ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

02 жовтня 2018 року

справа №808/2524/17

адміністративне провадження №К/9901/55873/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової А.І., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року (суддя Стрельнікова Н.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року (судді Іванов С.М., Панченко О.М. Чередниченко В.Є.) у справі №808/2524/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ XXI" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РИМ XXI" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0005461406 від 28 квітня 2017 року (про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 308 095 грн., у т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 61619 грн) та №0005451406 від 28 квітня 2017 року (про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 277 285 грн., у т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 55 457 грн) - з мотивів протиправності їх прийняття.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, позов задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, внаслідок доведення реальності господарських операцій платника податків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сетіка».

У липні 2018 року відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на неповну і неправильну, на його думку, оцінку обставин справи судами попередніх інстанцій, просить скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

14 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано справу №808/2524/17 з суду першої інстанції.

29 серпня 2018 року справа №808/2524/17 надійшла до Верховного Суду.

10 вересня 2018 року у Верховному Суді зареєстровано відзив Товариства на касаційну скаргу відповідача, зміст якого зводиться до твердження про відсутність у касаційній скарзі обґрунтувань порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство перебуває на обліку у відповідача та є платником податку на додану вартість.

В період з 22 березня 2017 року по 28 березня 2017 року податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку платника податків з питань дотримання року податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку платника податків з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за четвертий квартал 2016 року та податку на додану вартість за період з 1 листопада 2016 року по 30 листопада 2016 року при здійсненні фінансово-господарських операцій Товариством з обмеженою відповідальністю «Сетіка», за результатами якої складений акт перевірки.

28 квітня 2017 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим органом винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням №0005451406 за порушення підпункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 221 828 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 55 457 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0005461406 за порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 246 476 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 61 619 грн.

Склад податкових правопорушень доводиться податковим органом виключно на підставі твердження про здійснення позивачем нереальних господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сетіка», внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток (витрати) на загальну суму 221 828 грн за четвертий квартал 2016 року та завищено суму податкового кредиту на загальну суму 246 476 грн за листопад 2016 року.

Нереальність господарських операцій обґрунтовується відповідачем посиланням на непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність у контрагента позивача трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань, окремі недоліки товарно-транспортних накладних, неподанням контрагентом позивача податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум отриманого з них податку (форма 1-ДФ), звітів про нараховані суми заробітної плати, а також посиланням на наявність досудового розслідування відносно господарюючих суб'єктів, з якими мав взаємовідносини контрагент позивача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські операції, покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, виникли за наслідком виконання договору підряду (ремонт електротехніки) №20/11-1 від 10 листопада 2016 року (факт надання послуг ремонту електрообладнання підтверджено актами здачі-приймання матеріальних цінностей, товарно-транспортними накладними, податковими накладними).

За умовами укладеного договору підрядник Товариство з обмеженою відповідальністю «Сетіка» зобов'язується прийняти від позивача електрообладнання і здійснити його ремонт, доставку техніки на ремонт та з ремонту мав здійснювати підрядник.

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено первинні документи податкового та бухгалтерського обліку за спірними господарськими операціями, надано оцінку їх відповідності вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Реальність надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сетіка» послуг з ремонту електрообладнання позивачу встановлена судами на основі правової оцінки відповідності документів первинного бухгалтерського обліку вимогам законодавства, судами оцінені і спростовані доводи відповідача, що лягли в основу спірних рішень, зокрема стосовно наявності досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно третіх осіб та окремих стверджуваних невідповідностей товарно-транспортних накладних.

Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою повно та всебічно судами попередніх інстанцій, що є поза межами предмета касаційного перегляду. Податковим органом наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться в акті перевірки, були предметом розгляду судами попередніх інстанцій та спростовані ними.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, надано право платнику податків віднести до складу податкового кредиту, серед іншого, сум податку на додану вартість, що сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Суд визнає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ймовірні порушення податкового законодавства контрагентами позивача, непідтверження операцій контрагентів за ланцюгом постачання, не є підставами для визнання операцій нереальними. Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг. Наявність дефектів, допущених при оформленні товарно-транспортної накладної, не може свідчити про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому за умови підтвердження такої операції іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, що і встановлено судами попередніх інстанцій.

Доводи відповідача щодо того, що зазначений у товарно-транспортних накладних транспортний засіб, яким здійснювалась доставка техніки з метою ремонту, є причепом (відтак перевезення техніки було неможливим), спростовані в ході судового розгляду у судах попередніх інстанцій, в ході якого встановлено, що транспортний засіб є Камазом.

Суд погоджується також з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що

наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. З цього приводу Верховний Суд вже висловлював правову позицію, зокрема у справі №802/2231/17-а (постанова Верховного Суду від 18 вересня 2018 року, справа «Авіс»).

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі №808/2524/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер