Історія справи

Постанова КАС ВП від 02.11.2023 року у справі №280/656/22
Постанова КАС ВП від 02.11.2023 року у справі №280/656/22
Постанова КАС ВП від 02.11.2023 року у справі №280/656/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 280/656/22

адміністративне провадження № К/990/21216/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

№ 280/656/22

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2023 року (головуюча суддя: ЯсеноваТ.І., судді: Суховаров А.В., Головко О.В.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

В грудні 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування травня 2014 року та січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача в період з 1 грудня 2015 року до 25 квітня 2017 року включно;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 25 квітня 2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року в сумі: 45359,78 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 1 червня 2022 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування травня 2014 року та січня 2016 року як місяців за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 1 грудня 2015 року до 25 квітня 2017 року включно;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 25 квітня 2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із указаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на нього.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів їх підтвердження.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 9 січня 2023 року повернуто апеляційну скаргу заявнику у зв`язку із не виконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

15 березня 2023 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 1 червня 2022 року разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку із зазначенням поважності причин такого пропуску та наданням належних доказів, які будуть достатніми для його поновлення.

Підставою залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційна скарга подана скаржником 15 березня 2023 року, тобто з пропуском встановленого статтею 295 КАС України тридцятиденного строку на її подання.

25 квітня 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява від апелянта про поновлення процесуальних строків, в якій зазначено про те, що строк на звернення до суду з апеляційною скаргою було пропущено у зв`язку з тим, що особовий склад Військової частини НОМЕР_1 з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу приймає участь у воєнних (бойових діях), захисту територіальної цілісності та недоторканості України.

Також скаржник наголошував, що внаслідок воєнних дій Військова частина НОМЕР_1 змушена була неодноразово змінювати місце дислокації, офіційна електронна адреса та пошта були відсутні, що в свою чергу створювало перешкоди для своєчасного отримання та надсилання до суду процесуальних документів та здійснення належного представництва.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2023 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 1 червня 2022 року у справі № 280/656/22.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення. Сам по собі факт введення воєнного стану не є підставою для його поновлення. Органи державної влади, в умовах воєнного часу зобов`язані здійснювати свої повноваження на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційної скарги, Військова частина НОМЕР_1 звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано поважність обставин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Ці доводи скаржник пояснює тим, що Військова частина НОМЕР_1 входить до складу Збройних Сил України, які в свою чергу переведені на воєнний стан та здійснюють заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Скаржник також просить врахувати, що внаслідок ведення активних бойових дій , понесених втрат особового складу, пошкодження приміщення військової частини, знищення документації, унеможливило своєчасно оформити та відправити юридичні документи в рамках апеляційного оскарження. Крім цього, виконавець, на якого покладено обов`язки з вирішення юридичних питань приймає участь у воєнних діях з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

Зазначені факти та обставини, не дають можливості відповідачу належним чином скористатися своїми процесуальними правами, встановленими КАС України.

Отже, на думку касатора, суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті апеляційного провадження не надав оцінку вказаним обставинам, які об`єктивно вплинули на недотримання відповідачем строків звернення до суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору в розмірі: 2684 грн.

Недоліки касаційної скарги скаржником було усунуто в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 4 липня 2023 року року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, копію касаційної скарги та ухвалу про відкриття касаційного провадження отримано представником позивача Дяченко О.В. засобами поштового зв`язку 18 липня 2023 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги Військової частини НОМЕР_1 про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Однак, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається, зокрема, в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, а також термінів її подачі.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 1 червня 2022 року отримано скаржником засобами поштового зв`язку 23 червня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.54).

Як слідує з матеріалів справи, 18 жовтня 2022 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 1 червня 2022 року у справі №280/656/22, яка була надіслана засобами поштового зв`язку 10 жовтня 2022 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів їх підтвердження.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 9 січня 2023 року повернуто апеляційну скаргу заявнику у зв`язку із не виконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ураховуючи, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, відповідач 15 березня 2023 року вдруге звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 1 червня 2022 року у справі №280/656/22.

До скарги відповідач додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому посилався на те, що пропуск строку зумовлений відсутністю належного фінансування судового збору , введенням на території України воєнного стану та участю Військової частини НОМЕР_1 у заходах щодо оборони держави та національної безпеки.

Суд апеляційної інстанції визнав неповажними причини пропуску відповідачем строку на подання апеляційної скарги, у зв`язку із чим ухвалою від 3 квітня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та залишив її без руху, із наданням строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для його поновлення.

На виконання вимог ухвали суду від 3 квітня 2022 року відповідач надіслав клопотання про поновлення пропущеного строку, в якому, додатково до наведеного зазначив про те, що Військова частина НОМЕР_1 з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу приймає участь у воєнних (бойових) діях, тому причини з яких апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження є об`єктивно непереборними, пов`язані з дійсними перешкодами та труднощами та не залежали від нього, що у свою чергу завадило вчасно скористатися своїми процесуальними правами.

Крім того, скаржник зазначає, що незважаючи на такі умови, Військова частина НОМЕР_1 добросовісно ставилася до своїх процесуальних обов`язків, вживала всіх необхідних заходів, а саме: надавала клопотання про поновлення строку, клопотання про відстрочення сплати судового збору при подачі первинної апеляційної скарги, сплаті судового збору при повторному зверненні до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2023 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 1 червня 2022 року у справі №280/656/22.

При постановленні ухвали суд апеляційної інстанції виходив з того, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебігу процесуальних строків у судових справах та наведені заявником обставини не свідчать про поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів уважає необґрунтованим такий висновок апеляційного суду з огляду на наступне.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Оцінюючи поважність підстав пропуску процесуального строку, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця обставина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною

Так, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Воєнний стан на території України триває і на момент касаційного перегляду справи №280/656/22.

На підставі Конституції України, статей 1та 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 Збройні Сили до складу яких входить Військова частина НОМЕР_1 , переведенні на воєнний стан та здійснюють оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості в зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідач наголошує, що особовий склад військової частини залучений до виконання бойових завдань за призначенням для здійснення відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, у зв`язку з чим Військова частина НОМЕР_1 повинна була постійно змінювати місце дислокації, що стало причиною своєчасного отримання та надсилання поштової кореспонденції.

Крім цього, скаржник доводить, що враховуючи вищезазначені обставини та факти, відповідач вчинив усі залежні від нього процесуальні дії для реалізації права на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 1 червня 2022 року та добросовісно використав свої процесуальні права, а пропуск строку на апеляційне оскарження стався з незалежних від нього об`єктивних причин.

Надаючи оцінку таким доводам відповідача, колегія суддів виходить з того, що введення воєнного стану повинно враховуватися судом при вирішенні питання про поновлення процесуального строку, встановленого законом. Разом з тим, ця обставина підлягає визнанню судом поважною причиною пропуску процесуального строку за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною, як того вимагає норма частини першої статті 121 КАС України.

У постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 Верховний Суд зробив висновок, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55 124 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного акту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Військова частина НОМЕР_1 входить до структури Збройних Сил України і в умовах воєнного стану в України задіяна до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, які продовжує виконувати дотепер.

Перебіг строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 1 червня 2022 року співпав із введенням у країні воєнного стану та безпосередньої участі військової частини у боротьбі з військовою агресією російської федерації проти України.

З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідач входить до складу Збройних Сил України, а особовий склад військової частини бере участь у відсічі збройної агресії проти України , ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій та враховуючи загальновідомий факт про постійні, масові ворожі обстріли міста Харкова, колегія суддів констатує, що у відповідача існували об`єктивні причини, що унеможливлювали дотримання процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції.

Попри це, апелянт продемонстрував суду добросовісну поведінку щодо намагання належним чином виконати свій процесуальний обов`язок та не допустив необ`єктивного зволікання при зверненні з апеляційною скаргою.

З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (див. mutatis mutandis рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року («Bellet v. France», заява № 23805/94, § 36).

Окрім того, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).

У рішенні від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France» (заява № 35787/03) ЄСПЛ звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Задля забезпечення учаснику справи доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції повинен був урахувати особливий статус апелянта та специфіку завдань, які наявні перед особовим складом органів Військової частини НОМЕР_1 , зокрема залучення до заходів, направлених на забезпечення оборони держави.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача, суд апеляційної інстанції не врахував означених вище обставин, що призвело до передчасного висновку про неповажність причин пропуску такого строку із застосуванням надмірного формалізму та, відповідно, постановлення оскаржуваної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції.

Враховуючи зазначене, касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 належить задовольнити, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2023 року - скасувати із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2023 року скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суд