановлений Законом № 959-XII та Положенням № 52.

Відтак, тримісячний строк на переведення ЗАТ «Обнінська хіміко-фармацевтична компанія» на індивідуальний режим ліцензування, який підлягав застосуванню, з огляду на тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності останнього, сплинув, проте, застосовані оскаржуваним наказом санкції відповідачем не скасовано та позивача не переведено на індивідуальний режим ліцензування після спливу тримісячного строку з дати прийняття оскаржуваного акта.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Міністерства без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. А. Васильєва

В. П. Юрченко